Наскільки духовна «Рада» та чий Молитовний сніданок?

Днями Хмельниччину облетіла звістка про створення Духовної ради міста Хмельницького, та не менш видатною стала наступна за цим подія – проведення першого в області Молитовного сніданку.

Ці події викликали в мене багато запитань і, намагаючись отримати відповіді на них, я хочу поділитись із Вами, шановні читачі думками з цього приводу, в надії на Ваші відгуки та коментарі.

Про створення Духовної ради міста Хмельницького (зразку 2016 року, бо були намагання і раніше) я дізнався із матеріалів розміщених у місцевих електронних ЗМІ, зокрема 15 серпня 2016 року про це повідомив сайт Хмельницької обласної державної адміністрації  в контексті зустрічі Ради із головою Хмельницької облдержадміністрації О.Корнійчуком та головою Хмельницької обласної ради – М.Загородним. Таж інформація була поширена НГП із посиланням на сайт інформаційного відділу Хмельницької єпархії УПЦ-КП.

Наступного дня, 16 серпня 2016 року, з’явилась інформація про зустріч Духовної Ради із мером міста Олександром Симчишиним, що було висвітлено на сайті Хмельницької міської ради.

Виникає перше запитання: чому Духовна Рада міста Хмельницького першу зустріч після свого створення провела із очі ликами обласної адміністрації та обласної ради і лише потім з міським головою, не дивлячись на те, що обласні структури мають дуже обмежений вплив на діяльність територіальних громад.

Як на мене з точки зору дипломатії та питань легалізації новоствореної Ради допущений явний промах, але то не моя справа.

17 серпня на сайті www.0382.ua з’явився список новоутвореної ради до якої увійшли: 1 представник Української православної церкви –  Київського патріархату на рівні керуючого Хмельницькою єпархією УПЦ-КП; 2 представники Української греко-католицької церкви на рівні вікаріїв Кам’янець-Подільської єпархії УГКЦ; 2 представники Римсько-католицької церкви на рівні декана Хмельницького деканату Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ та священнослужителя парафії РКЦ м.Хмельницького; 4 представника Євангельських християн-баптистів на рівні пасторів релігійних громад міста; 3 представники Християн віри євангельської -п’ятидесятників включно із головою Хмельницького обласного об’єднання ХВЄП; 3 представники Об’єднаної церкви Християн віри євангельської включно із головою Обласного центру ОЦХВЄ; харизматичні церкви міста представлені на рівні старшого пастора Обласного об’єднання  Церкви Повного Євангелія «Зоря Життя»,  представника громади «Нова надія», пастора Церкви євангельських християн «Посольство Боже»; одного представника Єврейської месіанської громади «Бнай Сімха».

Отже за конфесійним зрізом Рада представлена: 1 представник УПЦ-КП; 2 представники УГКЦ, 2 представники РКЦ,   4 представники ЄХБ, 3 представники ХВЄП; 3 представники ОЦ ХВЄ; 3 представники харизматичних церков та 1 представник Месіанського іудаїзму.

Іншими словами – 1 представник православ’я, 4 представники католицизму, 12 представників протестантських напрямків, та представник месіанського іудаїзму.

Отже не 18 конфесій (як повідомив митрополит Антоній (Махота), а всього 7.

За рівнем представництва  із 18 членів ради – 4 є керівниками релігійних організацій обласного рівня.

Якщо Рада мала бути представлена виключно християнськими конфесіями (знов таки зі слів митрополита Антонія (Махоти), то чому до складу включені Месіанські іудеї, але до неї не увійшли представники Української православної церкви, Української автокефальної православної церкви, Руської старообрядницької церкви, чи то представники вірменських релігійних громад? Якщо ж створювалась Духовна рада міста – до де представництво іудеїв, мусульман, та інших.

Цікавим є те, що станом на 1 січня 2016 року у Хмельницькому реєстрацію статутів пройшли приблизно 115 релігійних громад.

Релігійну мережу міста представляють зокрема:  Українська православна церква – 26 громад; Українська православна церква–Київський патріархат – 15 громад; Українська автокефальна православна церква – 9 громад; Руська православна старообрядницька церква -1громада; Незалежна православна громада – 1 громада; Українська греко-католицька церква – 7 громад; Римсько-католицька церква -5; Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів – 6; Християни  віри євангельської-п’ятидесятників – 4:  Інші релігійні організації євангельських християн – 4,  Український центр об´єднаної церкви християн віри євангельської немає жодної релігійної громади із зареєстрованим статутом проте представлений 2-ма місіями; Церкви Повного Євангелія 1; Українська християнська євангельська церква Церкви Повного Євангелія „Зоря життя” – 1 громада ; інші релігійні організації харизматичного типу – 2 громади ; Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня –  4 громади; Релігійна організація “ Релігійний центр Свідків Єгови в Україні” -2 громади;  Новоапостольська церква – 1громада; Церква Ісуса Христа святих останніх днів -1 громада; Німецька євангелічно-лютеранська церква – 1 громада; Об’єднання іудейських релігійних громад і організацій – 2 громади; Інші іудейські релігійні організації – 1 громада; Духовне управління мусульман України – 1 громада; Духовне управління мусульман України «УММА» -1 громада; Товариство Свідомості Крішни – 1 громада; Релігійні громади Всесвітньої чистої релігії (Сахаджа Йога) – 1 громада; Духовний центр “Родове вогнище” рідної православної віри – 2 громади; Релігійний центр Священної ради об’єднання синів і дочок України рідної української національної віри (Осіду РУНвіри) – 1 громада; Вірменська апостольська церква – 1громада; Вірменсько-католицька церква -1 громада; 1 релігійна громада Назарян; 1 релігійна громада месіанського іудаїзму; Українська Евангелічно-реформатська церква – 1 громада, та інші.

Всього (умовно говорячи): 33 релігійних конфесії  15-ти  віросповідних напрямків.

Виникає питання до конфесійного складу Ради. До прикладу православ’я, яке представлено в м.Хмельницькому п’ятьма напрямками (загалом 52 релігійні громади)  та складає приблизно 48% релігійної мережі міста, одноосібно представляє лише митрополит УПЦ-КП Антоній (Махота).

Хоча, об’єднання громадян – річ приватна, кого хочуть того і запрошують, із ким бажають з тим і «РАДяться».

Питання в тому наскільки ця рада буде відображати інтереси релігійних громад міста у спілкуванні із органами місцевого самоврядування? Тож чи можемо вважати запропоновану «Духовну раду» такою, що представницьки відображає «духовну» складову міста?

Друге дійство, яке мене безмежно вразило і обурило, це те, як було організовано і проведено перший Молитовний сніданок на Хмельниччині.

В цілому практика проведення дипломатичних заходів на кшталт «американського» Молитовного сніданку є дійсно ефективним демократичним, незалежним по своїй суті, засобом вирішення багатьох релігійних, соціальних, політичних та економічних питань у неформальній обстановці. Тобто за суттю захід є носієм об’єднання і злагоди. Таким цей захід проводиться і у Києві. Та це не про «Хмельницький варіант».

Нагадаю, що сам Молитовний сніданок у Хмельницькому відбувся 23 серпня, в День Державного Прапора України, одразу після урочистостей на майдані Незалежності.

За сценарієм «високі гості» разом із духовенством просто перейшли  від Майдану Незалежності до внутрішнього дворику будівлі обласної ради.

DSC_0251

Знов таки, із місцевих ЗМІ так і незрозуміло хто був організатором заходу? Сайт Хмельницької ОДА повідомив, що співорганізаторами були обласна державна адміністрація і обласна рада, а митрополит УПЦ-КП Антоній (Махота)  під час інтерв’ю розповів, що саме Духовна Рада міста є організатором заходу.

Неприємність полягає у тому, що якщо співорганізаторами Молитовного сніданку є обласна адміністрація і обласна рада то рівень запрошених мав би не обмежуватись священнослужителями-керівниками релігійних громад міста. На захід такого рівня мали б бути запрошені керівники релігійних організацій області (доречи ми бачили присутність одного з них – керуючого Кам’янець-Подільською єпархією Української греко-католицької церкви,  архієпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ Василія (Семенюка), який є нечастий гість на урочистостях в обласному центрі оскільки має постійну резиденцію у Зарваниці Тернопільської області).  А ось інших якось не запросили.

Більш того, ми з Вами стали свідками абсолютно недопустимої поведінки як для християн – членів Ради, так і для очільників області, у вигляді принципового «не запрошення» до участі у заході керуючого Хмельницькою єпархією Української православної церкви, митрополита Антонія (Фіалко), який особисто був присутній на урочистостях з нагоди Дня Державного Прапора в супроводі 15 священослужителів міста, проте на «закритий корпоратив» запрошений не був.

Якщо ж організаторами заходу виступала Духовна рада Хмельницького, то за рівнем присутності на ній не мали б бути а ні голова обласної адміністрації, а ні голова обласної ради – це рівень, максимум, «профільних» заступників. В даному випадку коректність проявило керівництво Хмельницького, забезпечивши представництво в особі секретаря міської ради.

Та це всього лише  мої думки вголос та  тонкощі дипломатії.  Зважаючи на особисте «знайомство» О.Корнійчука та М.Загороднього з митрополитом Антонієм (Махотою), можу припустити, що вони прийшли як друзі (але виникає інше запитання:  для чого вони взяли із собою стільки працівників апарату та окремих управлінь?).

Як не крути, вийшло не так «як в Америці, чи то в Києві». Можна прогнозувати, що ряд керівників релігійних організацій області залишились якщо не ображені, то із гірким осадом в душі. А це прямий шлях до загострення стосунків як між Владою і Церквою, так і в міжконфесійному середовищі.

Цих питань у стосунках влади і релігійних організацій могло б не виникнути, якщо б влада вміла користуватись власними інструментами.

В структурі Хмельницької облдержадміністрації є спеціально уповноважений орган з питань релігій – це управління культури, національностей, релігій та туризму. Саме цей структурний підрозділ мав би підготувати відповідні доповідні записки для свого керівництва із аналітикою, прогнозуванням розгортання подій та відповідними пропозиціями. Але це так – із світу фантазій.

Та повернемось до наших заходів. Зв’язок між двома вищезазначеними подіями  є очевидним. Справа в тому, що сам захід «Молитовного сніданку» проводився на подвір’ї будівлі обласної ради. Зважаючи на хронологію зустрічей Ради із очільниками області і міста в мене взагалі виникла думка, що сама Рада була створена для проведення Молитовного сніданку. Тобто фактично створився оргкомітет, який назвав себе Духовною радою м. Хмельницького. Погодьтесь, різниця між функціями і обов’язками «оргкомітету» і «Ради» величезна.

Висловлю власну думку. З точи зору політичної – головним бенефіціаром обидвох заходів виступає саме митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Української православної церкви-Київського патріархату Антоній (Махота), він же –  голова ради.

Такий собі «передвиборчий захід» з метою підняття власного авторитету в очах можливих майбутніх спонсорів (учасників виборчих перегонів), за рахунок присутніх «високих» гостей.

От тільки виконуючи вказівки від «Київського Очільника Церкви» митрополиту Антонію, як на мене, треба було б «накладати» необхідність дій на існуючі реалії релігійного життя Хмельницької області. Не так погано йому до сьогодні тут жилося щоб створювати «прецедент» проти більшості керівників релігійних організацій краю.

Та й місцевим представникам протистанських течій, не кажучи вже про католиків, треба розуміти, що підтримуючи необґрунтовану ідею неоголошеної війни проти «Московського патріархату», вони створюють «приклад», який може зіграти дуже недобрий жарт із ними самими в недалекому майбутньому.

І на останок.

Я дуже сподіваюсь, що цю статтю найперше прочитає керівництво області та міста, та зроблять певні висновки для себе.

На тому дякую за увагу. Із сподіванням на Ваші гнівні відгуки.

                                                                                        Андрій Грудень.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 19

  1. Замовна стаття на користь “канонічного” московського патріархату. Тим більше дуже безграмотна в науковому сенсі. Автор не розуміє навіть різниці в конфесіях.

    • Головне у статті – не захист, як хтось вважає, московського патріархату, а недолугість та безграмотність роботи владних діячів з духовною громадою області. А це не просто представники церков, за ними стоять прихожани.
      Щодо розуміння різниці конфесій, то радше анонімному слід було б вивчити це питання, а не писати дурні коментарі.

      • До чого тут недолугість. Якщо автор стверджує, що керівники області не можуть відвідувати такі заходи. Це вже повна маячня…
        Присутність високопосадовця свідчить про його повагу до вказаного заходу, а якщо туди відправляють зама то це також свідчить про ту саму повагу, тільки подумайте яку.
        А те що хтось там не увійшов до ради – то їх проблеми. Хай домовляються.
        Якщо чесно – то московські попи вже задовбали своєю агітацією в церквах. Автор відстоює ворожу для України церква. Можу стверджувати так – бо працівники цієї установи до цих пір зачитують анафему гетьману України – може варто задуматися усім громадянам над цим. Подумати куди ми ходимо і кого підтримуємо, а часом ще й грошима і куди ті гроші йдуть?

        • Людей до цекви ніхто силком не заганяє. Якщо прохожани обирають ту чи іншу конфесію, то це їх особистий вибір.І не влада має вирішувати, яка конфесія “більш правильна”.
          Якщо Антоній Махота хоче довести свою правду має йти до людей, а не до влади. А державні органи ні в якому разі не мають йти на поводу тієї чи іншої церкви.

          • Якийсь дивний коментар. Взагалі не по суті. Щось собі людина думала, думала і вирішила написати. Якщо ви прийшли у гості до свого сусіда, то значить ви на поводу у сусіда, якась дивина.

  2. Все вірно написано. Не мій рівень когось осуджувати з організаторів Ради, але пахне совком і брудною політикою. Певно з Києва прийшла рознарядка формувати Ради і снідати, бо “треба ж об’єднувати Церкву”.. А завтра тії Ради будуть “новий колгосп” (Спаси Боже!) творити

  3. … відчувається “свіжа кров” в сЕбЕу…

  4. стаття гівно, автор навіть своїм прізвищем не підписався
    нормальний захід.

  5. “Тупий та ще тупіший” – гасло роботи Загородного та Корнійчука в духовній сфері. Рівень інтелекту не дозволяє більше.
    Прості аксіоми: кожен має право вільного віросповідання, держава має бути рівновідаленою від усіх конфесій – для них пустий звук.
    Якби хоч у когось із них була державницька позиція, такої х…рні не було б.
    А так маємо те, що маємо. І Трунову в додачу..

    • Что, и как, может эта рада? смысл ее создавать в любом количественном представительстве от любой конфессии? и стоит ли обращать внимание на это событие?

    • То йдіть працювати в культуру. Допоможіть їм організувати корисний захід

  6. а чого мають запрошувати представника церкви країни-агресора? да до того ж треба прислуховуватися до рішення Вселенського Собору , що УПЦ (МП) – еретична церква

  7. Духовну раду створило коло певних представників різних релігійних конфесій. Це їхня добра воля, вони на це мають право, як громади. З ким хочуть з тим і об”єднуються, теж мають на це право. Запропонували владі в святкові дні разом помолитись, і разом поспілкуватись за частуванням, влада прийняла пропозицію, не прийняти не могла. Про рівень участі в заході взагалі смішні просторікування. Рівень Владики Антонія якраз і передбачає присутність перших очільників області та міста. Шкода було дізнатись із змі, що міського голови не було на заході. Чому не було представників Московського патріархату в духовній раді? Можливо комусь із російської церкви уже пора зробити перший крок і відірватись від Москви, може вже досить платити туди дань, а варто поставити все на свої місця. Адже священники московського патріархату – це українці, може треба бути українцями у всьому, у вірі перш за все, особливо в той час, коли гинуть найкращі українці від рук московських вбивць? Може пора вже в російських церквах вчити українців любити Україну, рідну землю, рідну мову, а не московію і москалів, може пора вже ставати українськими церквами. Ми ж бачимо скільки брехні ллє Москва, бачимо, що для них вбивати будь-який народ – це легко і просто. Не може Москва бути духовною і доброю, не така вона. Та й захід був видно із фото дуже скромний. Це не дорога ресторація, польова палатка. Чому ж упустили найголовніше – на цьому заході, як виявилось молились всі разом за Україну більше 2-х годин! Думаю, що для всіх учасників заходу найголовнішою була молитва за Україну. Я не чиновник. Люблю свою рідну землю і бажаю всім злагоди і миру і не зраджувати рідну землю, якщо звичайно маєте гідність людини, а не чийогось раба.

  8. З більшістю питань піднятих п. Андрієм згоден. Будь-яка «рада» має мати представницькій характер і у своєму складі мати «рівних» за значенням (положенням) учасників.
    Якщо я не помиляюсь, ще у 2007 році розпорядженням голови Хмельницької обласні державній адміністрації створена консультативно-координаційної рада з питань сприяння додержанню чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації при облдержадміністрації .
    До складу цієї ради входять всі керівники релігійних організацій (управлінь, центрів) обласного рівня та представники органів державної влади , а саме заступника голови облдержадміністрації та представників спеціально уповноваженого органу у справах релігії облдержадміністрації. Саме співпраця релігійних організацій і органів державної влади може бути дійсно дієвим механізмом вирішення складних питань у державно-церковних відносинах, оскільки кожен із суб’єктів відстоює власні інтереси.
    Інше питання, що ця консультативна рада немає стабільності в роботі оскільки питання які вона має вирішувати мають не тільки суспільно-політичний, а й економічний характер.
    З одного боку не кожен керівник області (а вони останнім часом надто швидко змінюються) може адекватно прийняти рішення з більшості гострих для області державно-церковних питань, і розуміючи це не «збирає» раду. З іншого боку – від представників релігійних організацій не надходить пропозиція щодо скликання такої ради.
    Не здивуюсь якщо для «зручності» виникне ідея ліквідації такого дорадчого органу при ОДА, адже до нього входять аж три представника «церкви-окупанта» (за кількістю єпархії на території області).

    • То якщо рада створена у відповідності до якогось закону чи постанови, тоді має бути представництво усіх. Якщо релігійні громади самі об”єднались, тоді треба розмовляти з ними. Мабуть і зараз бажаючі можуть увійти до складу цієї ради, треба розмовляти, спілкуватись, а не ображатись, до всіх відноситись як до рівних.

  9. а чому ніхто не думає що самі лідери цих духовних громад зустрілися і вирішили об’єднатися для спільних цілей і ніхто інший крім Христа їх не об’єднував – ні влада, ні закони. як тут можуть бути мусульмани чи інші – якщо це християне?? тим більше наскільки я знаю – вхід відкрито!

    • Питань не виникало б, якби захід відбувся на приватній теріторії, а не на майданчику будівлі обласної ради… та без співорганізаторів в особі органів державної влади…)))

      • Якраз на приватній території і були б питання!!! Чому саме там, хто власник, як обирали місце і тд і тп. Було би фантазій набагато більше. Територія обласних і міських органів влади – територія громади хмельницької області і правильно зустрілись.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.