Ветерани Афганістану протестували у приймальні голови облради

Сьогодні 83 делегата обласної організації ветеранів війни в Афганістані прийшли до голови Хмельницької обласної ради Івана Гончара. Вони вимагали продовжити контракт з головним лікарем обласного шпиталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни Людмилою Пінчук, який закінчується 1 січня.

«Два тижні тому ми написали листа на ім’я голова обласної ради з проханням провести зустріч з активом обласної організації ветеранів Афганістану щодо продовження або не продовження контракту з головним лікарем обласного шпиталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни Людмилою  Пінчук. Два тижні минуло – нам не відповіли. Сьогодні прийшли, переговорили. Поставили два питання. Перше – продовжити контракт з Людмилою Михайлівною. Друге: якщо керівництво області налаштоване проти неї, то ми попросили, щоб питання призначення нового головного лікаря вирішувалось з нашою участю», – розповів голова обласної організації ветеранів Афганістану Микола Приступа.

Незважаючи на прохання афганців, рішення про припинення контракту не буде відмінено. Причина – похилий вік головного лікаря.

«Справа не в тім, що я маю щось проти пенсіонерів. Нічого не маю і проти Людмили Михайлiвна. Я її поважаю. Вона гарний фахівець, і багато чого вона зробила для лікарні. Але Людмила Михайлiвна 1947 року народження. Де тоді дорога молодим, і де зміна в суспільстві, якщо будуть залишатися на посадах ті самі люди, які керували нами 20 років?  Є принципова позиція: ми не призначаємо на посади пенсіонерів», – пояснив голова Хмельницької обласної ради Іван Гончар.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 6

  1. У свободівців 100% є своя людина на цей пост. Як це вони ще не обізвали афганців тітушками ?

  2. Якщо так,то це активіст майдану, нейрохірург Ткач. Достойна кандидатура.

  3. Прийшли і що? Сказано правильно,пенсіонерів не призначаємо. А Заярнюк пенсіонерка працює,домовилась з радою? І не збирається уходити.

  4. Хочу сказати,що пані Пінчук -головний лікар від Бога і дійсно робила і робить багато для госпіталя А щодо молоді,то всі ми добре знаємо як здобуває знання сучасна молодь З ,,такими,,керівниками ми в прірву підемо…

  5. ЧИ ВИЛІКОВУЮТЬ ХВОРОБИ В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ГОСПІТАЛІ ІВВВ, І ЧИ ПРАВДА, ЩО ЇХ ЗБИРАЮТЬСЯ ЛІКУВАТИ ?

    Обмовимося відразу – мова не про квіти , шампанському або цукерках , за допомогою яких ще з радянських часів прийнято висловлювати подяку лікареві. А про перетворення умовно – безкоштовної медицини в тіньовий бізнес , в якому крутяться мільярди доларів.

    Наркодилери лікарям не конкуренти. Корупція у медичній галузі давно вже стала очевидним явищем , якого не заперечує навіть керівництво країни. Так , високо посадовці від Хмельницької медицини говорять наступне: « Безкоштовної медицини сьогодні немає , але головне – звідки йде фінансування? .

    З бюджету на 2014 р.виділяється трохи більше 3,2 % ВВП на потреби медицини . А ще приблизно стільки ж становлять тіньові платежі пацієнтів » .

    До прикладу Номінальний ВВП України в 2011 році дорівнював 162 850 000 000 доларів. Тобто , за даними високопоставлених чиновників , на « тіньові платежі пацієнтів» припадає близько $ 5,7 млрд на рік. Та це ж справжній Клондайк , наркодилери і не мріють про такі обороти !

    За даними опитування 47,2 % українців протягом 2013 року оплачували різні послуги (медогляди, тому числі і профілактичні, аналізи , процедури тощо) при відвідуванні державних поліклінік. Якщо вже лояльна до Януковича фірма незадовго до виборів оприлюднила , по суті , вбивчі дані про « безкоштовну » охорону здоров’я , можна тільки уявити , який відсоток хворих платить державним лікарям насправді.

    За вирахуванням чиновників , депутатів та інших «блатних» , розщедрюються всі. І не треба обманюватися тим , що в більшості випадків мзда приймається під виглядом « благодійних внесків» .

    Хабар , як його не назвеш , залишиться хабарем , навіть якщо пацієнт добровільно віддає свої кровні. Адже не вилікувана хвороба в будь-якому випадку обійдеться дорожче.

    Критикувати медиків небезпечно для здоров’я.

    Можна називати уже не десятки, а сотні десятки прикладів корупції в лікувальних установах Хмельничини.

    Але називати конкретні лікарні та прізвища лікарів я не буду. Пацієнти, що відвідують лікарів, а тим більше афганці,інваліди ВВВ,чорнобильці, а зараз пішли і підуть учасники АТО – прості люди , і вони рідко коли відкривають подібну інформацію. Всі ми ходимо під Богом , сьогодні я покритикую якогось хірурга , а завтра потраплю до нього на операційний стіл».

    Навіть у безцензурному Інтернеті автори публікацій воліють не персоніфікувати хабарників у білих халатах. Частково ще і тому , що гучне викриття окремо взятого ескулапа нічого не дасть.

    Корупційна зараза поширилася практично на всіх представників державної медицини – від головних лікарів столичних клінік до санітарок районних лікарень.

    Про що ж ми дізнаємося з « Одкровень …»? Про те , наприклад , що дипломованому лікаря влаштуватися без хабара на пристойне місце, тим більше у шпиталь, не тільки в столичній лікарні, а і в районну лікарню практично неможливо. Щоб отримати посаду анестезіолога з офіційною зарплатою близько 2000 грн , потрібно заплатити від 5 до 10 тис. доларів.

    В обласних центрах ситуація та ж . Хіба що сума « вступного внеску» дещо менше. Як же « відбивають» витрачені кошти новоспечені медики?

    Та хоча б за рахунок співпраці з представниками фармфірм . При призначенні
    « потрібного» , тобто більш дорогого препарату певного виробника доктор отримує відкат від офіційного дилера – від 5 до 100 грн з кожної проданої упаковки або флакона.

    Начебто б, дрібниця , але за місяць можна заробити кілька тисяч гривень комісійних .

    Хірурги – більш високооплачувана категорія . За банальне видалення грижі чи апендикса пацієнтові доведеться заплатити до 300 доларів. Причому виручені гроші розподіляються між членами операційної бригади.

    Асистентові оперуючий хірург відстігне 100-200 грн , лікарю другої категорії – 200-400 грн . Самими « жирними » операціями – плановими – займаються представники медичної еліти , не нижче завідуючих відділеннями .

    Лапароскопічна холіцестектомія (видалення жовчного міхура через проколи черевної стінки) , наприклад , коштує близько 5 тисяч гривень. ( Це тільки «гонорар» лікаря, не рахуючи витрат на медикаменти) .

    За місяць такого « непосильної праці » заввідділенням може заробити 40-60 тис. грн. Міг би й більше, але потік хворих обмежений – не у всіх є кошти на «безкоштовну » медицину.

    Від себе додам , що негласні тарифи на медичні послуги в держлікарнях вже впритул наблизилися (а часом і перевищили ) вартість аналогічних процедур в приватних клініках. Хоча приватники , на відміну від своїх державних колег , платять податки в бюджет.

    У підсумку асистуючий лікар другої категорії в лікарні обласного центру має 5-8 тисяч неофіційних гривень на місяць. Доходи лікаря першої категорії оцінюються вже в 2 тис. доларів , вищої – від $ 3000 .

    Чи не тому недавно власник однієї з приватних в м. Києві клінік скаржився , що не може знайти хірурга -офтальмолога на місце з окладом в 3000 євро ?

    Лікарі , офіційно отримують в 10-15 разів менше , воліють відсиджуватися в державних « окопах » , де реальний дохід приблизно той же , а відповідальність набагато нижче. Існує й інша , не настільки очевидна стаття доходів практикуючих держлікарів .

    Прийшов, наприклад , на прийом до кардіолога міської поліклініки пацієнт, що страждає стенокардією. Доктор ставить діагноз – звуження коронарної артерії серця і відразу ж пропонує операцію , вартість якої становить 20-25 тис. грн.

    Хворий не знає , що в цивілізованих країнах вказаний недуга успішно лікують консервативним методом.. І повний курс такої процедури коштує приблизно вдвічі дешевше операції , а ризик ускладнень практично відсутня. Але в системі державної охорони здоров’я , яку представляє доктор , прогресивного обладнання для ударно-хвильової терапії немає . Зате є економічно вигідна інша технологія, що приносить стабільний тіньовий дохід .

    Страховка від корупції Зрозуміло, що ні механічне збільшення державного фінансування , ані проведення так званої медичної реформи , що зводиться до скорочення ліжко-місць у периферійних лікарнях , проблему корупції не вирішать.

    Занадто багато в державній медицині вигідно набувачів , які від тіньових доходів з доброї волі не відмовляться. Вихід з глухого корупційного тупика бачиться виключно у впровадженні системи обов’язкового медичного страхування.

    Страхуємо ж ми з деяких пір громадянську відповідальність водіїв. Спочатку це нововведення багатьма була зустрінута в багнети , але до нього швидко звикли , і сьогодні кожен автолюбитель знає – без поліса на дорогу краще не виїжджати . Так невже подряпина на бампері нас хвилює більше , ніж власне здоров’я ?

    Можна довго сперечатися , хто повинен оплачувати страховий поліс – держава , роботодавець або пацієнт.

    У Великобританії , наприклад , цю функцію виконує держава , а люди самі вибирають , до якого лікаря звернутися . За право лікувати пацієнта конкурують між собою як медики , так і клініки різних форм власності . І нікому в голову не прийде вимагати з хворого хоча б пенс .

    Україна навряд чи здатна покрити державною страховкою всі види захворювань , але вона може хоча б зафіксувати чіткий перелік безкоштовних медпослуг і забезпечити стовідсоткове їх фінансування .

    Будь-яка спроба здерти з пацієнта незаконні гроші має бути прирівняна до кримінального злочину , будь то пропозиція сплатити вартість бинта або зробити благодійний внесок для придбання … кондиціонера.

    З іншого боку , державі варто було б стимулювати роботодавців , щоб ті забезпечували своїх співробітників додатковим медичним страхуванням . Адже проштовхнули ж свій час закон , завдяки якому стало вигідно приймати на роботу інвалідів .

    І проблема працевлаштування даної категорії громадян була вирішена. Для наповнення державного фонду медичного страхування існує чимало резервів .

    Один з них – акцизи на тютюн і алкоголь. Цілком логічно ці гроші цільовим чином направляти на потреби охорони здоров’я . Мова йде про значні суми.

    Тільки недавнє підвищення акцизів збільшить надходження до бюджету на 3 млрд грн. Але скільки з них дістанеться медицині ? І знову-таки є позитивний приклад прив’язки цільового податку до конкретної статті бюджетних витрат.

    Пару років тому дорожній збір був включений у вартість бензину. Той , хто більше їздить , став більше платити , що, загалом – то , справедливо. Принагідно були скасовані корупційні техогляди . Це , до речі , одне з небагатьох рішень чинної влади , майже одноголосно підтримане населенням.

    Тому цілком логічно фінансувати охорону здоров’я за рахунок любителів пива , горілки і сигарет як представників «групи ризику».

    Звичайно , висунуті пропозиції дискусійні. З ними можна не погоджуватися , вважати наївними або економічно обгрунтованими.

    Але те , що українська медицина остаточно загрузла в корупційному болоті і без рішучих дій центральної влади її звідти не витягти – незаперечний факт.

    Неприпустимо , щоб державний лікар , немов пересічний шахрай , залазив пацієнтові в кишеню. Щоб дороге медичне обладнання, куплене за бюджетні кошти , приносило вузької лікарської прошарку небачені бариші. Щоб у районних поліклініках у нас клянчили гроші «на ремонт приміщення». Якщо вже на те пішло , то коли небудь приватно практикуючий стоматолог набагато порядніший своїх державних колег. Хоча б тому що бере з нас гроші відкрито і не краде пломбувальний матеріал. Між іншим , приватна медицина на даний момент – єдиний острівець у системі української охорони здоров’я , вільний від корупції.

    Але острівець цей поки занадто малий, щоб стати опорою для мільйонів українців ,в тому числі і для афганців,чорнобильців, які потребують якісного медичному обслуговуванні.

    В наявності корупційних схем в медицині зацікавлені всі державні лікарі , завідувачі , головні лікарі , директори, головні фахівці , …. , міністри та їх заступники. Причини відомі – відкати . Вони ж усіма силами противляться реформам в галузі. Тому і вростають корінням в стільці на яких сидать, використовуючи все,щоб ці коріння не надірвати.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.