Щороку 9 березня українці святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка, символа Української держави, поета і прозаїка, художника і мислителя, пише “Укрінформ”.
Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня за нов ст.) 1814 року у с. Моринці (нині Черкаської області) в закріпаченій селянській родині. Рано втративши матір (1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей, він з дитинства зазнав багато горя і знущань.
За 47 років свого життя Тарас Шевченко пробув 24 роки у кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Але, попри це, він зміг проявити себе як різнобічно обдарований митець. У своїй творчості Тарас Шевченко відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. У другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був “Кобзар”, вірші з нього вчили напам’ять, за ним училися читати. А це є свідченням того, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, що на той час твори Шевченка об’єднували українській народ.
Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості народних мас України. Вплив Шевченка на різні сторони духовно-національного життя народу відчувається до сьогодні. Його “Кобзар” започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна і граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва.
Творчість великого поета внесла в українську літературу незнане багатство тем, жанрів і формальних особливостей. Поєднавши у своїх поетичних творах живу розмовну мову з словесно-виразовими засобами книжної мови, Шевченко підніс українську літературну мову на новий, якісно вищий ступінь. У поетичних творах Шевченкова українська мова набула незвичайного багатства барв та відтінків, а також можливостей передачі не тільки найтонших настроїв, почуттів і думок, а й глибоких філософських та політично-суспільних узагальнень. Широко користуючись лексикою різних галузей науки й мистецтва, Шевченко заклав основи термінологізації української лексики, підносячи цим самим українську літературну мову до рівня найрозвиненіших мов світу.
Ім’ям Тараса Шевченка названо ряд географічних об’єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України. Зокрема, в Києві чотири вулиці Шевченка та бульвар Тараса Шевченка, який разом з проспектом Перемоги становить одну з найголовніших артерій міста. Ім’я Тараса Шевченка також носять вищі навчальні заклади – Київський та Луганський національні університети, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут та головний університет Наддністрянської Республіки; театри – Національна опера, Тернопільський, Волинський та Харківський драматичні театри, Дніпропетровський український музичний драматичний театр, Театр драми й музичної комедії у Кривому Розі, Черкаський та Чернігівський музично-драматичні театри, а також численні кінотеатри, гора Шевченка пік, Форт-Шевченко, з 1964 по 1991 місто Актау мало назву Шевченко.
В Україні та за її межами існує багато пам’ятників Шевченку. Одним з найкращих уважається пам’ятник у Харкові, великі пам’ятники кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам’ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпег, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусі (Могильов), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канберра).
Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. Національний музей Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей. У Торонто, Канада, існує музей, присвячений виключно Шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюється Шевченківська премія – одна з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам’ятній монеті номіналом 200 гривень.
На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.