З 1978 року кам’янчанин Володимир Кошеватий працював водієм у ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП – 16855». Проблеми на роботі розпочались 2003 року: тоді у водіїв майже не було роботи і заробітну плату їм перестали виплачувати.
«Керівництво казало Володі, щоб звільнявся, бо роботи не буде, − згадує дружина Тамара, − але як все лишати, якщо зарплату не виплатили?» Окрім того, Володимир Кошеватий є власником 1000 акцій підприємства, хоч керівництво всіляко й ухилялось від відповіді щодо частки водія в майні АТП. Саме тому й тримався роботи, розраховуючи таки забрати свої «кровні».
У серпні 2006 року Володимира Кошеватого відрядили до Києва перевезти «Камазом» обладнання автотранспортного підприємства. «Директор Володимир Бабелюк пообіцяв: повернешся з Києва, забереш машину в якості зарплати та акцій», − продовжує розповідати Тамара Кошевата, − проте в столиці водія зустрів «інвестор» (так працівники АТП називали майбутнього директора Олександра Канарчука − авт.) і наказав віддати технічний талон на КамАЗ. Натомість дав чоловікові лише декілька купюр на потяг, щоб доїхати додому». Важко переживаючи такий обман, Володимир Кошеватий захворів на цукровий діабет, і тепер кожна згадка про підприємство піднімає в нього рівень цукру. Саме тому «стукати у всі двері» випало на долю дружині потерпілого.
Після цього випадку єдиним бажанням пана Володимира було забрати заробітну плату і трудову книжку, однак це йому не вдається і досі.
Сірий кардинал Канарчук
Дивні події розпочались наприкінці серпня 2006 року, коли на посаду заступника директора Володимир Бабелюк влаштував «таємничого інвестора» Олександра Канарчука. І вже того ж дня, 31 серпня 2006р., призначив його в.о. голови правління на період своєї відпустки. А той, не довго думаючи, зайнявся господарюванням − розпродажем майна підприємства. Дрібні акціонери одразу забили на сполох: звертались до прокуратури, облдержадміністрації, міліції, управління державної служби боротьби з економічною злочинністю, прем’єр-міністра та навіть Президента.
13.11.2006 року заступник начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Володимир Лисий констатує: «Останній (Канарчук О.В., − авт.), керуючись службовим становищем, здійснив ряд дій по відчуженню майна товариства, про які йдеться в листі (від працівників АТП, − авт.). Ці дії, незважаючи на статут ВАТ, а також на письмову вимогу регіонального відділення, надіслану підприємству ще у листопаді 2005 року про заборону реалізації майна без погодження з наглядовою радою, у складі якої є представник органу приватизації, були вчинені в.о. голови правління самостійно».
Судовий процес за позовом прокуратури Кам’янця-Подільського розпочався 13 березня 2007 року, однак працівників-акціонерів на процесі ніхто не чекав і зовсім не збирався визнавати потерпілими у справі.
«Справа дуже затягувалась, бо Канарчука, начебто, не могли знайти, хоча це не потребувало значних зусиль. Після чергових звернень у червні начальник відділу прокуратури області повідомив, що за допущені недоліки при провадженні досудового слідства внесене клопотання про притягнення до відповідальності старшого слідчого з цієї справи, а прокуророві міста вказано на неналежний нагляд», − з «юридичною хваткою» розповідає пані Тамара.
Можливо, саме це допомогло прокуратурі запрацювати швидше: 23 липня 2007 року в.о. прокурора Кам’янця-Подільського Юрій Мантуляк повідомив, що «Канарчук О.В., будучи посадовою собою, … з корисливих мотивів, умисно, з перевищенням службових повноважень… незаконно уклав з ТОВ «Аларіт Україна» чотири договори купівлі-продажу будівель та споруд ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП – 16855». Мова йде про ¼ частини контрольно-пропускного пункту (площею 1758,8 кв.м), автомийку (площею 538,3 кв.м.), будівлю головного корпусу (1134,3 кв.м), автозаправний пункт (150,3 кв.м), очисну споруду (12,5 кв.м) та прибудову до головного корпусу (площею 2579,5 кв.м) на загальну суму 241697,32 грн.
За висновком прокуратури, «укладення вищевказаного договору купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна акціонерного товариства було здійснено на підставі підробленого рішення правління». І як наслідок, «державі, як акціонеру, що володіє 25 % акцій товариства, були заподіяні збитки, загальною сумою понад 200 тис. грн.».
25 лютого 2011 року суд визнав Олександра Канарчука винним, але він одразу підпав під амністію.
У коментарі «Незалежному громадському порталу» Олександр Канарчук повідомив, що проти нього справа була закрита і більше це питання не піднімалось.
Володимир Бабелюк
Не менш одіозним виявився і директор ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП – 16855» Володимир Бабелюк. 20 жовтня 2006 року працівники АТП звернулись у прокуратуру Кам’янця-Подільського з повідомленням про те, що голова правління Володимир Бабелюк 12 жовтня того року таємно від акціонерів передав 20 «Камазів» невідомій особі. Собі, за словами працівників, директор привласнив 3 «Камази» з причепами, 3 автомобілі «ЗІЛ-130», «КрАЗ», 2 причепи-самоскиди, автобус «ПАЗ», трактор-екскаватор, автонавантажувач, матеріальні склади, рихтувальний цех, котельню, шиномонтаж, кабінет фельдшера, столярний цех та земельну ділянку площею 2 га. Однак після проведення перевірок прокуратура не знайшла підтвердження цих звинувачень.
І лише 4 жовтня 2014 року міськвідділом міліції, відповідно до відомостей, що містилися в заяві В.Кошеватого про можливі незаконні дії по відчуженню вищевказаного майна, кримінальне провадження було таки знову зареєстроване.
Як повідомив НГП прокурор Кам’янця-Подільського Віталій Гриньків, зараз слідчі вилучають всі необхідні документи, проводять перевірку та вже провели частину слідчих дій. На даний час підозра нікому не оголошена. За словами прокурора, рішення стосовно цієї справи вирішиться «в межах місяця».
«Мене вже всі перевіряли. Нічого я не привласнював, це все брехня. У прокуратурі є вже цілі томи на мене… Чому продавали? Бо треба було виплачувати людям заробітну плату», − прокоментував НГП Володимир Бабелюк.
Трудова книжка
У зв’язку з тим, що Володимир Кошеватий від 2006 року так і не отримав «трудової», він не може ні довести свій стаж, ні влаштуватись на іншу роботу.
«Ми просили, поверніть трудову книжку, а Бабелюк нам: «Всі питання до Канарчука, він керівник», а Канарчук тільки й відповідав: «Я не знаю, де вона. Будемо шукати». І так вже тягнеться багато років», − каже дружина постраждалого.
Володимир Бабелюк, натомість, стверджує, що, допоки він був головою правління, Володимир Кошеватий не збирався звільнятись. «Я пішов на пенсію і всі документи передав своєму наступнику. Нехай звертаються до нього. Коли я йшов, то виплатив усім заробітну плату на 100 %… Я його (Канарчука, − авт.) просив віддати трудову книжку, а він каже: Я не можу знайти». То що я йому скажу? », − констатує Володимир Бабелюк.
«Хтось там мені від нього (Кошеватого, − авт.) дзвонить, вимагає видати йому трудову книжку. Я вже не пам’ятаю, яка там була ситуація, бо це було в 2006 чи 2007 році. Наскільки я знаю, всі працівники були звільнені, та й усе», − коментує Олександр Канарчук.
Родина Кошеватих була змушена шукати допомоги у Кам’янець-Подільському міськрайонному суді, просила з’ясувати, чому потерпілому досі не виплатили заробітну плату і хто винен, що зникла трудова книжка.
«Суд не може знайти відповідача. На всі повістки ніхто не реагує. Канарчук відмовляється визнавати себе директором та «прив’язувати» до АТП, − розповідає про судові позови представник Володимира Кошеватого Віталій Бурбан. Канарчук у телефонній розмові із суддею каже, що ніякого відношення до цього не має, АТП вже перереєстроване в Київській області».
Напередодні нового року Віталію Бурбану довелось просити призупинити судовий розгляд, щоб самому зібрати більше інформації, адже справу могли просто закрити. «Я зробив запит до реєстраційної служби, щоб дізнатися, чи є натепер в АТП нерухоме чи рухоме майно. Як тільки буде відповідь, ми поновимо розгляд справи у суді», − продовжує Віталій Бурбан.
Для Тамари Кошеватої та її сім’ї справа АТП стала над принциповою, і вони щиро сподіваються, що справедливість таки здобуде верх над «зв’язками та корупцією».
«Історія успіху» Олександра Канарчука
2006 рік виявився для Олександра Канарчука успішним не лише на Кам’янеччині. Цього ж року він став депутатом Дарницької районної ради міста Києва. До Київської міської ради як член Демократичної партії України балотувався і 2014 р.
Дружина – Оксана Канарчук − співвласник та генеральний директор «Пілснер Україна» (імпортер пива, соків мінеральної води). 2008 року батько бізнес-леді Іван Юркевич подарував доньці 84% акцій компанії «Автопарк іноземного транспорту», і вже у 2010 році журнал «Фокус» включив її до списку «Топ-25 бізнес-леді» (9 місце). Брат, Анатолій Юркевич, володіє найбільшою корпорацією «Мілкіленд», що об’єднує близько 30 молокопереробних підприємств.
8 липня 2014 року на популярному сайті Work.uaпан Олександр Канарчук розмістив своє резюме. У графі «Досвід роботи» він чомусь не вказав, що був головою правління ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП – 16855». Натомість стверджує, що з січня 2008 року по теперішній час працює директором ТОВ «БМУ Набільського». Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру, розміщеного на сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», засновником ТОВ «БМУ Набільського» є Сподін Сергій Юрійович, а керівником без обмежень, підписантом та водночас ліквідатором є Олександр Канарчук.
Пам’ятаєте, що «Канарчук О.В., будучи посадовою собою, … з корисливих мотивів, умисно, з перевищенням службових повноважень… незаконно уклав з ТОВ «Аларіт Україна» чотири договори купівлі-продажу будівель та споруд ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП – 16855»? Так ось, Сподін Сергій Юрійович, засновник «БМУ Набільського», водночас вважається засновником і «Аларіт Україна».
Олександр Канарчук навіть перереєстрував своє АТП – 16855 у місто Сквира Київської області, ймовірно для того, щоб бути ближче до свого майбутнього колеги Сподіна, «Аларіт» якого теж зареєстрований в Сквирі.
Щоправда, досвід роботи директором в Олександра Канарчука не найкращий: «АТП − 16855» досі під пильним оком правоохоронців, двічі проти підприємства відкривалось виконавче провадження, а ТОВ «БМУ Набільського», за судовим рішенням з 9 грудня 2014, перебуває в стані припинення. Причина – неподання протягом року органам державної податковоїслужби податкових декларацій, документів фінансової звітності.
У 2012 році Олександр Вадимович розмістив оголошення на декількох сайтах про продаж в Дарницькому районі Києва комплексу будівель і споруд промислово-комерційного призначення. В контактній інформації вказаний номер телефону пана Канарчука та електронна адреса «bmu_nab@ukr.net». Вартість нерухомості – 1 млн. 300 тис. доларів. Чи немає у цій сумі частки обдурених кам’янчан?
Дмитро Шеремета.