5 лютого 2019 року до Хмельницького міськрайонного суду надійшло клопотання прокуратури Хмельницької області. У цьому документі прокурор стверджував: з кінця листопада 2018 року двоє підозрюваних Михайло Хабаль і Артур Кутей ігнорують виклики правоохоронців, чим порушують обов’язки, передбачені ч.7 ст. 42 КПК України і, як наслідок, перешкоджають прокурору висунути обвинувачення шляхом вручення обвинувального акту. Тому облпрокуратура наполягала застосувати до двох чоловіків примусову доставку.
Водночас слідчий суддя Олександр Сарбей вчинив по-іншому, відмовивши прокурору у застосуванні приводу Хабаля і Кутея. На думку служителя Феміди, долучені до клопотання фіскальні чеки та описи вкладення до листа не містять жодних даних про належне підтвердження отримання підозрюваними та їхніми захисниками повідомлень про прибуття до прокуратури Хмельницької області для отримання обвинувального акту.
Гучне затримання
На початку вересня 2017 року офіційно непрацюючого хмельничанина Михайла Хабаля і охоронця красилівської пекарні “Домашній хліб” Артура Кутея викрили на одержанні хабара в одному з кафе у центрі Хмельницького. Для цього силовики організували цілу спецоперацію.
За інформацією прес-служби обласної прокуратури, правоохоронці задокументували факт вимагання в посадовців двох будівельних підприємств обласного центру 10 тисяч доларів. Кошти вимагались членами однієї з громадських організації за нестворення перешкод в господарській діяльності при здійсненні будівництва багатоквартирного будинку шляхом проведення різноманітних протестних акцій та ініціювання письмових звернень до контролюючих та правоохоронних органів щодо можливих порушень законодавства.
За цим фактом Головне управління Національної поліції в області відкрило карну справу за ч.2 ст.189 (вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.
Після затримання суд узяв під варту Хабаля і Кутея з альтернативою внесення грошової застави у розмірі 400 тис. грн кожному.
— Я не був 1 вересня, коли Хабаль викликав поліцію (до забудовників — авт.). Щодо мене, то я ніколи не викликаю поліцію. Таким чином, я не міг фізично домовлятися про якісь гроші. Також, за моєю інформацією, представниця фірми “Базис”, яка давала покази, взагалі не має стосунку до цього підприємства… Розумієте, що провокували Хабаля. Їм був потрібен не я, а Хабаль, — такими були перші зізнання у суді Артура Кутея.
Реакція Хабаля на події, що з ними сталися, виглядала надто холоднокровною.
— Якщо комусь цікаво за що мене закрили, то прочитайте хоча б матеріали провадження… Вітер історії змите нанесене на мій імідж сміття, — написав він у “Фейсбуці”.
Досі загадкою залишається той факт, чому силовики приписали двох підозрюваних до членів громадської організації “Хмельниччина. Самооборона і контроль”. Будь-якого офіційного підтвердження щодо приналежності цих осіб до названої ГО тоді і нині не вдалося отримати.
“Поневіряння” у судах
Своє “досудове розслідування” взявся проводити один із підозрюваних “активістів”. Спочатку він пробував через суд скасувати оголошення йому підозри у “хабарній” справі, але безуспішно. Потім скаржився на незаконні дії правоохоронців, котрі вели досудове розслідування. А далі через суди почав вимагати допиту у якості свідків начальника управління СБУ в Хмельницькій області і його заступника, начальника відділу прокуратури Хмельницької області, прокурора відділу прокуратури Хмельницької області і навіть діда Піхто.
До речі, цікаві аргументи виклав заявник, чому необхідно допитати в якості свідка прокурора відділу прокуратури Хмельницької області Якушка. Мовляв, існує загроза впливу на вказаного свідка з боку зацікавлених осіб з метою схилення його до відмови або надання завідомо неправдивих показань. Також повідомив підозрюваний, що є інформація про те, що Якушко має намір виїхати в зону проведення АТО, бо хоче підписати контракт на 10 років.
У більшості випадках суди, у тому числі апеляційний і Верховний суд, відмовляли у задоволенні скарг підозрюваного у “хабарній” справі.
Феміда на боці “активістів”?
25 січня 2018 року обвинувальний акт щодо Михайла Хабаля і Артура Кутея після авторозподілу надійшов на розгляд судді Хмельницького міськрайонного суду Андрію Місінкевичу. Як виявилося, крім статті “вимагання” (ч.2 ст.189 ККУ), з’явилося хуліганство (ч. 1 ст. 296 ККУ), за яке судять лише Хабаля.
Мова йде про події листопада 2015 року. Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Сергій Бережний розглядав апеляційну скаргу Хабаля, яка стосувалася бездіяльності Генерального прокурора у неприйнятті процесуального рішення щодо письмового повідомлення про підозру депутату Верховної Ради.
За даними слідства, під час розгляду скарги Хабаль “грубо порушував громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинив ряд дій, наслідком чого стало, те що судовий розгляд у кримінальному провадженні під головуванням судді Бережного С.Д. завершився о 14 год. 49 хв. і наступні заплановані судові засідання розпочались із запізненням”.
Але повернімося до перепитій у Хмельницькому міськрайонному суді. Суддя Місінкевич 7 червня виніс ухвалу повернути прокуратурі обвинувальний акт стосовно Хабаля і Кутея. Він вказав правоохоронцям на відсутність важливих деталей.
Зокрема, з формулювання обвинувачення незрозуміло, коли саме і хто саме Хабаль чи Кутей викликали працівників поліції; вони були в групі чи окремо; яка кількість даних викликів; яким чином ці виклики призвели до перешкод у діяльності підприємства або створили перешкоди в забудові об’єктів і чим ці виклики порушили права та законні інтереси юридичної особи.
Крім цього, слідчий в обвинувальному акті та у формулюванні обвинувачення не зазначив саме, в чому проявилось вимагання в діях саме обох чоловіків, чи були вони вчинені саме окремо або разом Хабалем чи Кутеєм або разом; слідчим не розмежовано та не зазначено, хто конкретно висував вимоги і які саме і в чому вони проявились, які дії чи вимоги призвели до обмеження прав потерпілого.
Також у правовій кваліфікації вказано про наявність погроз, проте в обвинувальному акті відсутнє будь-яке описання чи послання на погрози, висунення ти оголошення таких погроз з боку обвинувачених.
Ще забуло слідство викласти повні анкетні відомості потерпілої сторони — у нашому випадку це Колективно ремнонтно-будівельне підприємство «Базис». При цьому в обвинувальному акті не конкретизовано юридичну адресу цього підприємства, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дату і місце його державної реєстрації.
“Встановлення та формулювання об’єктивної сторони злочину та правова кваліфікація злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 189 КК України в даному випадку є обов’язковим, адже впливає на кваліфікацію дій винного, наявність складу злочину. На підставі викладеного, органи досудового розслідування не встановили і в обвинувальному акті цього не вказали. За таких обставин пред’явлене обвинувачення Хабалю і Кутею є не конкретним”, — сказано в ухвалі суду.
Окремо суд перевірив оцінку викладеним хуліганським діям Хабаля. І дійшов висновків, що в обвинувальному акті не вказано, чи була зупинена роботу всього Апеляційного суду Хмельницької області, чи конкретної колегії. Також відсутні будь-які відомості про наявність запланованих в подальшому у членів колегії будь-яких судових засідань і не вказано, розгляд яких саме судових засідань Апеляційного суду розпочався із запізненням саме від дії Хабаля.
“Отже, обвинуваченому ставиться у вину його дії, які тривали 29 хвилин та причинний зв’язок із його діями, що призвели до запізнення запланованих судових засідань в Апеляційному суді”, — сказано в ухвалі суду.
Колегія Тернопільського апеляційного суду 25 жовтня підтвердила законність ухвали хмельницького суду у справі Хабаля-Кутея. І додала, що зміст пред’явленого особі обвинувачення має не лише відповідати закону про кримінальну відповідальність, але і забезпечувати реалізацію її права і точно знати, в чому її обвинувачують.
Віталій Тараненко.