Кінець листопада 2014 року. Прокурор області Олег Синишин скликав журналістів, щоб озвучити сенсаційні заяви. На стіл пресі подали жарені факти з найрекреаційнішої місцевості Хмельниччини — Рудковець Новоушицького району. Там, на березі річки Дністер з’явилося п’ять будиночків-елінгів (в суднобудуванні — відкрите або закрите приміщення для побудови і ремонту суден на березі — авт.), до яких пришвартовуються катера.
“На цих землях рекреаційного призначення, де мав би розташовуватись пляж, “виросли” будиночки для відпочинку. Крім того, створено перешкоди громадянам при доступі до води”, — забив на сполох прокурор.
Минув рік. Служителі правосуддя воюють на різних фронтах з власниками елінгів. Поки про переможні успіхи завчасно говорити, оскільки до будиночків “прилипли” не останні люди в області.
Фото НГП
Безчинства на воді
Все закрутилося й понеслося, на перший погляд, з непримітного розпорядження голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи №347 від 20 листопада 2012 року. Можновладець розчерком пера передав в оренду ДП “Красилівський агрегатний завод” земельну ділянку площею 1,1 га за рахунок земель водного фонду терміном на 49 років. Земля підприємству відводиться для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд) і розташована за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради Новоушицького району.
Паралельно в роботу включилася Новоушицька районна державна адміністрація, які доручили укласти договір оренди вказаної земельної ділянки на умовах, визначених цим розпорядженням голови облдержадміністрації.
Для більшої ясності треба сказати, що керівником державного підприємства був діючий на той час однопартієць губернатора, депутат обласної ради з Партії регіонів Петро Королюк. А вже через два роки, коли впаде влада Януковича, Королюк прозріє і скаже, що минула влада не займалася промисловістю області.
Ще одна суттєва деталь. Красилівський агрегатний завод ще у травні 2007 року отримав дозвіл від голови Новоушицької РДА на розробку проекту землеустрою щодо вiдведення земельної дiлянки площею 2 га для облаштування пляжу за рахунок земель державної власності на територiї Вiльховецької сiльської ради. Розробник землевпорядної документації — ПП “Наша-справа” — виготовив проект землеустрою на цю ділянку, який, відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22 вересня 2011 року №119-11, не в повній мірі відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам, та повертається на доопрацювання.
Серед зауважень та пропозицій до землевпорядної документації, зокрема в п.9 зазначено, що “на плані меж обмежень та сервітутів конкретизувати обмеження, зокрема, обмеження господарської діяльності у прибережній захисній смузі”.
Нехай читач вибачить за нагромаджуючу інформацію, однак нам дуже цінне речення “обмеження господарської діяльності у прибережній захисній смузі”. Про це, до речі, також наголошувалося, коли підписувався договір оренди між РДА і ДП “Красилівський агрегатний завод” 24 грудня 2012 року.
Під ялинку сторони записали, що земельна ділянка водного фонду площею 1,1 га, яку виділив Ядуха, передана орендареві (читай — заводу) “вільна від забудов, а зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та проводити будівництво водогосподарських будівель та меліоративних систем орендар вправі лише за письмовою згодою орендодавця”. Себто голови Хмельницької ОДА.
На події, які сталися далі, відповідь насамперед мають дати Хмельницька ОДА в особі тодішнього голови і керівник ДП “Красилівський агрегатний завод”. Це не звинувачення, а переказ слів учасників процесу по судовій справі, про яку обов’язково нижче згадаємо.
Восени 2013 року державне підприємство підписало договори суборенди з приватними особами, яким передали по кілька соток землі. Як виявилося, на тих землях, практично під самою річкою Дністер виросло п’ять дерев’яних красенів-елінгів з власними адресами: вулиця Соснова, 12/1, 14, 15/1, 16/1, 17/1.
Так виростали елінги
“Згідно із декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, ОСОБА_2 побудував якраз такий об’єкт, який, відповідно до технічного паспорту, відповідає тому визначенню спеціальної гідротехнічної споруди, яка може бути розміщена на березі річки у відповідності до ст.61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України. Для цих цілей ОСОБА_2 придбав катер прогулянковий, який зберігає та здійснює всі дії виключно у вказаному елінгу”, — таку інформацію намагався внести у вуха суду представник відповідача, босу якого належить елінг на Сосновій, 14.
Більше того, за матеріалами справи, елінг на Сосновій, 14 розпочали будувати 10 травня 2009 року і закінчили 30 листопада 2010 року. Тобто впродовж чотирьох років самовільно використовувалася земельна ділянка, на якій збудовано елінг з кімнатами відпочинку без будь-якої правової підстави і за відсутності жодного дозвільного документу! Хіба про це не знав Ядуха чи Королюк?
Очевидно, що міг бути зв’язок, оскільки сторона відповідача і керівництво Новоушицької РДА пальцями тикали у бік обласного “білого дому”. Чого лишень вартує відповідь голови райдержадміністрації О.Московчука депутату райради С.Дзекару: “Земельні ділянки в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища в урочищі «Калюс» на території Вільховецької сільської ради передані в оренду, відповідно до статей 17, 59, 122, 123, 124 Земельного кодексу України. Розпорядження з цих питань видані головою Хмельницької обласної державної адміністрації. Новоушицька районна державна адміністрація розпорядження про передачу земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища в урочищі «Калюс» на території Вільховецької сільської ради у власність або оренду не видавала”.
Історії продажу елінгів
Перші власники елінгів, коли відчули, що пахне смаленим, почали позбавлятися проблемного майна. Вже на вересень 2014 року володарями будиночків для суден стали зовсім “ліві” люди. “22.08.2014 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продали ОСОБА_7 елінг з кімнатами відпочинку, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 08.09.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, передав ОСОБА_10 указане нерухоме майно в іпотеку”, — підтвердження з матеріалів судової справи.
Схема продажу, яка наведена вище, стосується елінгу на Сосновій, 14. Завдяки інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно вдалося ідентифікувати власників. Ними є Олександр Сороколіт і Олексій Клочко. Перший — у “помаранчеві” часи працював на посаді першого заступника директора Хмельницького державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів “Хмельницьккурортресурси”. Останнім місцем роботи було Хмельницьке обласне дочірнє підприємство ДАК “Хліб України”, яке у липні 2015-го збанкрутувало.
За даними ЄДР, Олексій Клочко з 2012 року керує ТОВ “Краяни-Поділля”. Засновниками цього підприємства є Леся Аракелян і Ганна Гавчук — це дуже близькі люди “помаранчевого” губернатора Хмельницької області Івана Гавчука. До приходу до влади пан Гавчук працював прокурором і займався адвокатською діяльністю.
Ще цікавою є доля перепродажу елінга на Сосновій, 16/1. На початку вересня 2014 року власниками споруди стали дві особи: Павло Руденко, який оформив ½ майна у київського нотаріуса і Віктор Іщук — записав свою частку через красилівського нотаріуса.
Через три години співвласник елінгу Руденко у Києві укладає договір-іпотеки на Бориса Куриленка. Аналогічну дію у Красилові робить пан Іщук, оформивши договір-іпотеки на Ларису Васильчук. До речі, за даними сайту “Моє місто Красилів”, жінка з таким же ПІБ була депутатом Красилівської районної ради від Партії регіонів.
Крім цього, надаємо перелік власників інших елінгів.
Яка перспектива знесення?
По суті, базовим рішенням у судових тяжбах є документ Новоушицького районного суду від 23 грудня 2014 року. Згідно з ним, договір суборенди між ДП “Красилівський агрегатний завод” і конкретним власником елінгу визнається недійсним, скасовуються реєстрація про готовність об’єкта до експлуатації і реєстрація права власності на нерухоме майно. А найголовніше — Феміда зобов’язала приватника знести самочинно побудований елінг з кімнатами відпочинку.
У судах апеляційної інстанції доведено, що елінги збудовані у межах прибережної захисної смуги, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності і там забороняється зведення будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних). Також ці будівлі визнані самочинною забудовою, яку узаконили через реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації Управлінням ДАБІ і договором суборенди.
А ось чи знесуть елінги, питання риторичне. Сьогодні прокуратура Хмельницької області вимушена переписувати позовні заяви до нових власників споруд, оскільки суди відхиляють клопотання щодо знесення елінгів, бо вони стосуються вже недійсних власників. До слова, в прокурорській практиці був лише один випадок, коли у Рудківцях знесли пірс. Про елінги або інші будівлі, що влаштовані незаконно, прикладів із життя бракує.
Віталій Тараненко.