“Небезпечний для людини і довкілля бур’ян проростає на подвір’ях та вулицях, присадибних ділянках, у садках, парках, на пустирях, узбіччях доріг, залізничних насипах, берегах річок та ставків, полезахисних смугах… При середній забур’яненості 10 рослин на квадратний метр урожай соняшнику знижується на 40 відсотків, кукурудзи — до 35 відсотків”. Так про амброзію влітку 2011 року в обласній газеті “Подільські вісті” (№83) писав державний інспектор Державної інспекції з карантину рослин у Хмельницькій області Леонід Прус. Саме цей Прус, який більше частину свого дорослого життя боровся з шкідниками (працював в карантинній інспекції і керував облфілією Українського інституту експертизи сортів рослин), нині очолює Хмельницьку облдержадміністрацію.
Але так сталося, можливо, за іронією долі, Леонід Іванович “підхопив хворобу” і сам перетворився на “шкідника”. На шкідництві його підловили журналісти та рядові “служаки” з 7 автомобільної санітарної роти, яку формували на базі обласного шпиталю. Сюди з усієї області стягнули старенькі “швидкі”, які згодом мали вирушати у зону Антитерористичної операції, що на Сході України, рятувати ранених солдатів.
Урочисто “залізних коней” наприкінці липня приймав сам губернатор. “З народного господарства області передаються автомобілі. Всі автомобілі в нормальному стані”, — виблискував на фоні “швидких” газельок Леонід Прус.
Ще тоді ніхто навіть не згодувався з журналістів, що “швидкі” для зони АТО, приїхали до Хмельницького з “черв’ячками”.
Через тиждень після прийому “дарунки” губернатора повезли на СТО. Як з’ясувалося, поняття “нормальний стан”, який мав на увазі губернатор, зовсім не стосувався швидких допомог для санроти. Хоч і дарованому коневі у зуби не заглядають, але автор цих рядків на власні бачив окремі “раритети”, у яких гнилий корпус, розшатані колеса, а водійське крісло посаджене на дерев’яні патики. За таких умов тільки диво або якась магічна дія змогли зробити невловимими ці “швидкі” від обстрілів ворога. Мої слова підтверджують відео одного з місцевих каналів і загальноукраїнського 24 каналу.
Крім того, у розпорядженні “Незалежного громадського порталу” опинився документ командира військової частини А1056 майора Геннадія Возненка. Він звернувся до голови Хмельницької обласної ради Івана Гончара надати благодійну допомогу із ремонту 15 “швидких”. “Командування військової частини А1056 звертається до Вас з проханням надати благодійну допомогу з технічного обслуговування 15 автомобілів санітарної роти, які на даний час за своїм технічним станом не можуть виконувати завдання за призначенням в зоні АТО”, — написав майор.
За “воскресіння” необхідного транспорту взялися волонтери Хмельницького спільно з власниками СТО. Вони протягом двох тижнів власним коштом та силами відремонтували “швидкі” для 7 автомобільної санітарної роти. І 29 серпня “швидкі”, до яких прив’язали жовто-блакитні кульки, поїхали залізницею до пункту призначення.
Проте на, здавалося б, на цій мажорній ноті про шкідництво голови Хмельницької ОДА Леоніда Пруса всі забули. Аж ні — справа отримала нове продовження на шпальтах обласної газети “Подільські вісті”, співзасновником якої, до речі, є облдержадміністрація. У номері від 28 серпня ц.р. розгорнулася справжня словесна “війна” між автором публікації Петром Вороб’єм і головою Шепетівської райдержадміністрації Миколою Дорощуком. А все через “швидкі” від Пруса.
Чиновник божиться, що не давав вказівки на передачу з району в обласний центр несправні швидкі допомоги для санроти. На заперечення прискіпливого журналіста (про це пише сам Воробей), керівник району накрив його довжелезною лайкою і пригрозив розправою. За правду про “металобрухт” для санроти.
Віталій Тараненко.