Незалежний громадський портал

“Як то не дивно, у Старокостянтинові працює не влада Партії регіонів, а помаранчева банда на чолі з міським головою Миколою Мельничуком. Він розвів у місті хабарництво, казнокрадство. Мені соромно, що свого часу я підтримував цю владу. Я мешкаю за тридцять метрів до річки Ікопоть. Свого часу камінням виклав доріжку до річки, аби пожежні машини у разі надзвичайної ситуації мали доступ до води. Нині там висять замки і триває забудова довкола водойми. Дійшло до того, що навіть вудочки немає де закинути. А покриває це все Микола Степанович Мельничук і його помаранчева банда”. Ці слова належать місцевому мешканцю Миколі Кічикову, який рубав правду-матку на виїзному засіданні постійної комісії з питань законності, правопорядку та місцевого самоврядування обласної ради наприкінці жовтня.

Річка Ікопоть у Старокостянтинові. Фото з сайту uk.wikipedia.org

Представники місцевої громади викликали “хлопців з області” для ревізії берега річки Ікопоть, на якому, за їхніми словами і документами, виросли будинки місцевих князьків. Активісти скаржаться, що їх не хочуть чути ані прокуратура, ані міський голова Микола Мельничук, котрі акомпанують один одному. 

На розбір польотів, що відбулися у приміщенні Старокостянтинівської райдержадміністрації, мер з’явився з кислим виглядом. Йому вочевидь не подобалося, що на його території балом правлять якість там чинуші з області, а не він. Не кваплячись, Микола Степанович примостився у залі біля міжрайонного прокурора В.Гриньківа. Останнього ж, до речі, кожен із скаржників згадуватиме “не злим тихим словом”.

Микола Мельничук

Ініціатор зібрання голова постійної комісії і депутат облради Петро Тарасюк узяв у поміч кількох колег із депкорпусу і заступника голови обласної ради Василя Осадчого. Вони занепокоїлися хаотичною забудовою річки Ікопоть і фактично загарбанням прибережної території, яка охороняється законом.

Скажемо відверто, місцевість, про яку йде мова, досить приваблива і спокуслива передовсім для тих, хто має гроші і міцні зв’язки. Адже, щоби побудувати оселю чи господарську споруду в кількох метрах від річки, щонайменше, треба знати вхід у “правильні двері”. А ще особливе “дахування” і впевненість, що все зійде з рук. Здається, таким правилом керувалися ряд громадян з вулиці та провулку Гонти, котрі вмить стали прототипами українського героя Калитки. Вони оселилися не лише на узаконеній землі, а й кинувши шапку, продовжили свої володіння до самої річки. Про цей безлад навколо річки прокурор Гриньків у розмові з депутатом Тарасюком сказав: “Тут так історично склалося”.

Ми ні на йоту не сумніваємося у словах прокурора Гриньківа. Він, як посадовець, що контролює дотримання законності на відведеній території, мав би знати інший “історичний” момент. Так, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області в актах перевірки від 17 серпня 2012 року і 5 грудня 2012 року пише: “За адресою вул. Івана Гонти, 13 власником земельної ділянки являється громадянка Швець Л.Г. Відповідно до двох державних актів на право власності на земельну ділянку, площа земельної ділянки за державними актами становить 0,10 га та 0,03 га. Державний акт серії ЯА №958781 виданий з порушенням статті 61 Земельного кодексу України”. При цьому, загороджена земельна ділянка пані Швець більша за площу, вказану в держактах, говорить місцевий мешканець Степан Полупан. Це підтверджує й ситуаційний план місця розташування земельних ділянок — обійстя Швець нараховує 0,16 га.

На рекордсмена “історичної справедливості”, забудова якого не лізе ні в тин, ні у ворота, претендує сільський голова Микола Побережняк. Точніше, його тин таки виліз і лише вузенька стежина відгороджує “хороми” посадовця від річки. Як слушно обурився заступник голови обласної ради Василь Осадчий, відступ від річки має бути не менше 25 метрів. У Побережняка від сили назбирається цілих 5 метрів.

Загалом, за сільським головою рахується 31 сотка. Вся територія умовно поділена на три об’єкта. Перший — двоповерховий дім — візитівка обранця з народу. Другий — хлів — символізує любов пана Побережняка до вирощування свійської птиці. Третій об’єкт, як засвоєння другого — вирита канава для “душових ван” гусей і качок. Весь маєток по периметру обгороджений залізною сіткою, яка з одного боку прямісінько нависає над річкою, унеможливлюючи прохід для відпочиваючих.

Тепер з приводу “різок” для міського голови Старокостянтинова. Ще 20 грудня 2012 року Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області надіслала листа Миколі Мельничуку, в якому “по полочкам” розписала порушення власниками і землекористувачами вулиці Гонти. І запропонувала логічні рецепти їх усунення. По-перше, встановити та винести в натуру прибережну захисну смугу річки Ікопоть в межах Старокостянтинова. По-друге, при оформленні правоустановчих документів на право власності на земельні ділянки врахувати розміри прибережних захисних смуг. По-третє, провести ліквідацію огорож земельних ділянок, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Ікопоть та привести земельні ділянки, відповідно до вимог чинного законодавства.

Як бачимо, рік минув, а Микола Степанович і у вус не дмухнув. Тільки розмахував руками, що немає впливу на інспекційні служби, чим шокував заступника голови облради. А на виїзному засіданні постійної комісії з питань законності, правопорядку та місцевого самоврядування пан Мельничук інсценував спектакль, зібравши свій гурт підтримки. До слова запросив Володимира Паламарчука, гараж якого стоїть на проблемній вулиці. “Але я не готувався”, — відпарирував той. Мер пережив ще одну ганьбу. Однак тицьнув тому заздалегідь написану “шпаргалку”.

[Ws35aYZzGkI]

Заключну риску у складному питанні підвів заступник голови облради Василь Осадчий. Він дав термін (до 5 грудня цього року) місцевим чиновникам і правоохоронним органам зачистити “хвости”. “Там, де відбулося самозахоплення землі, прокуратура має відреагувати. Необхідно також зробити під’їзд та проїзд понад річкою. Отаке завдання ставиться вам до 5 грудня цього року, тобто дня, коли пройде сесія обласної ради. Якщо справитеся, то голова постійної комісії з питань законності, правопорядку та місцевого самоврядування Петро Тарасюк доповість депутатам з цього питання. Якщо не розв’яжите проблему, депутати дадуть оцінку діям місцевої  влади і правоохоронним органам”, — попередив високопосадовець з області.

Довідково. Річка Ікопоть є лівою притокою річки Случ (басейн Дніпра) і, згідно з класифікацією річок України, належить до малих річок (стаття 79 Водного кодексу України). Прибережні смуги встановлюються по обидва береги вказаної малої річки вздовж урізу води, відповідно до статті 88 Водного кодексу України та статті 60, п.2 Земельного кодексу України.

Олекса Теплий.