Анатолій Біланюк: «За рахунок споживачів Генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго» створив структуру, де не діють закони України»

Біланюк Анатолій Данилович – екс-заступник начальника Служби економічної безпеки та захисту інформації ПАТ «Хмельницькобленерго», ветеран органів внутрішніх справ. На початку 2014 року був звільнений, на його думку незаконно, з займаної посади. Відстоює свою позицію у судах, аби довести, що Конституцією України ніхто не має права нехтувати. Як проходять судові процеси та про перспективи їх вирішення Анатолій Данилович розповів «Незалежному громадському порталу».

– Анатоліє Даниловичу, розкажіть яким чином Ви потрапили на роботу в ПАТ «Хмельницькобленерго»?

– У грудні 2002 року я звільнився в зв’язку з виходом на пенсію з органів УВС, де тривалий час працював на керівних посадах у тому числі в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, економічний напрямок. Мені запропонували роботу, відповідно до моїх знань та досвіду в ПАТ «Хмельницькобленерго». Вже 13.01.2003 року згідно наказу №13-к був прийнятий на роботу в цю організацію на посаду заступника начальника Служби економічної безпеки та захисту інформації.

З 2006 року, після звільнення за власним бажанням керівника служби, я виконував його обов’язки аж до квітня 2010 року. Як правило, увесь цей період до складу відділу входило 5 чоловік, включаючи мене.

Основними завданнями служби було: слідкувати за дотриманням комерційної таємниці, контролювати, аби не було розкрадання електроенергії, захист іміджу компанії та цілий ряд інших питань, пов’язаних з безпекою компанії.

Керівник служби, або особа, що його заміщає, підпорядковується безпосередньо Генеральному директору ПАТ «Хмельницькобленерго». Відповідно й ходить на усі оперативні наради за участю відповідальних осіб компанії. Що я й робив протягом усього вказаного періоду.

– Чи були до Вас за цей період роботи претензії з боку керівництва, догани?

Жодної, ані усної, ні письмової. Звичайно, як і в будь-якій іншій роботі висловлювались ті чи інші побажання, які одразу ж враховувались. Це стосувалось у першу чергу якихось змін у законодавстві тощо. Однак жодного проколу, чи звинувачення у корупційних зв’язках до нас не було.

– Якими здобутками могли б похвалитись?

За всі роки роботи їх багато. Коли в червні 2013 року заступник директора з соціальних питань та кадрової роботи Сергій Гречко висловив мені ряд зауважень по роботі, було складено довідку аналіз роботи служби за останні півтора року. Там зокрема говорилось про конкретні результати проведеної ділової розвідки щодо виявлення крадіїв електроенергії та можливого прикриття їх протиправної діяльності персоналом ПАТ «Хмельницькобленерго». Як результат – складено актів про порушення на суму 165 890 грн. 80 коп.

Більше того, можу впевнено сказати, що за роки моєї роботи служба була повністю самоокупна. Хоча й така вимога керівництвом не ставилась, однак особисто для себе я це підрахував.

– Якщо так ефективно працювали, чому ж стало питання про звільнення?

У ПАТ «Хмельницькобленерго» все залежить від однієї людини – Генерального директора Олександра Шпака, його уподобань, бачення. Коли мене уже звільнили, одна хороша людина у приватній розмові, до речі більшість працівників товариства чесні та порядні люди, розповіла про один епізод. Свого часу ми виявили крадіжку електроенергії на суму 54 тис. грн. Сума неабияка на той момент. Матеріали на підприємця, який це скоїв, ми направили до прокуратури. Сталося так, що направили без погодження, як робимо завжди, з Генеральним. Була відкрита кримінальна справа, а згодом виявилось, що цей підприємець – хороший приятель Олександра Шпака. Коментарі, як кажуть зайві.

– Однак Вас же не звільнили ще тоді, одразу?

На той час, на мій погляд, Олександр Шпак, ще не мав такої ваги у суспільстві, та й мав певні проблеми. Це сьогодні, коли людину хочуть звільнити, на нього шукають різноманітний компромат.

– А Вам, коли працювали, поступали такі вказівки?

Якщо говорити відверто, то – так. Було прохання Генерального зібрати певний матеріал на керівника Південних електромереж Павла Нагорного.

– І який результат?

– Він був звільнений за власним бажанням.

– Яка ж причина Вашого звільнення?

– У вересні місяці 2013 року я, згідно графіка, пішов у відпустку. Мені телефонують приятелі і розповідають, що на двох останніх нарадах Олександр Шпак заявив, що Біланюк займається «кришуванням» крадіжок електроенергії.

Коли ж я повернувся з відпустки, мене викликав заступник Генерального директора з соціальних питань та кадрової політики Сергій Гречко і заявив, що Олександр Шпак не бажає аби я дальше працював на посаді та написав відповідну заяву за власним бажанням. Я відмовився це робити, та сказав, що працюю не особисто у Шпака, а на підприємстві, де 70% належить державі. У мене не має доган, зауважень, я не був спійманий на корупції тощо. Все має вирішуватись в рамках чинного законодавства.

Оскільки ніяких законних підстав для мого звільнення не було, пішли іншим шляхом. Був виданий наказ про реорганізацію по ПАТ «Хмельницькобленерго». Реорганізовували ж фактично лише наш відділ. Провели усі необхідні рішення і вирішили на базі відділу економічної безпеки та захисту інформації створити відділ протидії корупції та захисту бізнесу. Згідно закону усі працівники отримали сповіщення про реорганізацію. Відповідно усім, якщо до них не має претензій, має надатись інша робота. Яка й була надана всім працівникам, окрім мене, оскільки вакансії не найшлось. Таким чином, 11.02 2014 я був звільнений.

– Чому Ви вирішили оскаржувати своє звільнення у суді?

Ви знаєте, спершу я й не думав цього робити: все ж таки у же пенсійний вік. Однак стало образливо за вседозволенність. У нас же є Конституція, закони, то чому ж керівник підприємства з 70 % часткою державних акцій дозволяє собі жити за своїми законами, немов якийсь князьок. Більше того ми, як споживачі, оплачуємо усі його прихоті. Перед законом мають бути усі рівні.

Тому 21.02 2014 року я подав позовну заяву до суду з вимогою поновити мене на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду.

Справа була у провадженні судді Олександра Сарбея, дуже довго розглядалася. І я розумів чому: деякі документи ПАТ «Хмельницькобленерго» не хотіли надавати. На жаль, суд першої інстанції до кінця не з’ясував та не надав належну оцінку фактам. Як результат – в задоволенні позову відмовив.

Було подано апеляцію.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 26.09.2014 року апеляційну скаргу було відхилено.

Оскільки, що суд першої інстанції, що колегія суддів, не дослідили усі наведенні факти, вирішив подати касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

В зв’язку з тим, що я не зупинився у судових процесах, керівництво ПАТ «Хмельницькобленерго» розпочало проти мене огульну кампанію по очорненню моєї репутації та чесного ім’я. Розпочали перевірки лічильників, де проживаю я та мої рідні. Результати показали – ніяких протиправних дія я не вчиняв. Однак, як кажуть у народі, нервові клітини не відновлюються.