Як справжній правовірний православний християнин нардеп Лукашук збудував біля Православної каплички туалет. (Це якраз біля підземного переходу під залізницею, що біля речового ринку)
Очевидно, що саме так патріотично налаштований депутат має шанувати Всевишнього, саме так має засвідчити свою повагу до своїх виборців і Православ’я загалом.
Очевидці стверджують, що депутат є істинним християнином, ходить на службу до Православних храмів, молиться там, та накладає на себе Хресне знамення.
Любов до Православ’я у пана депутата Лукашука має давні коріння. Ще з 2006 року нардеп хоче відібрати у Академіка Козловського землю, де стоїть оця капличка. Навіщо пану Лукашуку той Храм, якщо можна півсотні кіосків понаставляти. А це не абиякий дохід.
Відібрати законно землю не виходить. І незаконно спробував – теж не виходить. Та ще й до того земля під Храм освячена. Депутат пропонував Академіку «розсвятити!!!…» землю, аби легше її було відібрати, а той чомусь впирається…
За туалетом, який збудував Лукашук здійнялася ціла стіна з двоповерхових кіосків. Цей архітектурний ансамбль, що розпочинається вбиральнею, тепер прикрашатиме наш древній Проскурів. Звісно, торгові точки мусять приносити дохід. От і продає їх нардеп, аби ті отримали свого власника.
До мене втрапила реклама з контактними телефонами. Зателефонувавши по одному з них, дізнався, що за двоповерховий кіоск в конторі Лукашука просять по 20 тис. доларів.
Та от халепа – на тій же рекламці намальований цілий ряд кіосків, але вже на чужій території!.. На території сусіднього підприємства «СОЮЗ», що належить академіку Козловському. Хоча тих кіосків там іще не має. та й земля чужа, але зі слухавки впевнено говорили, що дійсно продається і не менше як за 20 тисяч «зелених» …
Але тут Олега Лукашука треба зрозуміти – він затягав по судах Академіка Юрія Козловського – так йому відшматувати той клаптик бажається, що у ві сні і на яву мариться. То і не втерпів наш народний і став випускати рекламні буклети. Бодай хоч на рекламці земля буде моя…
А ви, люди добрі, купуйте віртуальні кіоски та дякуйте Олегу Лукашуку за довіру та безпросипне піклування, бо він довірливих ой як любить!
Володимир Пшеничний