Незалежний громадський портал

Закінчення року – саме час підбити підсумки подій у медіа-середовищі регіону, утім, робити експерті висновки, вочевидь, дочасно (оскільки лише починаю працювати як регіональна представниця Інституту масової інформації), тому спробую окреслити ситуацію радше як уважний споживач медіа-продукції – читач/глядач/слухач.

Отже, які медіа-події Хмельниччини найбільше запам’яталися, які проблеми найчастіше впадали у вічі.

ТОП-4 порушень свободи слова

Саме стільки зазіхань на свободу слова упродовж 2016 року зафіксував ІМІ в Хмельницькій області. До поліції зверталися переважно представники всеукраїнських, а не місцевих ЗМІ.

Відкрила сезон порушень прав журналістів у регіоні 12 травня прес-секретар обласної прокуратури, яка навмисне травмувала журналістку каналу “2+2”. Результатом інциденту стало кримінальне провадження за статтею 125 ККУ (нанесення тілесних ушкоджень).

Наступний випадок датований 20 липня, коли на знімальну групу 24 каналу напали представники місцевої компанії «Управдом» у Шепетівці: поранена в результаті конфлікту журналістка написала заяву про напад та перешкоджання журналістській діяльності.

20 жовтня про напад на ведучу проекту «Новий інспектор Фреймут» у Хмельницькому заявив телеканал «1+1». Ольгу Фреймут, за її словами, ударив директор м’ясокомбінату “Проскурів М’ясо”. Кримінальне провадження відкрито за статтею 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Останнім у четвірці став інцидент, що трапився уже не з столичними медійниками, а з представниками місцевого телеканалу «Поділля-центр» – кореспонденткою Світланою Русіною та оператором Андрієм Лазаруком, яким охоронці забороняли знімати на тротуарі біля торгового центру «Квартал». Від попередніх цей випадок відрізняється ще й тим, що журналісти не викликали поліцію. До того ж, щоб не провокувати охоронців на більш агресивні дії, продовжили роботу на «безпечній» території.

Ще одна подія, про яку повідомили чи не усі місцеві ЗМІ і яка наразі не увійшла в ТОП порушень, оскільки на цей момент достеменно не з’ясовано усіх обставин ситуації, – сталася у Хмельницькому 24 грудня. До поліції надійшло звернення від ведучої шоу «Ревізор: Магазини» (Новий канал) Наталії Кудряшової, яка повідомила, що на неї напав керуючий супермаркетом «Колібріс». Поліція порушила кримінальні провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України: «Погроза або насильство щодо журналіста» (ч. 2 ст.  345-1) та «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» (ч. 1 ст. 171).

Перипетії роздержавлення

Про реформування ЗМІ 2016-го писали більшість місцевих медіа. Навіть пересічний читач не міг не помітити, що процес роздержавлення комунальних видань в області відбувається натужно. Головною перешкодою на шляху до «вільного плавання» преси зазвичай ставала місцева влада.

Так, з першої спроби не зуміла  вийти із числа співзасновників обласної газети “Подільські вісті” Хмельницька обласна рада. Реформування схвалили під час повторного розгляду питання, на яке журналісти прийшли із закликами до депутатів проголосувати за роздержавлення на транспарантах.   

Невдачею завершилися намагання роздержавити Хмельницьку районну газету «Прибузька зоря», про що писав редактор видання Михайло Цимбалюк на своїй сторінці у Facebook.

А газета “Край Камʼянецький” (м. Кам’янець-Подільський) змогла стати на шлях реформ лише через суд, до якого звернулася з позовом проти районної ради та райдержадміністрації, які, всупереч закону про реформування комунальних ЗМІ, не підтримали ініціативу редакції про роздержавлення у першому етапі.

Водночас депутати Хмельницької міської ради ухвалили відповідне рішення щодо газети Хмельницької міської ради “Проскурів” майже одноголосно. Окрім того, міська рада планує затвердити програму діяльності часопису у період реформування державних і комунальних засобів масової інформації на 2017-2018 роки з кошторисом 1,7 млн. грн.

Загалом до переліку з 244 друкованих ЗМІ та редакцій, які підлягають роздержавленню у першому етапі реформи, увійшло 13 друкованих видань Хмельницької області.

Нові гравці і старі проблеми регіонального медіа-простору

На жаль, упродовж року ІМІ не відстежував медіа-ситуації на Хмельниччині в повній мірі, зокрема й щодо дотримання журналістських стандартів у ЗМІ, тому наводити конкретні приклади ще зарано, однак доречним буде окреслити загальні тенденції.

Позитивним є той факт, що, незважаючи на матеріальну скруту і конкуренцію в місцевому медіа-просторі, поряд з уже відомими і авторитетними гравцями постійно з‘являються нові медіа – і не тільки інтернет-видання, але й друковані. Хоча, якщо говорити про пресу, то підстав для оптимізму небагато – наклади продовжують зменшуватися, а редакції закриватися.    

До того ж не кожен ЗМІ асоціюється у читачів саме з журналістикою. Копірайт, рерайт, копіпаст, перепост новин з офіційних джерел, публікація прес-релізів «як є» і навіть повідомлень з соціальних мереж мають мало спільного з роботою журналіста. Та про це часом забувають не лише нові, але й досвідчені медіа Хмельниччини. Зрештою, ця проблема не регіонального, а значно більшого масштабу.

Ще однією вадою місцевих ЗМІ, яку обов’язково помітить уважний споживач, є джинса. Якщо у інтернет-медіа її відносно небагато, то деякі друковані видання області, не переймаючись темами моралі і дотримання законодавства, публікують замовні матеріали без позначки про рекламу чи не на кожній шпальті. Не нехтують джинсою і окремі телеканали. Залишається лише нагадати таким ЗМІ, що недотримання стандартів журналістики – основна причина зниження авторитету «четвертої влади».  

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США.