На території міста Хмельницького є 67 сховищ, 9 з них перебувають у комунальній власності. Окрім того 16 з них вже два роки подані на списання, як повністю знищені чи непридатні для використання через суттєві технічні пошкодження, тобто фактично є лише 51 сховище. Про стан захисних споруд у Хмельницькому НГП говорив із начальником управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і охорони праці Дмитром Білоусом.
Він розповів, що в свій час ці сховища переважно будувались на підприємствах, установах і організаціях, що мали завдання в особливий період. І в першу чергу в них укриваються працівники цих стратегічних підприємств. Коли йде війна – люди евакуюються, а ці підприємства продовжують працювати: одна зміна працює, друга відпочиває. Також у сховищах ховаються працівники атомних електростанцій, що забезпечують їх роботу. Наступна категорія – це комунальні підприємства, які працюють в особливий період і диспетчерські: водоканал, теплокомуненерго, служби що забезпечують життєдіяльність міста. Також сховища передбачені біля лікарень, але врахуйте, що в військовий час з лікарні виписується 70% пацієнтів, і лише 30% потребують постійного лікарського нагляду – їх переміщають у сховище разом з лікарями, медсестрами та обслуговуючим персоналом.
Також Дмитро Білоус розповів НГП, що жодне з 51 сховища, що є на території Хмельницького не зможе захистити населення в разі використання хімічної чи ядерної зброї. “Двадцять років тому, коли Україна віддала ядерні ракети, нам дали гарантії, що нас будуть захищати в разі нападу – і тоді зіграв роль людський фактор: мовляв не будуть нападати, то і сховища не потрібні. Більшість з них занедбали. А тепер щоб привести до ладу лише одне сховище необхідно від 1,5 до 2,5 мільйонів гривень. До того ж фільтри для очищення повітря, що використовуються в сховищах виготовляються в країні агресора – Росії”, – каже Дмитро Білоус.
За радянських часів, у 80-х роках у Хмельницькому було 100 протирадиаційних укриттів, зараз залишилось фактично 51. Наприклад, сховище на автовокзалі №1– його постійно підтоплює підземними водами, скільки б їх не відкачували. Очевидно, що його будували не була зроблена геологічна розвідка. “Я розмовляв з деякими людьми, хто будував це, і вони мені сказали: ми будували, знаючи, на 30 років цього вистачить, а що буде після нас – не хвилювались”, – розповів чиновник.
На занедбаний стан сховища на першому автовокзалі скаржиться і персонал:
“Якби було бажання відновити це сховище – можна було б це зробити, постійно відкачувати воду, поставити насоси, висушити, пофарбувати, але якщо вода прибуватиме постійно – це просто розмиє ґрунт на якому стоїть автовокзал, може бути дуже небезпечно. Кожної весни тут води не те що по коліно, а по пояс – на стінах видно сліди рівня води”, – каже технічний працівник вокзалу, що працює там вже вісім років.
Через війну на сході України все ж таки почали звертати увагу на стан захисних споруд, міські голови ставлять ці питання на контроль і багато сховищ з занедбаного повернули в працездатний стан. Кожної весни по коліно води набиралось і в сховище, що під приміщенням Хмельницькводоканалу на вул.Водопровідній. Проте підприємство зрозуміло необхідність відновлення укриття, там поставили декілька помп, постійно відкачують воду. Обладнане робоче місце диспетчера, звідки він в разі надзвичайної ситуації зможе координувати роботу бригад.
“Наше сховище може укрити 150 осіб, це повністю робоча зміна та половина під’їзду шістнадцятиповерхівки, що стоїть поряд. Ми повністю відновили це приміщення. Раніше сюди не можливо було зайти без гумових чобіт, – каже черговий майстер диспетчерського пункту С. Авдєєв.
Загалом начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і охорони праці Дмитро Білоус відзначив позитивні тенденції у відновленні і збереженні цивільних укриттів на території міста. Всього у сховищах Хмельницького разом можуть перебувати 43,5 тисячі осіб.
“Я більше ніж впевнений, що якщо війна дійде до нас, у місті залишаться лише відчайдушні. Хіба мати не захоче вивезти свою дитину подалі від війни? А своїх старих батьків? Тому цих сховищ цілком достатньо. До того ж у разі бомбардування ти не будеш бігти півкілометра до сховища – слід ховатись у найближчий трубі, канаві”, – каже Дмитро Білоус.
”Мирне населення може укритись від обстрілів в найпростіших захисних спорудах: підвалах та цокольних приміщеннях, де немає вікон. Вони здатні захистити населення від осколків і уражень. Ми розглядаємо ту ситуацію, що є зараз: авіація не використовується ні з одної ні з другої сторони. Від осколків, уламків і стрілецької зброї можна сховатись і в підвалі. Наразі не можна сказати як поводитимуться будинки у разі бомбардування, але людям рекомендується укриватись саме там”, – заявив заступник начальника управління з питань цивільного захисту Хмельницької ОДА населення Юрій Шкабура.
У разі бомбардування у людям радять ховатись у найпростіші укриття – підвали будинків. Там зазвичай є декілька виходів, є доступ до води та каналізації. Зараз комунальні служби проводять розчистку, відновлення освітлення всіх підвальних приміщень міста. Людей також просять подбати про свою безпеку та прибрати весь непотрібний мотлох з підвальних приміщень. Про безпечне укриття поблизу вашого помешкання можна дізнатись зателефонувавши в ЖЕК або за номером 101, де вам підкажуть куди ховатись у разі небезпеки.
Афіна Черкезова