Сміттєзвалище «союз»

Як приємно, що і у Львові вже можна почути на вулицях мат. Звичайно, український. Чи не остання данина славі національно свідомого міста. Адже ще трохи – і не розбереш. 

«Русская речь во Львове не обращает на себя никакого внимания. Русская музыка играет в кафе и на местном радио». І далі: «Товарищи из Партии регионов, повышайте, наконец-то, статус русского. Никакого восстания не будет, восставать некому. Просто бандеровцев уже давно нет. Приятная новость», написав рік тому київський журналіст, який нещодавно зробив честь місту Лева своїм візитом.

Прискорена модернізація Львова відбувається не лише шляхом поширення українського мату і російської попси. Спостерігається зокрема стрімка інтелектуалізація геополітичної аналітики. Прикладом цього стало засідання в листопаді Галицького дискусійного клубу «Митуса» на тему: «Між ЗУНР та Донецько-Криворізькою республикою: якої державної моделі потребує Україна?» В самому серці міста Лева відбувся плідний діалог про федералізацію України між галицькими лібералами та їхніми однодумцями – директором української філії затулінського Інституту країн СНД та його почтом. Високий академічний рівень, де українців називають «укронациками» і працюють над об’єднанням України «с остальной частью России».

Свої двері гостинно відчинила Галерея сучасного мистецтва «Дзиґа». Вдячні гості написали, що ввійшли «в находящуюся рядом пивную «Пид Клэпсыдрою».

Зустріч наукової еліти вочевидь була дуже приємна: «Мы же в хорошей атмосфере, под напитки гостеприимного заведения, провели нашу полезную дискуссию». На фото з цього дійства – усміхнені обличчя, багато напоїв, хтось підзаснув. «Філософ і поет», менеджер культурних проектів «Дзиґи» ходив на «полусогнутих» і послужливо підставляв мікрофон – мабуть, не часто лунають у Львові так змістовні дискусії.

Дивні діла Твої, Господи. Наприклад, раніше подібна зустріч відбулась в Одесі. І одесити відреагували… ну просто без жодної політкоректності і духу плюралізму, розлитому в елітній львівській «півной». Взяли й написали: «В Одессе махровые украинофобы презентовали идеологию федерализма». Це ж вам не толерантний європейський Львів! «Сегодня в Одессе председатель украинского филиала Института стран СНГ Владимир Корнилов в окружении малоизвестных личностей презентовал свою книгу с громким названием “Донецко-Криворожская республика. Расстрелянная мечта”. Собственно, о содержании этой книги и о ее исторической достоверности ярко свидетельствуют ее рецензенты: некто Александр Чаленко, известный тем, что обматерил вице-премьер-министра Украины Бориса Колесникова, и шоумен Олесь Бузина. Кроме того, как несколько раз заявил сам автор, эта книга увидела свет именно благодаря материальной помощи одного из депутатов Одесского городского совета Игоря Маркова».

І ще, ви тільки вслухайтесь: «Если бы это було простым шабашем дешевых клоунов, можно было бы оставить сие представление Шапито без внимания. Однако сам автор заявил, что написанная им книга должна стать идеологической подоплекой для федералистического движения в Украине. Более того, начало своего вояжа Украиной именно в Одессе, по словам Владимира Корнилова, есть понимание того, что Одесса стала центром федерализма». І додають несвідомі одесити: «То, что такие слова и действия являются прямыми угрозами Конституционному строю в Украине, похоже, участников шабаша не смущает. Ведь СБУ пока смотрит на такие представления сквозь пальцы».

Ще трохи – і «Митуса» могла б назвати Одесу «столицею Бандерштадта»! Бо ж те, що авторам і спонсорам книжки, виданої на кошти відомого в Одесі «мусорного барона», не вдалось на Півдні, вдалось у галицькій столиці. Але не випадково – адже саме вона вже давно – справжній центр ідеї федералізму! «Завсідники галицьких кав’ярень», за висловом Ігоря Лосєва, вже давно пропагують ідею «самоампутації» України. Один письменник, вважаючи Крим і Донбас «іншою нацією», закликав не робити догму з «клятої цілісності» країни. Що там якісь несвідомі покоління, що поклали життя на цю «кляту цілісність»! Інший пропонував Україні «розділитися і пожити, як дві Німеччини».. Якийсь там Берлінський Мур падав – ну і що? Зате письменник великодушно відпускав Крим. Так і написав: «Я відпускаю Крим». Бо і умови відпочинку там не такі, як у Хорватії, і м’ясо тільки куряче. І якщо письменник в «у Чорногорії за кімнату з окремим санвузлом і змогою користуватись кухнею та холодильником» платить усього 6 євро, а в Болгарії три тижні відпочиває за якусь там тисячу євро, то цілком виправданий масштаб його геополітичного мислення: «Тобто для мене Крим що є, а чи його нема – по цимбалах. Може і не бути. Я взагалі собі думаю: а навіщо нам така велика держава? Чому б не зробити референдум, і нехай би ті території, які прагнуть злитися з єдиноутробною Росією, таки з нею злилися». Еврика! От же ж і влада запланувала референдум – зокрема саме з такою метою.

А хтось іще голову ламає, думаючи, звідки пішов імпульс у «князя тьми» провести референдум і в такий спосіб підготувати Україну до здачі Росії? Та ніяких медведчуків не треба – звертайтесь до новітніх митус, «ворохобного галицького боярства». Український письменник сказав – антиукраїнська влада виконала.

От тільки ролі змінились. Не галицькі інтелектуали відпустили Крим, а радянський Крим з Донбасом зовсім не збираються відпускати Західну Україну. Зрештою, вони ж уже її купили, розбудували, обжили, відкрили турбази. І хоч як не виявляли «ворохобні» ліберали толерантність і схильність до діалогу, все одно стали «мальчікамі для бітья» «старшім таварісчам». «Увы, внужден констатировать, написав журналіст, Львов подтвердил свой статус заповедника архаичного модерна, где люди все еще мыслят категорями наций, этносов, идей, забывая, что время модерна и наций, как таковых, ушло безвозвратно. Вот уже действительно – “Чужая свадьба”». Сайт – «Украинский выбор». Так старались. А господарям не вгодили. І в центрі Міста Лева опинились на «чужой свадьбе».

Все це – і справді велика «Клэпсыдра». І вказує вона час перетіканням не чистого піску, а радянського сміття. Не випадково ж спонсор вищезгаданої книжки – лідер партії «Родіна», а за сумісництвом – власник «предприятия по вывозу мусора ООО Союз». Як інакше може називатися сміттєва індустрія?!

Інтелектуальний рівень подальшого діалогу забезпечений. Він буде продиктований вже зафіксованим на «Українській Правді» високим аналітичним потенціалом одного з гостей «Митуси», який на прийняття мовного закону зреагував блискучим синтезом: «Гы-гы-гы-гы-гы-гы-гы!!!». Тож на наступній дискусії учасники сидітимуть по обидва боки пива і обмінюватимуться цією змістовною інформацією. Щоправда, з галицького боку звучатиме (поки ще дозволено) національно забарвлений аналіз, себто без широкого «ы» і з дещо меншим драйвом: «Ги-ги-ги-ги-ги-ги-ги…».

Залишається сподіватись, що в опозиції і в притомних людей цієї країни знайдеться досить фахівців, здатних побудувати, нарешті, модерний сміттєпереробний комплекс для анігіляції цього радянського сміття, щоб його сморід перестав забивати легені і Донецька, і Львова, і Харкова, і Одеси, і Севастополя, і Києва.

 Оксана Пахльовська,

“Український тиждень”.

Loading...
Теги: 
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.