Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами тендеру замовив компанії «UJV Rez a. s.» (Чехія) оцінку технічного стану та обґрунтування нового перепризначеного терміну експлуатації обладнання реакторної установки енергоблоку №1 за 2,81 млн євро (81,01 млн грн).
Про це повідомляється у системі «Прозорро», пишуть “Наші гроші”.
До кінця 2018 року розроблять і узгодять деталізоване технічне, оцінять технічний стан устаткування реакторної установки, обґрунтують допустиму кількість циклів навантаження та перепризначення терміну експлуатації, а також розроблять звіт.
За кошторисом заробітна плата інженера становить 1700 євро, провідного інженера 1950 євро, а експерта – 2930 євро на місяць. Із загальної суми договору на оплату праці цих фахівців припадає 1,06 млн євро. Ще 447 тис євро піде на зарплати адміністративно-господарського персоналу. На прибуток фірми відведено 125 тис євро.
Єдиним конкурентом із різницею в ціні 0,3% було ТОВ «ІПП-Центр», при цьому обидва учасники жодного разу не знижували ціну під час аукціону. Власниками цієї фірми є Андрій Богдан, Максим Заразовський, Михайло Варваринець і Діана Котілевич.
У 2012 р. Варваринець йшов у нардепи від партії «УДАР Віталія Кличка».
Богдан є старшим науковим співробітником відділу фізичних основ міцності і руйнування, а Заразовський – відділу міцності матеріалів і елементів конструкцій при кріогенних температурах Інституту проблем міцності ім. Писаренка.
Раніше партнерами Богдана по фірмі були Сергій Радченко, Юлія Невгад та Андрій Ігорович Ориняк – син Ігоря Ориняка, доктора технічних наук, професора, завідувача вищезгаданого відділу фізичних основ міцності і руйнування Інституту ім. Писаренка. До кінця 2011 р. співвласником був і сам інститут.
Одним з акціонерів «UJV Rez a. s.» є чеська компанія «Škoda JS a.s.», яка контролюється російською групою «Объединенные машиностроительные заводы». Останню контролює «Газпромбанк», основним акціонером якого є компанія «Лідер» Юрія Ковальчука – представника найближчого оточення Володимира Путіна.
Прокуратура Швейцарії підозрює «Skoda JS» у хабарі українському нардепу Миколі Мартиненку («Народний фронт»), близькому до тепер уже колишнього прем’єра Арсенія Яценюка. Мартиненко кілька скликань ВР очолював комітет з палива і енергетики та вважався куратором «Енергоатому». На початку минулої зими він склав депутатський мандат.
В Україні «Skoda JS», якою керує Мірослав Горак, вигравала виключно підряди в системі «Енергоатому». Раніше на торгах її представляв І. Білодід, а зараз представником фірми у «Прозорро» є Вадим Волонцевич.
Ніяк без кацапстану не може Україна!!!!
Чому ми живемо на Україні так погано (рівень життя вже найнижчий в Європі, молдовани вже з нас сміються)? А тому, що загальна кількість бовдурів (можна було б застосувати і більш влучне слово) та хамів вже перевищила «критичну масу / кількість» (аналогія з теорією незворотної ланцюгової реакції). І це добре (рос. – наглядно) видно з коментаря цього Анонімного.
Не про те (Анонімному),
Ще раз звертаю увагу на справжню проблему, яка стосується не тільки ядерної енергетики, а і безпеки (ядерної, економічної…) нашого та інших народів, а саме:
На даний час більше 60 % (в зв’язку зі катастрофічним зменшенням постачання вугілля з Донбасу та тим, що там в «зоні ризику» розташовані значні потужності ТЕС) електроенергії на Україні виробляється на АЕС.
Гарантований термін безпечної експлуатації (приблизно 30 років) змонтованих на наших АЕС реакторів радянського виробництва закінчується, а єдиний пострадянський реактор був закінчений монтажем на початку 2000-их років на Хмельницькій АЕС в основному теж з агрегатів ще радянського виробництва (введений в експлуатацію в першій половині 90-их на Запоріжській АЕС агрегат можна взагалі вважати радянським).
Нічого реального стосовно розбудови на Україні нових потужностей АЕС не робиться (контракт с Росією щодо співпраці у будівництві нових реакторів на АЕС розірваний, конкретних дій з іншими партнерами не має).
Також припинені роботи (співпраця з Росією) з будівництва на Кировоградщині (де є відповідна сировина) потужностей з виробництва паливних елементів для АЕС.
Отже через деякий час ми будемо, або суттєво ризикувати, експлуатуючи старі потужності АЕС, або… сидіти при свічках (на Україні навіть гасових ламп вже не можуть виробляти).
Крім вказаного дуже велика вірогідність виникнення наступного дуже суттєвого ризику, а саме: Одержуючи паливні елементи для АЕС з Росії «відроблені» елементи ми повертали туди ж. А тепер, розірвавши з Росією відповідні відносини, де ми їх будемо утилізовувати та / або «захоронювати»?
І причина в тому, що у нас на Україні, займаючись «розподілом» створених усім народом об’єктів державної власності, портфелів та грошових потоків, чогось ні хто не думає (чи не знає?) про це.