Микола Уршалович народився у місті Хмельницькому в сім’ї офіцера органів внутрішніх справ та учительки місцевої школи. Ще під час навчання у Хмельницькій СШ № 11 мріяв обрати шлях батька і служити в системі МВС.
Потім успішно навчався у Пермському вищому командному училищі МВС СРСР. В цей період виник міжетнічний конфлікт в Узбекистані, і підрозділ курсантів училища був передислокований в район Фергани, де молодий правоохоронець пройшов перше хрещення вогнем і став учасником бойових дій.
В подальшому проходив службу у внутрішніх військах на території м. Львова, на факультеті внутрішніх військ Академії прикордонної служби в м. Хмельницькому, а також очолював штаб місцевої частини внутрішніх військ.
Як перспективний офіцер, Микола Петрович був переведений для подальшого проходження військової служби в Головне управління внутрішніх військ МВС України у м. Києві. Сьогодні він перебуває на посаді заступника начальника оперативного управління і відповідає за службово-бойову готовність в штабі Національної Гвардії України.
З початку червня по серпень 2014 року полковник Уршалович був відряджений і брав участь у бойових діях в зоні АТО. А 19 липня 2014 року під час звільнення міста Слов’янська за проявлені мужність та героїзм Президентом України він відзначений державною нагородою — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Керівництво УМВС, командування військової частини 3053 м. Хмельницького та рада ветеранів обласного управління внутрішніх справ щиро вітають Миколу Уршаловича з високою державною нагородою і висловлює глибоку вдячність батькам Анні Іванівні та Петру Кириловичу, які виростили та виховали достойного сина українського народу.
Схожі матеріали:
А як йому спиться після вбивств дітей, жінок. І тільки не кажіть, що це самі ж сепаратисти, які тих же дітей намагаються захистити. Відольються йому їхні сльози
А як тобі зраднику спиться, що ти служиш Путіну. Якби ти служив в Росії Україні вже б у тюрмі сидів. Їдь у свою Московію і сиди там. Або їдь в Сибір там сепаратистів море. Хотять зробити державу Сибір. ФСБшники їх там мочать.
ТО Тарасом називаєшся, то Юристом, а все схожий на пі9араса і терориста
У Віки, видно, замість голови – телевізор з 5 каналом и Цензор нет. А самій думати – це зайве, якщо є 1 + 1.
Смеяться над наградами боевых офицеров могут только полностью деградированные люди. Жизнь обязательно поставит вас в опасные условия, тогда и покажете свой сарказм.
А хто сміється над цими нагородами? Отримав, значить президент вважав за потрібне, друге питання, чи гордиться нею сам “герой”.
Р,S. Хоча може я і не прав і дійсно нагорода дана заслужено, але душок, що воював (яке АТО – ВІЙНА!) з своїм же народом, залишається.
Не верю, что эти гадкие комментарии пишут мужчины, еще и хмельничане! Кто-то ждет Путина с распростертой задницей? Герой, о котором пишут-мой одноклассник. Трусом, подлецом и убийцей точно никогда не был. Послали-поехал (мог бы и спрыгнуть, как сотни других, которые специально покалечили себе пальцы, приписали болезни и т. д.). А им как спиться? Понимаю, что АТО -война странная и ужасная, а есть другой выход? Писать всякую ерунду проще всего, стыдно за этих двуногих созданий в штанах. Коля, пусть это будет последняя война в твоей карьере. Мира всем.