Футбол на сьогоднішній день – це більше ніж просто гра мільйонів. Але із кожним днем у ньому стає все менше спорту та все більше політики. І ще більш важливішим його фактором (як це не прикро звучить) стає фінансова сторона, а не сама гра. І з цим усім він стає ще більш вагомим у суспільно-політичному житті країни та нашого краю, зокрема. І, звісно, усе це надає ще більшої вагомості посаді голови Хмельницької обласної федерації футболу (ХОФФ), вибори якого відбудуться уже зовсім скоро.
Ще з минулого року в футбольних колах все активніше почали обговорювати дане питання. Вболівальники, тренери, гравці та функціонери уже бачили, що вдалося зробити діючому очільнику федерації Ігорю Миколайовичу Хібліну, а що ні. Серед його успіхів слід відмітити розвиток футболу серед підростаючого покоління. Зокрема, з кожним роком все цікавішим стає чемпіонат області серед молодших команд Прем’єр-ліги. Дитячо-юнацька футбольна ліга (ДЮФЛ) області теж стала розвиватися. Доказом цього є більша конкурентоспроможність команд краю на всеукраїнських змаганнях першої ліги та вихід ДЮФК «Поділля» до вищого ешелону, де став першим представником нашого краю після розподілу на ліги.
Незважаючи на економічну нестабільність в державі, продовжує розвиватися і першість області серед дорослих. Так, минулого року під егідою Федерації було проведено чемпіонат не лише у вищій лізі, а й у першій. А в новому сезоні, для збільшення чисельності команд, зроблено чимало. По-перше, відбулися переговори із ФСТ «Колос», яке проводило свої змагання, та вирішено було об’єднатися. Також чимало команд, через фінансову неспроможність не могли виставляти на першість у вищій лізі дорослу та дитячу команди одночасно. І в цьому Федерація пішла їм на зустріч. З нового сезону чемпіонат проводитиметься лише серед старших. А для того, щоб дитячо-юнацький спорт не зупинявся у розвитку, для юних спортсменів стартуватиме окрема першість.
Щодо професійного футболу, то Ігор Миколайович чимало допомагав ПФК «Динамо», коли клуб був на гранні зникнення і це давало нашим вболівальникам можливість ще кілька сезонів відвідувати матчі двох ліг чемпіонату України.
Не всім до вподоби те, чого досягла ХОФФ на чолі із нинішнім її головою. Комусь не подобається, що мало команд у першості області. На думку інших, приділялась мала увага до дитячо-юнацького футболу. Головним на що звертають увагу, є відсутність професійного футболу (хоч і не всі розуміють, що це не залежить напряму від ХОФФ). Та й немає, напевно, такої посади і такого керівника, діями якого були б усі задоволенні. І влада завжди приваблює багатьох.
Так, можливість посісти крісло голови обласної федерації вирішили використати четверо людей. Окрім діючого футбольного керівника краю це голова обласної ради та президент футзального клубу «Спортлідер+» Іван Гончар, заступних голови ХОФФ Вадим Федоренко та Артем Глас, який є головою ФК «Спортлідер+».
Якщо коротко розглянути цей список, то відразу хочеться відмітити присутність тут останнього. Адже багатьом навіть на думку не могло спасти, що Глас буде висувати свою кандидатуру. І як на мене, не зважаючи на свою амбітність та досягнення, він не є конкурентоспроможним кандидатом через свою молодість та відсутність досвіду, в порівнянні з іншими.
Щодо Вадима Федоренко, то він був незмінним головою ХОФФ з 1998 до 2010 року, коли програв вибори Ігору Хібліну. А до того він очолював організацію ще з 80-их років минулого століття, хоч тоді була любительської і отримала юридичний статус у 1998-ому за сприяння Григорія Суркіса. На даний момент він є його заступником та очолює комітет спостерігачів арбітражу області. Багато хто не розглядає його як фаворита виборів, хоча він і має достатньо знань та навик керівництва в даній сфері. На думку більшості, головними конкурентами мають стати діючий голова Ігор Хіблін та Іван Гончар.
Щодо новоспеченого голови обласної ради, то на його користь можна віднести успіхи пов’язані із проектом ФК «Спортлідер+», який з кожним роком розвивається та проводить чимало заходів із розвитку футзалу в регіоні. Не забуває він і про футбол. Це та його успіхи в підприємницькій діяльності показують, що вміє досягати успіху в справах за які береться. Також неодноразово уже говорилося про його плани по відродженню професійного футболу в Хмельницькому. У світлі останніх подій в країні та незрозумілої фінансової ситуації зробити це буде важко.
Зважаючи на вищесказане та на амбіційність Івана Ярославовича, то він дійсно міг би позитивно вплинути на розвиток футболу в краї. Але після того, як його було обрано головою обласної ради, постає питання чи справиться він із двома керівними посадами. І не будемо забувати про «Спортлідер+», якому також потрібно приділяти чимало часу.
На користь Ігора Миколайовича говорять ті позитивні зрушення в розвитку футболу на Хмельниччині, які були досягнуті під час його керівництва Федерацією. Окрім цього слід згадати і його тісні зв’язки із Федерацією футболу України, колективним членом якої є ХОФФ. Обоє головних кандидатів є гідними суперниками. Але, на мою думку дана посада, більш підходить Ігору Хібліну. Адже футбол для нього – це професія всього життя. Він виступав за професійні команди, обслуговував в якості арбітра матчі вищої ліги чемпіонату України (у 2000-ому році визнаний кращим арбітром), а зараз є спостерігачем арбітражу Премьєр-ліги.
Так уже склалося, що одні хочуть бачити на керівних посадах одних і тих же людей. А інші бажають змін і нових управлінців. Кого з них буде більше і чи співпаде думка автора цієї статті із більшістю учасників звітно-виборчої конференції ХОФФ, стане відомо 7 травня цього року.
Максим Фарина, спортивний оглядач,
для “Незалежного громадського порталу”.