Нарешті вдома. Та чомусь радості мало тому що знаєш у якому пеклі залишилися ті люди які за останні пару місяців вже стали близькі наче родина.
Це була 11-та поїздка під час якої я згадувала як це було вперше, який був страх при перших пострілах, яка паніка при побачених вилітавших ракетах… Було різне і жодна поїздка не схожа на попередню…
Щоразу заїзджаючи до хлопців які радо зустрічають нас, я дивлюсь на них і дякую Господу Богу що вони живі хоча у деяких посивіли голови.
Були у санроти, 8-го полку, 7-го бат тероборони.
З кожною поїздкою поновлюються списки потреб і я знову і знову буду звертатися до усіх і кожного за допомогою, адже тільки завдяки згуртованості Українців, патріотизму і волонтерам які роблять доставку і інколи під кулями, наша армія забезпечена необхідними речами і піднесеним бойовим духом.
Велика подяка за підпримку громаді та підприємцям Хмельницького, Ярмолинець, Волочиська, Красилова, волонтерам з Києва за формування цієї поїздки.
Також хочу зазначити що наш фонд набирає колосальних обертів і щоразу ми вже можемо закуповувати більш дорогі та вагоміші речі, ми почали співпрацювати з деякими навчальними закладами які також дуже масштабно допомагають. Хочеться особливо відзначити НВО#5.
Під час нашої останньої поїздки ми відвідали дитячий будинок-малютки у Краматорську “Антошка”. Сказати що серце розірвалося це не сказати нічого. Ці маленькі оченята, ці ручечки які тягнуться з надією на батьківське тепло я не забуду ніколи. Їм дуже пощастило що принаймі жінки які там працюють всі добрі і щирі наче матері та бабусі котрі під час облоги і спроби сепаратистами вивезти цих діточок до Ростову, падали грудьми на автомати і захищали ціною власного життя маленьких янголят.
Усе це нам розповів директор дитбудинку, приємний сивий чоловік з лагідною посмішкою. Також сказав що діткам потрібно багато різних речей зокрема ковдри адже іде до зими, підгузки тому як вікова категорія від 0 до 3 рочків і особливо ліки адже там є також дітки з вродженими хворобами.
Також хочу попередити усіх волонтерів бути дуже обережними у Харківські області, саме там лютує беркут і з насмішкою згадуючи майдан просто знущаються над волонтерами. Випадки підтвердилися від волонтерів з різних регіонів. На собі ми також це відчули у повній красі. Дві з половиною годин приниження і насміхання…
Не зважаюче на це ми продовжуємо робити те що й робили і будемо вдячні за будь-яку допомогу. Слава Україні!
м. Хмельницький вул. Шевченка 64 пов.3, кім.3, тел.для довідок 067-302-54-67 Середюк Вікторія.
Розрахунковий рахунок благодійної організації Хмельницький Фонд Захисту Вітчизни” – 26008011317758 в ПАТ “Укрсоцбанк” МФО: 300023; Код отримувача – 39249419. Призначення платежу – «Благодійна допомога».
Ну що, люди, і надалі голосуватимете за Лукашука, Лабазюка, Мельника? Чи може нарешті до вас дійде, що майбутнє за молоддю, за такими волонтерами, які ризикують життям кожного тижня?! Думайте на виборах!