Хмельницька поліція підозрює місцеве ТОВ «Житлоплюс» та посадовців управління капітального будівництва міськради у підробленні документів, у результаті чого до бюджету міста не надійшло коштів від пайової участі на суму понад 3 млн. гривень.
Про це свідчить ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 2 березня.
З клопотання слідчого випливає, що посадові особи ТОВ «Житлоплюс», перебуваючи у змові із посадовими особами управління капітального будівництва міської ради, під час укладання договору про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Хмельницького, подали завідомо неправдиві відомості.
Мається на увазі, кошторис розрахунку вартості будівництва адміністративної будівлі та паркінгу на вулиці, Подільська, 93/1, який становить 9,1 млн. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи 6,3 млн. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 981,5 тис. гривень. Таким чином, бюджет міста отримав 459,1 тис. грн пайових.
Фото з архіву НГП
Також з’ясовано, що, відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта, суми витрат на будівництво адміністративної будівлі становила 3,7 млн. грн. та паркінгу -1 млн. грн., а сума яка була витрачена на зовнішні мережі, проектно-вишукувальні роботи, авторський нагляд та благоустрій і озеленення території становила 4,7 млн. гривень.
“Відповідно до затверджених розрахунків Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, було занижено індекс вартості будівельних робіт адміністративного будинку на суму понад 40 млн. гривень. Таким чином до бюджету міста не надійшло коштів від пайової участі понад 3 млн. гривень”, – вважає слідство.
Суд надав дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які знаходяться в управлінні капітального будівництва та управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.
За даними бізнес пошукового ресурсу “Youcontrol”, засновником і бенефіціаром ТОВ «Житлоплюс» є Ярослав Бляхарський. Бляхарський дуже популярний серед середовища будівельників міста — на нього зареєстровано десятки фірм. Серед них ЖБК «Буковинський квартал», ЖБК «Парадіз», ТОВ “Торгівельний центр “Прибузький”. А ось ЖБК «Меблевий» Бляхарський заснував разом із батьком депутата Хмельницької міської ради Анатолієм Скочелясом.
Пан Бляхарський напряму пов’язаний з депутатом від «Батьківщини» Олександром Скочелясом — працює юристом у ТОВ «Український будівельний капітал» (UBC), одним із засновників якого є Скочеляс.
Про скандальне будівництво на Подільській, 93/1 читайте у публікації “Чотириповерхова “адміністративна будівля” в центрі міста за чотири квартири”.
Що якась не будівельна афера в місті, то приплітають Скочеляса. Інших забудовників не має?
«Шановного» пана-депутата Скочеляса не «приплітають». Насправді, більшість досить «сумнівних» будівництв в нашому місті пов’язано саме з ним. І почалося це (реєстрація забудовників, надання відповідних умов та обмежень, укладання усіляких договорів, в т.ч. – пайової участі у розвитку міської інфраструктури, тощо) ще кілька років назад за часів «пізнього» Мельника, Чернилевського, Дунаєвського та «іже з ними». Там безліч (десятки) фірм та фірмочок, кооперативів і т.п. І поки що все це в основному продовжується. Один із варіантів т.з. «схем» досить докладно «розписав» пан «Хмельничанин» (нижче). Але це тільки один із багатьох варіантів. А ви, пане «Анонімний», про все це не знали (щось я дуже в цьому сумніваюся)?
Значна кількість об’єктів (житлового призначення, в т.ч. – усіляких кварталів, та інших), які на даний час будуються в Хмельницькому, на Хмельниччині та і по всій Україні, споруджується з суттєвими порушеннями, як юридичними (наприклад: невідповідність цільового призначення земельних ділянок, на яких вони розташовуються, зокрема – в рекреаційних зонах; будівництво за т.н. «договорами суперфіцію» тощо), так і технічними (заміна на більш дешеві матеріали, які не відповідають відповідним вимогам; недовкладення матеріалів; «спрощення» конструктивних рішень та т.п.). Взагалі, будівництво житлових будинків за договорами т.з. «суперфіцію» «третіми особами» через «других осіб» (а «таких» будівництв зараз більшість у м. Хмельницькому), юридичних чи фізичних, не має значення, є принциповим порушенням чинного земельного та «будівельного» законодавства. Тобто, особи (юридичні чи фізичні), які за іншими договорами (пайової участі чи якимісь іншими), які по суті, є імплемінтаційними (похідними) від «перших» вказаних мною договорів (про що, завичай, з «відповідних міркувань» у цих «других» договорах не вказується), суттєво ризикують своїми немалими грошима, а саме, якщо «перші» договори через їхню невідповідність законодавсту будуть скасовані, то згадані «другі» договори будуть юридично нікчемними (недійсними / нечинними). І, як наслідок, право власності на отримане в «таких» житлових будинках житло, може бути скасоване (визнане недійсним). А потім, шукай винних і вкладені гроші.
Доречі, якщо особа, укладаючи договір на будівництво свого майбутнього помешкання, вступає при цьому в кооператив, скаржитись у відповідних випадках (подавати в суд тощо) вона зможе тільки на кооператив, тобто … на себе. Там усе «продумано».
А що ж робили поліцаї до теперішнього часу, не вже вони тільки тепер прозріли, чи може уже ніхто хабар не несе і вони ,,вельмошановні” образились і прозріли.
Ця “схема” діяла давно і поширена на всіх забудовників у часи Мельника-Чернилевського. Суть полягає у тому, що проектно-кошторисна документація на будівництво подається до початку будівництва для укладання згаданого договору пайової участі та визначається сума сплати цих коштів. У процесі будівництва його вартість збільшується в рази, але це ніхто не перевіряє, в результаті міський бюджет втрачає шалену суму коштів. Ці факти легко перевірити з’ясувавши дійсну ціну залучених коштів на будівництво ( вартість 1 кв. м. по якій продається житло згідно договорів з забудовниками)) з сумою визначеною у договорі пайової участі. Пані Поліщук треба подати заяву на звільнення за “угодою сторін”.
Ця схема вибудувалась за часів Мельника С. І., роздали землю саме при його каденції, а Черниливський лише освячував договора суперфіцію, не більше, навіщо його взагалі згадувати, так випадкова (недалека і нехаризматична) людина яку Леськов протягнув на посаду секретаря назло Мельнику і Кольгофер, які його зняли з посади….. А Скочеляс по жодній із своїх фірм, не сплатив пайових внесків, і нічого депутат, голова партії БЮТ.
Землі їм ніхто не роздавав. Землі (земельні ділянки чи частини їх) вони «брали самі» різними шляхами: купівлі-продажу корпоративних прав, за сумнівні борги попередників, за договорами, щось таке, типу суперфіцію (навіть тоді, коли данного поняття в нашому законодавстві ще не було), та іншими «дуже хитрими». Там були / є навіть землі «взяті» ще при Чекмані і Приступі. Просто більшість цих земель мали зовсім інші категорію та цільове призначення (придатні не для будівництва того, що вони там реально будують). Просто, їм ніхто не заважав це робити. Доречі, стосовно більшості цих зем. ділянок їх категорія та цільове призначення або до цього часу так і не змінені, або змінені «незаконним» шляхом і «не так, як треба». Друге питання – як їм на таких сумнівних підставах щодо володіння / використання зем. ділянок надавалися Архітектурно-будівельні умови та обмеження (деякі якраз при Чернілєвському) і дозволялося виконувати будівельні роботи. Ще раз доречі, є багато випадків, коли вони насправді будували / будують не те, на що їм видавалися Архітектурно-будівельні умови та обмеження і реєструвалися (якщо взагалі реєструвалися, або часто реєструвалися «заднім числом») дозвільні документи на виконання буд. робіт. Відкривайте в І-неті відповідні сайти та реєстри і дещо зрозумієте.
А є ще зем. ділянки, надані ще за радянської влади (!?!”), але не їм і не для того, що вони роблять.
Вони майже завжди щодо згаданих земельних ділянок є “третіми”, або “четвертими” і “п’ятими” (!?!).
Ще раз доречі («спостерігачу» та іншим «незнаючим»): Ніяких «законних» «договорів суперфіцію» там і не було. Це тому, що згідно з Цивільним і Земельним кодексами України та іншими чинними вже багато років нормативно-правовими документами «договори суперфіцію» на використання (забудову) земельних ділянок надається право укладати лише власникам земельних ділянок (навіть постійним користувачам не надане таке право). Тобто, якщо земельна ділянка була в комунальній власності (у власності відповідної територіальної громади), такі договори мали укладати відповідні огани місцевого самоврядування на підставі відповідних відкритих конкурсів. А такого насправді не було. Згідно з цим згадані вами та іншими «договора суперфіцію» (якщо вони були) повинні бути визнані нікчемними (сучасне керівництво міста має подати у суд відповідні позови).
Ярослав Бляхарський? Це що викладач з ХУУПу?
Читаючи коментарі цього В.Путенка дивуюсь його обізнаністю багатьох справ. Чи часом не працює цей дописувач у владі на тихенькій скромній посаді так приблизно зо 20 років? Може мер висуне його на керівну посаду ? Скажімо на посаду начальника управління будівельного контролю, яка до цього часу вакантна. Пане Бондаренко візьміть на олівець В.Путенка та запросіть його на співбесіду.
Ні, з теперішньою владою, як загальнодержавною, так і місцевою, працювати не бачу можливості. Основні причини: ще більша нефаховість, заполітизованність, правові необіізнанність та нігілізм, ще набагато більший і якийсь «закручений» з політикою рівень корупції. Ще наприкінці 2015-го року (до Бондаренка) я мав розмову з Семчишиним. Тоді, певно, ми обидва друг другу не сподобалися (головне, що він мені не сподобався). Тим більше, що він не виконав, як наданих мені обіцянок (навести лад в деяких конкретних питаннях), так і, на мій погляд, своїх загальних обіцянок та сподівань на нього значної частини «електорату».
А працював я зовсім не на «тихенькій» посаді, а на досить «гучній», і не 20 років, а «трошки» більше, і не в органах Хмельницького самоврядування. Завжди працював на державу. З «державної» посади звільнився ще при Януковичу «за власним бажанням», хоча мене не відпускали (три рази писав заяву), тому що не зміг терпіти тодішній виток корупції. Просто під час моєї праці на різних посадах Хмельницький і Хмельниччина за моїми посадовими обов’язками і визначеними відповідними наказами межами моєї діяльності часто входили в сферу моєї діяльності і я там / тут «дещо» зробив, чим ви зараз користуєтесь. А роблячи це старанно і чесно не можна було не розібратися у багатьох суттєвих місцевих питаннях та проблемах, тим більше, що я займався реальними справами. Знаючи це місцеві і не тільки місцеві будівельники, забудовники, комунальники, працівники місцевих органів самоврядування тощо багато разів зверталися до мене за порадами. Маючи відповідний досвід, інженерну та юридичну вищі освіти, як кажуть, «постійно підвищував (підвищую) рівень своїх фахових знань до сучасних вимог». Вмію користуватися «легальною» інформацію, маю багато знайомих для отримання інформації (часто вони мені самі розказують, я навіть не питаю). Вмію аналізувати.
прямо резюме получилось у Путенко….
ннда…..
тут на работу не берут.. тут обговаривают.. если шо!
у меня один вопрос только:
если пересичные инвестируют в эти проекты, т.е. купят квартиры, как этот фонд будет приниматься в эксплуатацию, и как следствие потом …как люди спокойно смогут оформить право власности на своё житло?
если изначально – земельный вопрос стоит остро и под многими знаками питання???????, целев. назначение и правов. статус той или иной зем. дилянки ещё до момента возведения здания имеет ряд либо нарушений либо подоплёк..
так как тут быть тем несчастным, которые инвестируют свои кровные в такие застройки?
кидалово? или…?