На цих виборах, як і на попередніх, партії запропонують виборцям знову обирати «кота в мішку». Адже зміни до виборчого законодавства, які б дозволили виборцям голосувати за відкритими списками, так і не були прийняті. Тож, прийшовши на виборчу дільницю, виборець побачить у бюлетені лише назву партії та першу п’ятірку кандидатів, яких вона «заведе» до парламенту. Хто ж, окрім цієї п’ятірки, захищатиме наші, чи свої, інтереси у Верховній Раді у разі подолання партією 5-відсоткового бар’єру, мало хто й знає. Адже не так багато у нас людей, які цікавляться політикою і зададуться метою подивитися увесь список та познайомитися з усіма кандидатами у депутати, хоча б заочно. Та й зробити це не так вже й просто, адже на вибори у нас іде щонайменше 20 партій, які подають списки, у яких мінімум 150 кандидатів у нардепи.
Тому, залишається лише один вихід. Оцінити партійні списки хоча б за двома критеріями – «показник оновлення» та «показник професіоналізму». Тобто, узяти хоча б перші 50 прізвищ у списку найрейтинговіших партій, та проаналізувати, чи то є нові обличчя в українській політиці і чи є вони насправді професіоналами, які справді зможуть писати такі законопроекти, які виведуть Україну на новий, вищий, рівень.
Отож, почнемо з партійного списку партії «Батьківщина».
Якщо взяти перших 50 кандидатів, зазначених у списку партії, то серед них є лише 12 нових облич. Усі інші – це добре відомі народні депутати, які у Верховній Раді сидять уже не одне скликання.
Щодо професійності людей з першої півсотні виборчого списку «Батьківщини», то лише двоє з них є практикуючими юристами та один економіст. Усі інші – то 13 бізнесменів та 29 політиків. Це свідчить про досить низький «показник професійності» «біло-сердечних», якщо, звісно, не вважати, що у парламенті мають бути суціль одні політики та партійні функціонери.
Кількість представників громадськості у списку «Батьківщини» теж не «зашкалює» – їх лише троє. Цікаво й те, що не зважаючи на жінку лідера, у першій півсотні списку місце знайшлося лише для 7 представниць прекрасної статті.
У першій півсотні виборчого списку «Народного фронту» Яценюка-Турчинова ми нарахували тільки 18 нових у політиці людей. Інші 32 кандидати – це добре відомі міністри та інші члени уряду й політики, яких давно знає країна. За показником владоможців, список «Народного фронту» відповідає критеріям класичної партії влади.
На півсотню прізвищ майбутніх депутатів від «Народного фронту» є лише по одному практикуючому юристу та економісту, що свідчить про досить низький рівень партії як для роботи законодавцем у парламенті. Щоправда, тішить те, що у списку «Народного Фронту» є аж 4 журналісти та 6 громадських активістів, що, безумовно, вплине на відкритість роботи «фронтовиків» у парламенті.
Щодо жінок, то навіть у «чоловічому» «Народному фронті» їх люблять більше, аніж в «жіночій» «Батьківщині». Але й їхній показник далеко не дотягує до встановленого законом – не менше 30 відсотків жінок у першій півсотні виборчого списку. Він складає усього 18%. Тобто, у першій півсотні кандидатів від «Народного фронту» є лише 9 жінок.
Президентська партія «Блок Петра Порошенка» до завдання Майдану привести у владу нових людей поставилася, мабуть, найкраще. З-поміж 50 перших у списку кандидатів у депутати, нових для політики людей є аж 20. Звісно, це менше, ніж, скажімо, у «Громадянської позиції» чи у «Об’єднання «Самопоміч». Але треба зважати, що ці партії перед парламентськими виборами фактично не мали власних партійних структур, тож, окрім лідерів, з тих партій мало хто відомий.
Щодо «показника професійності», то у партії «Блок Петра Порошенка» він складає 24%. Тобто, серед п’ятидесяти перших у списку кандидатів ми нарахували 12 практикуючих юристів та економістів. Що є непоганим показником того, що у парламенті пропрезидентська фракція серйозно працюватиме над законотворчою діяльністю. Але, звісно, найчисельніша група кандидатів від Блоку Петра Порошенка, як і в інших його конкурентів – це політики, яких назбиралося аж 48%. А от з бізнесменів у першій півсотні президентської партії, на відміну від інших партій, балотується лише один.
Блок Петра Порошенка має, можна так сказати, і найбільшу, у порівнянні з «Батьківщиною» та «Народним фронтом», «квоту Майдану». Революційні події привели до Петра Порошенка більше, ніж до інших, представників громадськості. У першій півсотні списку є аж 7 відомих у країні журналістів, 6 громадських активістів та один військовий, який першим довів, що в нашої держави є ще шанс відродити справжню українську армію. Усе це означає, що робота фракції президентської партії у Верховній Раді буде найбільш прозорою. І доводить, що ступінь довіри до президента з боку моральних авторитетів нашої країни, лідерів громадських рухів та журналістів є досить високим.
І ще один, досить цікавий факт. Партія «Блок Петра Порошенка» виявилася з найбільш «жіночнішим обличчям». Жінок у президентській партії більше, ніж в усіх інших – 12 кандидаток у народні депутати в першій півсотні, тобто 24%.