Хмельницькі журналісти розказали про небезпеки своєї професії

У році, що минув, міжнародні організації «Репортери без кордонів» та «Комітет по захисту журналістів» надали Українітретє місце в переліку країн, де працювати журналістом небезпечно. На перших двох щаблях опинилися Сирія та Палестина.

НГП запитав у хмельницьких журналістів, чи безпечно їм працювати у нашому місті.

Керівник «33 каналу» Ігор Мельничук розповів, що найбільш яскравим випадком тиску був прихід невідомих молодих людей у масках під офіс каналу. Вони обмежились тим, що написали свої звинувачення на стінах будівлі. Трапляються непорозуміння під час роботи за межами міста, коли люди, не знаючи про права журналістів, намагаються пошкодити апаратуру.

Редактору газети «Поділля» Володимиру Гординському під час роботи на мітингах доводилось потрапляти у штурханини. Доходило навіть до того, що ледве фотоапарат не розбили. Були також факти непрямого тиску на газету, пов’язані зі змістом її матеріалів.

На думку редактора сайту «Є» Алли Собко, хоча загроз життю журналістів у Хмельницькому немає, свобода слова обмежена. Навіть після перемоги Майдану, багато інформації лишається недоступною для працівників преси. Чиновники, як і раніше, не готові публічно заявляти про те, про що розповідають в кулуарах.

Ксенія Орлова

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 9

  1. Щоб бути хірургом – треба знати анатомію, щоб стати журналістом –
    треба досконало вивчити мову.Ви ж (з вашим знанням граматики!) –
    просто ДЕБІЛИ!

    • Рівень знань з граматики відповідає назві – канал з двома трійками… Соромно!

  2. Українська журналістика сьогодні – взяти бабло і написати замовну статтю

  3. Я завжди думав – чому вчать на журналістському факультеті? От на юрфакі ясно – де знайти потрібний закон, на медичному тоже все ясно,на педагогічному теж, а от чому вчать на журналістському? Може, грамотно писати,чи правильно скласти речення, так і цього частенько не видно.Схиляюсь до думки, що гроші рахувати, так потрібно фінансовий закінчувати для цього, а потім йти працювати в газету. Не розумію!

    • Шановний пане Юрист! Звертаючись до вас, хочу сказати, що і серед предстваників вашої професії трапляються якісь не до кінця навчені юристи, тато з мамою купили диплом, вивчили і типу влаштували на роботу, – те саме й з іншими професіями відбувається – лікар, фінансист і т. д. Олігофренів всюди вистачає. От тільки хочу щоб ви знали, що працюючи журналістом близько 10 років, маючи багато друзів-колег, ніколи ні за які кошти не змусиш людину вступати на факультет журналістики, чи ба більше працювати журналістом будь-якого напрямку. Бо це або є, або цього немає, ти або сам захотів, або не захотів, це професія душі. А тепер щодо того чого навчають на факультетах журналістики. Закінчивши два вузи, можу з упевненістю сказати – багато чому і доволі цікавому, до речі законодавчій також. Професіональний журналіст повинен мати вищу журналістську освіту, як лікар, учитель, економіст тощо. Тепер що стосуєть продажних журналістів – таких теж вистачає, мені особисто дуже жаль, що такі люди є і у моєму середовищі,але таких вистачає у кожній професії, і серед юристів також. Так от, хочу вас і всіх інших попросити, не осуджувати усіх представників ЗМІ під одну лінію. Повірте, професія журналіста надзвичайно складна, вимагає багато і фізичних, і ще більше моральних сил. Хто не був у цій шкурі, той ніколи нічого не зрозуміє.

      • Я не сперечаюсь, але деколи навіть центральним каналам, особливо 1+1, хочеться сказати, хоча би деколи в Кодекс дивіться. Як писав В.Висоцький -“…открою Кодекс на любой странице и не могу, читаю до конца”. А то деколи складається враження, що влада спеціально хоче, щоб ми не знали своїх прав та обов”язків,

  4. Шо правда то правда,деякі представники міжнародних організацій “Репортери без кордонів” заявляють про існування фактів цензури в Україні та порадили нашим головним губошльопам чітко позначити свою позицію щодо відносин влади і медіа, бо вони впевнені, що на Поділлі є ще факти цензури.

    “Нами на Хмельниччині відмічені факти порушення свободи слова. До деяких журналістів навіть приходили молоді люди в балаклавах,та відкрито без цензури писали на офісі свої звинувачення,навіть за межами міста намагаються пошкодити апаратуру.

    Вовку Гординського на якомусь мітингу трохи поштурхали, і знову ледве фотоапарат не розбили, тиснули на нього чи його матеріали, чи на зміст матеріалів?

    Алюха Собко пише,що багато матеіалів для неї недоступно,нібито для всіх доступно – бо значна частина будується. Матеріали всім потрібно!

    Це коли так було,що про наявність матеріалів чиновники будуть публічно заявляти? Вони,що не будуються?

    ОН в ТАРАНЕНКА пиши,що хочеш! Давай що хочеш і кому хочеш! Яка тут цензура! Все правда,читає вся Україна!Що ще треба?

    Одна тільки Ксюха Орлова не жалєється. Є кавальчик хліба,трохи сальца, а на капусточку та огірочка кисленього можна і розжитися, Чи не так?

    Подейкують що, на Хмельниччині спостерігається велике злиття політики і ЗМІ в особі власників і менеджерів медіа, і це саме по собі створює передумови для цензури. Цього неможливо уникнути в цілому, але нам потрібно виорати межу між політично ангажованою інформацією та об’єктивною інформацією, неупередженої журналістикою.

    Ось Віктор Таран разом в Павлючкою та Грошманом порадили чітко позначити свою позицію в питаннях відносин влади і медіа. Ну до прикладу, як в лісі позначає свої володіння пес чи інший землеволодар.

    Але цей землеволодар символічно повинен зайняти сильну позицію і зняти з себе всі підозри в спробах впливати на медіа. Зробити так, щоб ні у кого не виникало сумнівів у тому, що землеволодар підтримує свободу слова ведмедя”.

    “Представники лисячо-кролячої опозиції мають одну точку зору на природу фактів цензури, представники вовчо-ведмежої коаліції – діаметрально протилежну. Думаю, їм буде важко прийти до єдиної думки. Я не впевнений, що за таких умов їх робота буде ефективною. Але хліб єдинний і сало в Африці сало! Як їх поділити, чи позначити?

    Хто,хто, а братія журналістська добре знає,що таке сидіти на хлібі та воді, навіть в кризовий час, не дивлячись на залуженні звання. По роду діяльності журналіст повинен об’єктивно освічувати ті чи інші поді чи справедливо чи об’єктивно. Для того щоб так робити потрібно володіти інформацією, інформаторами, а ще краще тим і тим.

    Професія їх – ноги та вуха їх кормлять. Звісно, прийшла нова влада, часу не має, «перекваліфіковувати» братію, краще їх кинути, притиснути,науськати на інших,на інших ще інших, тих других. Із цього і получається, що хліб з маслом, ікоркою в них буває рідко, і то на презентаціях.

    За посаду заслужених звичайно потрібно щось кинути, оставити, а потім відбити!. Але, якщо правильно володіти пером та гусаком, можна більш менш жити, за умови, щоб тобі не дихали в затилок.

    А молоді жеребці ох як дихають, можуть ще й копнути копитом, добре коли по ногах, можуть і по ребрах чи зубах. Не легка у них це життя під сонцем. Але у кого вона сьогодні легка.

  5. І де ж ви такі безграмотні й убогі плодитесь! У вас нема й
    елементарного поняття про журналістику, бо ви – Д Е Б І –
    Л И !

    • Я бачу ти окрім слова “дебіли” більше ніякого не знаєш. Ну да, кожен судить по собі, бо іншого не бачить. Співчуваю твоєму обділеному природою розуму)))

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.