Незалежний громадський портал

У ці дні старовинне місто над Смотричем відвідує чимало вірмен. Упродовж 27-28 червня в Кам’янці-Подільському відбувається ряд заходів, організованих Союзом вірмен України і Українською єпархією Вірменської Апостольської Церкви.

Зокрема, 27 червня конференц-зал готелю «Клеопатра» став місцем проведення квартальної конференції Спілки вірмен України. Увечері на пл. Вірменський ринок у повітря злетять кулі із прапорами України і Вірменії.

Гості міста зможуть також здійснити нічну екскурсію старовинним замком. Увечері тут розпочнеться фестиваль слов’янської культури «Купальське коло».

Знакова подія для вірменської громади міста відбудеться завтра. У суботу, 28 червня буде проведено чин освячення каплиці у вежі-дзвіниці Св. Степаноса  Вірменського кафедрального собору Св. Миколая (вірменська церква XV століття).

У масштабних заходах зголосилися взяти участь представники влади, інтелігенції та духовенства, керівники регіональних вірменських громад та представників Союзу вірменської молоді України.
Для довідки. Собор в 30-х роках минулого століття був підірваний. Дзвіниця Св. Степаноса (Стефана) дивом вціліла і є унікальною пам’яткою вірменського зодчества. Цього року Собор повертається вірменській релігійній громаді.
2014 р. року виповнюється 223 роки з дня оголошення Дня-свята Ікони Божої Матері Вірменської. Свято встановлено 27 червня 1791 в день освячення вірменським архієпископом Яковом Тумановічем у відбудованій церкві Святого Миколая у Кам’янці-Подільському. Легендарна ікона Вірменської Богородиці з Кам’янця-Подільського нині зберігається в київському Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Перші вірменські громади на території України почали з’являтись ще у період Київської Русі – у Х-ХІ столітті.Так, “Києво-Печерський Патерик” згадує вірменського лікаря, що лікував Володимира Мономаха. Згодом, під впливом певних історичних обставин, чимала кількість вірмен почала осідати на території Західної України. Найбільш значні вірменські громади утворились у Львові, Кам’янці-Подільському, Луцьку та Києві.

У XVI ст. головною резиденцією вірмен став Кам’янець: на той час там нараховувалось 300 вірменських родин. У Кам’янці вірмени створили свій магістрат. Отримавши особливі привілеї на самоврядування від польських королів ще у 1374 р. – одразу за львівськими вірменами, майже століттям пізніше – у 1469 р. вірменська громада Кам’янця здобула окрему юрисдикцію та узаконили своє судочинство в особі вірменського війта. Суд виконував внутрішні адміністративні функції та поширював свою юрисдикцію на громадян вірменської общини.