Чи існує контрабанда бензину?

Фото comments.ua

Фото comments.ua

Найновіша законодавча ініціатива Міністерства фінансів щодо подвоєння діючих акцизів на нафтопродукти дивним чином розставила всі крапки над “і”.

До цього на ринку нафтопродуктів було більше запитань, ніж відповідей.

Наприклад, чому так швидко захлинулося антисубсидіарне розслідування проти білоруських нафтопродуктів? Чому раптом була забута добре перевірена пісенька про значні переваги білоруської нафтопереробки?

Адже за останні три роки на користь цієї теорії наводилося безліч цифр та аргументів і, здавалося б, суспільство мало більш-менш лояльно сприйняти ідею захисту відсталої вітчизняної нафтопереробки від “білоруських загарбників”.

Цей шлях відомий, але він довгий і не гарантує стовідсоткового результату. Розслідування триватиме довго. До того ж, необхідно буде брати участь у тривалій інформаційній війні з імпортерами.

Навіщо обирати довгий шлях, якщо все можна зробити набагато швидше? “Регіональна” більшість може проголосувати що завгодно на виїзному засіданні, президент все швидко підпише, і справа в капелюсі. Не треба когось переконувати, наймати армію юристів, працювати з суддями.

Цікаво, що Мінфін часто висловлювався проти введення загороджувальних мит щодо імпортних нафтопродуктів. Мотивував він це тим, що з введенням мит буде знижуватися попит та імпорт, внаслідок чого надходження знижуватимуться.

Зараз все інакше. Мінфін, прикриваючись “Укравтодором”, репутація якого і так знищена, пропонує збільшити акцизи на нафтопродукти на ідентичну суму.

Раніше йшлося про введення мит в розмірі 180 дол за тонну. Тепер – про подвоєння акцизів, які становлять – на бензин – 198 євро. А кожен євро на тонні дорівнює копійці в роздробі. Найменша повинні постраждати власники дизельних авто, які купують дизель з низьким вмістом сірки. Мінфін матиме з них “тільки” 50 коп на літрі.

Можливо, такий крок обумовлений “дірками” в бюджеті. Недарма ж замість “Нафтогазу” імпортом російського палива переймається сам Дмитро Фірташ. Тоді розрахунок на те, що до бюджету просто хлинуть кошти від акцизів.

Але чому це не спрацює? Річ у тім, що впродовж останніх двох років в Україну заходять величезні обсяги контрабанди. Щоб зрозуміти, що відбувається, не потрібно бути академіком. Якщо надходження від акцизу до держбюджету знижуються швидше, ніж фізичний імпорт, значить, на ринку просто квітне контрабанда.

Так, за даними Міндоходів надходження до бюджету від акцизного збору з бензину і дизпального скоротилися на 36% до 1,6 млрд грн.

При цьому імпорт нафтопродуктів у цей період зменшився не так значно – на 9,1%. Можливо, це можна списати на те що 2013 року ще діяв так званий плаваючий акциз, який зростав із зменшенням ціни на нафту і зменшувався при її зростанні.

Але вуха контрабанди виразно стирчать навіть в даних “Нафтогазу”. Наприклад, в балансах ринку пального, складених на початку 2013 року, все стає зрозумілим при порівнянні обсягів попереднього і нинішнього років. З нього можна дійти висновку, що на українському ринку нафтопродуктів відбуваються дива.

Автолюбителі поступово переходять на споживання “повітряного” пального. Складається парадоксальна ситуація: виробництво та імпорт зменшуються, експорт збільшується, а попит зазнає невеликих змін.

Якщо вирахувати ємність ринку – скласти обсяги внутрішнього виробництва та імпорту і відняти експорт, то складається взагалі унікальна ситуація. Вийде, що ємність внутрішнього ринку автомобільних бензинів скоротилася утричі.

Якщо вірити даним “Нафтогазу”, то всього за рік обсяг двомісячного ринку скоротився майже втричі – на 292%. В той самий час Держкомстат рапортує, що роздрібне споживання бензину в ці місяці скоротилося лише на 10%.

Про тіньовий характер наповнення ринку бензинів говорить і скорочення пропозиції в оптовому сегменті. Якщо за перші два місяці 2012 року на ринку було 711 тис тонн, то в той самий період 2013 року цей показник скоротився до 372,2 тис грн.

Не менш цікаві спостереження можна знайти і на ринку дизельного пального.

Тут так само, спостерігаємо зменшення пропозиції в оптовому сегменті ринку на майже на 25% – 667 тис тонн у січні-лютому 2013 року проти 707 тис тонн в аналогічний період 2012 року.

Якщо ж підрахувати ємність ринку, то вона також скоротилася на 20% порівняно з аналогічним періодом 2012 року. За перші два місяці 2012 року ємність ринку становила 749,3 тис тонн, а 2013 року – лише 602 тис тонн.

Однак разом з цими показниками Держкомстат демонструє зовсім протилежні цифри. За його даними, попит в роздробі на дизельне пальне швидко зростає: на 13% за перші два місяці 2013 року. І знову виходить парадоксальна ситуація.

Судячи з даних “Нафтогазу”, ринок дизельного пального падає. За даними Держкомстату він зростає. Виходить, або останній “домальовує” цифри, або на ринок потрапляє забагато контрабанди. Інакше виходить, що українці такі спритні, що вже безкоштовно заправляються повітрям і чудово себе почувають.

Раніше для доведення наявності ринку контрабанди необхідно було “видобувати” і “діставати” цифри про різницю між офіційним імпортом та реальними обсягами перевезень нафтопродуктів. Зараз ринок вже настільки деформований, що наявність нелегальних поставок видно неозброєним оком.

Більше того, це випливає з офіційних паперів Міненерговугілля. Повірити в таку наївність профільного міністерства дуже складно. Хто ж здійснює контрабанду?

Кілька місяців тому “свободівець” Юрій Сиротюк спрямував депутатський запит до СБУ та Генпрокуратури. У ньому він наполягав, що відповідь на це питання треба шукати у діяльності структур, пов’язаних з відомими “ГазУкраїна-2009″ олігарха нової хвилі Сергія Курченка.

У запиті Сиротюка зазначалося, що з весни 2012 року “ГазУкраїна-2009″ “розпочала діяльність з контрабандного ввезення на територію України бензину”. При цьому нібито використовуються схеми “обірваного транзиту” та “фіктивного експорту”. Втрати держави від такої діяльності депутат оцінив 1,4 млрд грн.

Згодом прокуратура відповіла, що жодних таких фактів не було виявлено. У відповідь на це інший депутат – Олег Медуниця з БЮТ – запропонував створити у Верховній раді тимчасову слідчу комісію “з питань розслідування обставин участі посадових осіб у контрабанді та монополізації ринку нафтопродуктів і скрапленого газу, порушень у сфері державних закупівель за участю групи компаній “Газ Україна 2009″.

Пропозиція була подана 14 травня, а вже 16 травня – відкликана самим депутатом. Мабуть, за два дні йому навели вагомі докази, що “Газ Україна 2009″ не має стосунку до контрабанди.

Врешті решт, сам Курченко в інтерв’ю журналу “Кореспондент” заявив, що ніколи не мав відношення до контрабанди пального. Що ж, шкода, це була остання надія . Доведеться вважати, що прізвища контрабандистів невідомі.

Кому ж будуть вигідні нові акцизи? Теоретично – нікому. Всі гравці ринку та споживачі муситимуть платити більше податків або вищу ціну за пальне та інші товари, але тільки тоді, коли всі гравці ринку знаходитимуться в однакових умовах.

Найбільше виграють від нововведення лише ті, хто не сплачує податків на кордоні. Вони зможуть збільшити ціну за контрабандний товар на внутрішньому ринку і таким чином перекрити збитки від тимчасового спаду споживання пального. Постраждають автомобілісти, кінцеві споживачі, легальні нафтотрейдери та мережі АЗС.

Що буде з держбюджетом? Після того, як споживачі адаптуються до нових цін, “чорну діру” буде перекрито завдяки надходженням від акцизу.

Але найцікавіше – це прибутки контрабандистів пального. Державні органи фіксують сам факт контрабанди, але не роблять нічого, щоб спинити це явище.

Отже, до України нелегально ввозиться пальне, а потім продається за суттєво вищими цінами. Можна припустити, що акциз з такого пального не буде платитися так само, як не сплачується ввізне мито та ПДВ.

Відтак, уся різниця між ціною ввезення контрабандного пального та оптовою ціною реалізації становитиме маржу контрабандистів, прізвища яких прокуратурі не відомі.

Якщо все буде гаразд, ці люди матимуть змогу спокійно займатися своїм ремеслом ще щонайменше рік і, напевно, зароблять за цей час сотні мільйонів доларів.

А що бюджет? Він отримає короткострокове збільшення надходжень, але в довгостроковій перспективі продовжить втрачати гроші. Вочевидь, нововведення не дозволить ні перекрити “дірки” в бюджеті, ні відремонтувати автошляхи.

Якщо припустити, що всі ці події та фактори і справді пов’язані, то ініціатива Мінфіну доводить: невідомі прокуратурі контрабандисти є нічим іншим, як креатурою “Сім’ї” або “младореформаторів”.

Схоже, законопроект є прикладом знущання над громадськістю. Перш за все, йдеться про громадську ініціативу “Я ненавиджу “Укравтодор”, яка набула популярності після весняного сходження асфальту з автомобільних шляхів країни.

Здавалося б, все правильно: в суспільстві є запит на виправлення критичної ситуації з автошляхами, а наймані народом чиновники, які представили платникам податків своє бачення вирішення проблеми.

Насправді ж ця ініціатива є знущанням з громадських активістів і платників податків. Не виключено, що це не було основною ціллю, просто так трапилося, але прецедент вийшов доволі яскравий.

Данило Нестеров, “Економічна правда”.

Loading...
Теги: ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.