«Фашисти у майбутньому будуть, але тоді вони називатимуть себе «антифашистами» – Уїнстон Черчилль
Цим словам відомого англійського державника вже понад 60 років. Складається враження, ніби стосуються вони сучасних українських реалій. (Анти) Фашистська істерія Партії регіонів вже набила оскому і є не чим іншим, як чистої води політичною технологією. Звідки і чому взялася ця тема, чому раптово почали зганяти (анти) фашистські мітинги?
Здогадатися неважко. Нав’язуючи людям тему «фашизму-нацизму», навмисне плутаючи поняття і терміни, «регіонали» намагаються відволікти увагу від тотального «пакращєння», від повного краху псевдореформ в економіці, соціальній царині, освіті, медицині.
Огульно роздуваючи міф про якихось там «злобних фашистів-людожерів», Партія регіонів хоче приховати катастрофічне падіння рівня життя простого українця на заході і на сході, в місті і в селі, закриття шкіл, ФАПів, нищення малого і середнього бізнесу, переслідування політичних опонентів, провал зовнішньополітичного курсу, спроби вкрасти газотранспортну систему та українську землю. Пошук винного – це вже така особливість ПР: спочатку «пакращєнню» заважали погані «папєрєдніки», тепер – «кляті фашисти».
«Регіонали» діють за старим геббельсівським правилом: «коли хочеш відвернути увагу від своїх провалів і невдач – створи образ міфічного ворога, і чим абсурднішим буде міф – тим швидше у нього будуть вірити, варто тільки повсюди і постійно про це говорити». Так і діють. Послухайте, про що говорять адепти Партії регіонів, тільки мова заходить про ситуацію в країні – відразу ж з’являються «фашисти», які «не пройдуть»…
Намагання спекулювати історією, відверто брехати, називаючи чорне білим і навпаки, сіяти ворожнечу поміж українцями, поділяючи їх на сорти, насаджувати відверто рабську психологію – і все це, аби втриматися при владі. Для провокацій «регіонали» наймають «бритоголових антифашистів», проводять примітивні марші, на які звозять бюджетників, студентів – кого за гроші, а кого і під примусом. Дійшли до повного абсурду, коли на мітингах з’являлися гасла типу: «Дельфінарій проти фашизму».
Водночас Партія регіонів намагається дискредитувати націоналістичну «Свободу», адже після проходження свободівців у парламент «регіонали» вже не можуть вільно грабувати країну, вони бояться «Свободи» як чорт ладану, тому і влаштовують істерики та панікують. «Свобода» бореться за справедливість – соціальну та національну, за те, аби українець вільно та заможно жив на своїй, Богом даній українській землі. А це аж ніяк не входить у плани режиму – йому потрібні покірні раби, які працюватимуть за копійки. Тому влада оголосила відкриту війну «Свободі». Після навішування ярликів на свободівців настала черга і пересічних українців, громадських діячів.
Колись для Сталіна всі, хто був проти його політики терору, репресій, голодоморів – враз ставали «фашистами» або «буржуазними націоналістами». Так і тепер: тільки-но українці виходять захищати свої права і протестують проти Партії регіонів, на них одразу ж вішають ярлик «фашист». Ти захищаєш свої права – значить «фашист». Ти проти Партії регіонів – «фашист». Хочеш нормального життя, розмовляєш українською, популяризуєш здоровий спосіб життя, борешся проти закриття шкіл, лікарень, захищаєш українську землю, відстоюєш українські цінності – тоді ти точно «фашист».
Та повернімося до слів Уїнстона Черчилля. Не буду вдаватися в детальний аналіз термінів, приведу тільки визначення терміну «фашизм» із матеріалів одного зі з’їздів КПСС – партії, з якої вийшла більшість теперішніх функціонерів ПР. Так от, фашизмом називали «відкриту диктатуру найреакційніших елементів фінансового капіталу». А один із лідерів світового комуністичного руху Г.Дімітров назвав фашизмом владу самого фінансового капіталу. Хто у нас сьогодні уособлює фінансовий капітал? Звичайно ж Партія регіонів, яка є партією крупного фінансового капіталу. А американський президент Франклін Рузвельт вважав, що фашизм – це контроль уряду однією особою. Нічого не нагадує?..
Дехто з адептів Партії регіонів, очевидно через своє скудоумство, намагається змішати всі терміни в одне ціле. До купи ліплять і «фашизм» Муссоліні, який жодного стосунку до України не має і ніколи не мав, і «нацизм» (націонал-соціалізм) Гітлера, і «франкізм», і «расизм», і навіть «націоналізм».
Націоналізм побудований на любові, повазі, пошані, а нацизм гітлерівського розливу, як до речі, і ленінсько-сталінський комуно-большевизм – людиноненависницькі ідеології, засудженні усім прогресивним людством.
Та все ж таки, аби розібратися в особливостях «фашизму» «регіоналівського» штибу, доцільно проаналізувати його ознаки і порівняти із сучасними політичним суб’єктами і реаліями. Перед тим, як розпочати, наведу слова затятого українофоба Еріка Коха – гауляйтера України в роки Другої світової. Так от, Кох стверджував, що “українським дітям не потрібні школи. Необхідних знань їх навчать німецькі господарі”. Подивіться, що робиться в Україні зі школами сьогодні. Міністр освіти й сатрапи Януковича на місцях втілюють в життя заповіти гауляйтера. Тільки в Хмельницькій області за 2010–2012 роки «регіонали» «оптимізували» 202 навчальних заклади (87 закрили, 62 призупинили, 53 реорганізували). Виходить, «українцям не потрібні школи. Необхідних знань їх навчать донецько-фашистські господарі». Теж саме стосується і медичних закладів, які повсюдно «оптимізують».
Цікаво порівняти також кілька інших моментів. Політологи кажуть, що ознаками фашизму є: узурпація влади, диктатура, монополія, нищення політичних опонентів, переслідування інакодумців, політичні репресії, падіння рівня свободи слова, вихваляння влади, вождів, панування однієї партії. Хіба не це ми спостерігаємо нині?
От і маємо новітнє явище української політики: гримучу суміш сталінського комуно-большевизму і гітлерівського нацизму. Такий собі «регіональний фашизм-антифашизм» від, як влучно зазначив Юрій Михальчишин, «данєцко-фашистських загарбників».
Отож, різке падіння рейтингу Януковича та Партії регіонів по всій країні через провальну соціально-економічну та національну політику та ріст популярності й підтримки «Свободи» кремлівські політтехнологи на службі «регіоналів» вирішили зупинити фашистсько-нацистською істерією. І байдуже їм, що від істеричного волання про «людожерів-фашистів» краще жити не стане, ба так і до знищення країни не далеко. А може, того і прагнуть українофоби? Протистояти їм і зупинити ці дешеві технології може українська громада, давши належну відповідь усім провокаторам і брехунам.
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!