У вересні 2016 року виконавчий комітет Славутської міської ради провів тендер на закупівлю «оргтехніки» (для ЦНАПу) на очікувану вартість 415 000 гривень. Предмет закупівлі складався з 17 комп’ютерів (моноблоків), проектор, екран, 2 інформаційних термінали, 20 багатофункціональних пристроїв та 8 клавіатур. На тендері конкурували одразу чотири фірми, але зекономити практично не вдалося. Через формальності…
На закупівлю, яка проводилася вже через систему Прозорро (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-08-18-000159-c), свої заявки подали ТзОВ «Рома, ЛТД», ТОВ «Крафт-сервіс», ТОВ «Корвет», ТОВ «В.М.». Аукціон, відбувся 9 вересня та завершився з наступними пропозиціями:
Найкращу ціну – 375,9 тис.грн. – запропонувала фірма ТзОВ «ВКФ «Рома, ЛТД». Але їх пропозицію комітет з конкурсних торгів відхилив, знайшовши для цього формальні причини.
По-суті, невідповідністю між вимогою Замовника та пропозицією Учасника стало те, що деякі копії документів не були завірені фірмою, а також в довідці про виконання аналогічних договорів не було вказано кодів та контактних телефонів фірм-контрагентів, аби Замовник міг перевірити чи справді фірма має відповідний досвід.
Варто зазначити, що запорізьке ТзОВ «Рома, ЛТД» досвід має, величезний. Ресурс z.texty.org.ua (http://z.texty.org.ua/seller/16779 ) дає інформацію про більш як 700 аналогічних угод на загальну суму понад 240 млн.грн.
За даними аналітичної платформи Youcontrol керівником та засновником запорізької ТзОВ «ВКФ «Рома, ЛТД» є Реньов Валентин Вікторович, фірма має більше як 20-річний досвід роботи, статутний капітал складає 1 млн. грн, а загальна сума виконання тендерних закупівель у 2016 році складає більше 27 млн. грн, а у 2015 році – більше 31 млн. грн.
«Для конкурсного комітету така ситуація – рядова, коментує закупівлю представник фірми «Рома, ЛТД» Олексій Антропов. – Вони знаходять недоопрацювання у документації, яку подає учасник тендеру, та відсікають його. А знайти, при бажанні, завжди щось можна – то печатка не там стоїть, то якогось підпису немає, то код ЄДРПОУ забули якийсь зазначити… То все технічні помилки, вони не суттєві і їх можна виправити.
Ми брали участь не в одній закупівлі, тому можу сказати, що там, де їх проводять не заангажовані тендерні комітети, які дійсно хочуть зекономити бюджетні кошти, то усі ці технічні не доопрацювання, які були вказані у протоколі відхилення, були не суттєвими. Адже «кома не у тому місці» – ще не привід відхиляти пропозицію, тим паче, якщо вона вигідніша за ціною…», – каже Олексій Антропов.
Наступною була пропозиція хмельницького ТОВ «Крафт-Сервіс» з ціною 391,82 тис.грн. Але і цій фірмі було відмовлено, і знову ж таки з формальних причин.
По-перше, фірма не надала довідку, що посадова особа, яка підписувала тендерну пропозицію, не була засуджена за корисливий злочин… По-друге, фірма у пропозиції не зазначила країну виробника техніки (хоча це, насправді, ні на що не впливає).
І у цьому випадку також варто зазначити, що компанія теж не новачок у державних закупівлях, ресурс z.texty.org.ua відображає 20 угод на загальну суму більше 1 млн. грн. На її рахунку кілька виграних тендерів та здійснених вдалих поставок. До речі, одним із замовників ТОВ «Крафт-Сервіс» був і той самий виконком Славутської міської ради, якому компанія у червні 2016 року уже поставляла комп’ютерну техніку майже на 143 тисячі гривень.
«Формально замовник був правий, коли відхилив нашу пропозицію, – пригадує ту закупівлю директор ТОВ «Крафт-сервіс» Андрій Кривцов. – Ми дійсно не додивилися у документи і не вказали усі ті деталі, які вимагалися у тендерній документації. Тому у нас до виконкому Славутської міськради великих претензій особливо не має. Ми до цього брали участь у багатьох тендерах, де були випадки більш значних порушень, коли змінювалися суми, було підтасування… А тут замовник формально правий, тому апелювати не було сенсу.
Переможцем у цьому тендері визнано ТОВ «Корвет» з Хмельницького, з яким і було укладено договір на суму 402 750 гривень.
Якщо почитати специфікацію на поставку, яка зазначається у додатку до договору, то видно, що по деяким позиціям ціни в кілька тисяч перевищують як ринкові, так і ті, які пропонували інші учасники тендеру.
До прикладу, проектор Canon LV-WX 300 для Славутського ЦНАПу купили за 21 275 гривень. Тоді як ТзОВ «Рома.ЛТД» у ціновій пропозиції вказувало вартість цього ж проектору усього лише 12 474 гривні. На ринку такий проектор сьогодні коштує теж значно дешевше – 14 203 грн. Лише на принтері виконком Славутської міськради міг би зекономити 8 800 – 7 000 гривень.
Персональні комп’ютери – моноблоки all-in-one Asus V200IBUK-BC046M10 – теж купували дорожче, аніж вони коштують на ринку. Один моноблок обійшовся замовнику у 11 840 гривень, натомість середня ціна таких комп’ютерів на ринку приблизно 10 500 гривень, а у тієї ж ТзОВ «Рома,Лтд» – 10 998 гривень. Якщо врахувати, що для славутського ЦНАПу закуповували 17 моноблоків, то економія лише на цій закупівлі для бюджету могла б становити 14 000 – 22 000 гривень.
Два інформаційних термінали СК-И/П1 для славутського ЦНАПу купували по 44 802 гривні. Натомість в інтернеті ми знайшли подібні термінали вартістю 900 доларів США, або приблизно 27 000 гривень. Крім того, в іншого учасника тендеру інформаційний термінал коштував 40 827 гривень. І знову ж таки економія бюджетних коштів могла б становити від 35 до 8 тисяч гривень.
Отож, можна впевнено сказати, що через формальні підстави, на забезпечення комп’ютерною технікою та пристроями славутського ЦНАПу з бюджету міста було витрачено майже на 27 тисяч гривень більше, якщо порівнювати з цінами фірми, яку викинули, або ж на 65 тисяч у порівнянні з ринковими.
Тетяна Новак, секретар тендерного комітету виконкому Славутської міської ради: «Деколи економія при державних закупівлях може призвести до суттєвих втрат, тому зайвий раз ризикувати ніхто не хоче. Адже усі члени тендерного комітету, якщо контролюючі органи визнають, що вони допустилися помилки, мають сплатити чималий штраф – по 12 500 гривень. Тому ніхто не іде на порушення. Якщо у учасника торгів не вистачає якихось документів чи не вказані якісь дані, які мали б бути вказані згідно тендерної документації, то, звісно, не дивлячись на такі формальності, усе таки відхиляємо подібні пропозиції. Бо для учасника тендеру то усього лише «кожна кома», до якої ми придираємося, а для нас, коли нас перевіряє Антимонопольний комітет, Державна аудиторська служба, прокуратура, саме ось та маленька «кома» може вилитися у великі неприємності та зайві клопоти. Тому ми дуже просимо усіх, хто хоче взяти участь у тендері, уважно читати тендерну документацію та подавати усі зазначені документи, ретельно перевіривши кожне речення та кожну «кому».
На думку громадських активістів з ініціативи «За чесний тендер», інколи замовники надто багато вимог вписують в тендерну документацію, які ніяк не впливають на якість поставки, натомість призводять до того, що дешевші пропозиції через формальності просто викидають.
І якщо вже бути таким прискіпливим до «кожної коми», то варто додати ще й наступну думку.
Мирослава Примак, юрист Громадської ініціативи «За чесний тендер»: Якщо проаналізувати вказану закупівлю, то кидається в очі те, що технічна специфікація тендерної документації замовника містить конкретну торгівельну марку товару (Asus, Intel Pentium, Intel HD, Canon, Intel dual Core тощо). Хоча ТД і міститься посилання на вираз «або еквівалент», однак відсутнє обґрунтування вибору саме такого виду товару, як це передбачено ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”).
Альона Береза, Неля Шпулак,
ГО “Жіночий антикорупційний рух”.
Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «РЦСП» за фінансової підтримки фонду National endowment for Democracy».