Громада Хмельниччини тільки 29 вересня офіційно дізналася, що голова Хмельницької облдержадміністрації Леонід Прус “пішли” ще 25 вересня. Так вирішив Президент Петро Порошенко, підписавши відповідний Указ про звільнення.
“Фу-у-у-у-у-ух”, — зітхнули підопічні і вороги Леоніда Івановича, котрі різними шляхами натякали “батьку”, що це не його посада. Єдиний, хто точно був не у не захваті, — це народний депутат від УДАРу Олександр Олександрович Корнійчук, який фактично управляв “ручним” губернатором останніх сім місяців.
Сам же Сан Санич впав в опалу перед вищим керівництвом країни, оскільки його 105-й номер у виборчому списку “Блоку Петра Порошенка”, схожий більше на удар нижче поясу, ніж на дяку за хорошу службу.
Фото Віталія ТараненкаШукати заміну Прусу почали ще тоді, коли Порошенко заступив на пост президента. Враховуючи, що свого часу Хмельницька область відійшла за квотою партії “УДАР”, яка є союзником Порошенка, Леоніда Івановича не сильно смикали. Ходили чутки, що хмельницький голова ОДА, який вправно грає образ кота Леопольда, має “пережити” позачергові парламентські вибори. А далі, після створення нової коаліції у ВР, його замінять.
За місяць до завершення виборчих перегонів ситуація різко змінилася. Лавина негативу, яка постійно переслідувала Пруса, спрацювала проти самого високопосадовця. Його звільнили тишком-нишком, не давши красиво піти. “Обезголовлений” Прус усе ще сподівається, що це прикре непорозуміння і його перезатвердять, наразі продовжує займати кабінет голови Хмельницької ОДА.
За даними “Незалежного громадського порталу”, хмельницька “губерніада” може розвиватися кількома сценаріями.
1. Прус знову губернатор. Малоймовірно, оскільки Порошенко такі рішення приймає одночасно зі звільненням голів областей. Так було з головою Київської ОДА Володимиром Шандрою, якого глава держави зразу же звільнив і перепризначив. Так було з іншими губернаторами.
2. Корнійчук отримує ключі від Хмельниччини. Все залежатиме від “комунікації” Корнійчука з партбосом “УДАРу” Ковальчуком і виходом останнього на Адміністрацію Президента. Адже бути 105-им, коли був 24-им (Корнійчук у списках “УДАРу” на парламентських виборах 2012 року — авт.), — це рейтинг впливу особистості, що також не маловажливий для президентської команди.
3. Іван Гладуняк змінює професію. Один із реальних наступників Пруса. Іван Васильович має безпосередні виходи на порошенкових людей. Зокрема, близький до Порошенка діючий нардеп Микола Томенко, є давнім товаришем Гладуняка ще по партії “Батьківщина”.
Налагоджені у Івана Васильовича дружні мости і з губернатором Київщини Володимиром Шандрою, з яким ще знайомі по роботі у Хмельницькій АЕС, а потім їхні шляхи пересіклися під час Помаранчевої революції.
Крім того, політичну кар’єру Гладуняк може розпочати з чистого аркушу. Взаємини з “Батьківщиною” Тимошенко остаточно порвані, а інших політичних зобов’язань поки не брав.
4. Регіонал Кольгофер у ділі. Чим чорт не жартує, коли взяти до уваги призначення колишнього регіонала головою Кіровоградської ОДА, яке ухвалив Порошенко. Колишній голова Хмельницької РДА часів Януковича, депутат обласної ради від Партії регіонів Валерій Кольгофер має виходи на віце-прем’єр-міністр, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Володимира Гройсмана, який наближений до Президента. Карта Кольгофера може розігратися після виборів, коли остаточно буде сформована нова Верховна Рада і Кабмін.
5. Свободівець Симчишин “рулить”. Нейтральний варіант на момент виборів. За розподілом обов’язків заступників голови Хмельницької ОДА, які затвердив Прус, перший заступник голови облдержадміністації, яким є Олександр Симчишин, на час відсутності або відпустки губернатора, виконує його обов’язки.
Очевидно, що свободівцю, який у бік відкинув депутатські амбіції (мав балотуватися у 187 окрузі — авт.), дадуть допрацювати. Після парламентських виборів шанси Симчишина стати головою Хмельницької ОДА досить мізерні тому що, політична сила “Свобода” на всеукраїнському рівні втрачає раніше отримані лідируючі позиції, а за останніми соціологічними дослідженнями, взагалі не потрапляє до Верховної Ради.
Віталій Тараненко.