У селі Купин, що на півдні Хмельницької області знайдено рештки середньовічного замку. До наших днів від стародавнього укріплення збереглися лише оборонні вали, рови та контрфорс – залишки вежі, пише сайт «zaxid.net». Сьогодні на території замку є давній кіркут – єврейський цвинтар.
Оборонне укріплення захищало місцеве населення від татарських набігів.
Червоною цяточкою показано місце, до стояла вежа. Під нею добре видно залишки масивного контрфорсу
Досі про замок майже нічого не було відомо. Про його рештки згадує у своїй доповіді 1901 року подільський краєзнавець Юхим Сіцінський «Археологическая карта Подольской губернии»:
«Поблизу містечка Купина є сліди невеликого укріплення, за переказами зведеного під час нашестя татар на Поділля. Народ каже, що в Купині на крутій горі над річкою Смотрич, стояла колись висока веж, на якій постійно чергувала варта, яка слідкувала, чи не йдуть татари або волохи. У випадку небезпеки вартові повідомляли населення. Ця вежа була оточена високими валами. У давній час вежа розібрана, а з її каміння збудовано водяний млин. Місце, де була вежа зайняв селянин, який звів там будинок, насипи розорано», – йдеться у доповіді Сіцінського.
Від середини XVIII століття, коли загроза набігів минула, купинський замок закинули, відтак його викупила єврейська громада під цвинтар. Із фото видно, що й цвинтар занепадає – мацеви (надгробки) руйнуються і зникають.
Село (колись містечко) Купин відоме від 1407 року. Тоді його володарем був такий собі Богуслав зі Стахова. У XVI столітті власниками містечка (як і більшості довколишніх сіл) були Замойські. Від 1637 року – Гербурти. Але хто володів Купином – не головне. Головним є те, що поселення це досить давнє і поважне. Відповідно без укріплень тут було аж ніяк. Тим більше, що поруч проходив сумнозвісний «Кучманський шлях», яким регулярно швендяли татари в Галичину й назад.
Версія для друку
