Кандидат у президенти Олег Ляшко, посівши на останніх виборах третє місце, і гадки не мав, що його біло-червоний бренд з вилами набуде такої популярності. Запит на Радикальну партію Ляшка напередодні позачергових виборів до Верховної Ради підвищився ще й тим, що “безсмертна” Партія регіонів почила в бозі, а її партійці опинилися без політичного даху. Тому не випадково вчорашній регіонал, мажоританик з Хмельниччини Володимир Мельниченко “своєчасно” вирішив засвітитися поруч з “радикальним” хлопцем Ляшком. А нещодавно надто сентиментально він виглядав, підтримуючи відправленого у нокдаун Олега Валерійовича іншим мажоритарником!
Радикальна партія, яка до цьогорічних президентських виборів не мала широко розвиненої політичної інфраструктури, нині заходилася активно розбудовувати осередки. Згідно з рішенням президії політичної ради РП, 1 серпня Тетяну Зеленко призначено виконуючою обов’язки голови Хмельницької територіальної організації Радикальної партії. До цього пані Тетяна у політичному середовищі офіційно виконувала роль такого собі арбітра, працюючи не один рік заступницею голови обласної організації Комітету виборців України. Також не лінувалася підпрацьовувати у партіях, остання з яких була “Україна вперед” Наталії Королевської. Потрапити до партії Ляшка посприяли Зеленко президентські вибори-2014, де вона працювала у хмельницькому виборчому штабі.
Однак, як виявилося, у Зеленко з’явився конкурент, який також не проти сісти за кермо розкрученого політбренду. Це 28-річний депутат Ярмолинецької селищної ради Петро Ткачук. У 2012 році Петро Петрович був в.о. голови облорганізації Радикальної партії Ляшка і на тодішніх парламентських виборах ішов за партійними списками під номером 60. Після виборчого провалу (пам’ятаєте, що сам Ляшко відмовився очолювати список рідненької партії і пішов у мажоритарний округ Чернігівської області, де здобув перемогу і пройшов до ВР — авт.) про якусь перспективу для “ляшківців” годі було думати.
Коли ж настав “зоряний час”, пан Ткачук нагадав про себе. Одразу після оголошення Порошенком дочасних парламентських виборів “радикал” розміщує звернення до Ляшка на малознаному сайті “Холдинг.UA”, в якому просить лідера розтлумачити, хто насправді відповідатиме за формування кандидатів на мажоритарні округи, на коли призначається дата з’їзду партії. Зеленко ж називає регіоналкою. Собі Ткачук приписує регалії не в.о, а голови облорганізації РП.
Далі зав’язується “гостра” дискусія у соцмережах. Радикал, якого вище парткерівництво усунуло від управлінських рішень, закликав Зеленко до діалогу у формі тет-а-тет. “Ситуацію ми можемо вирішити без Києва… Нам варто зустрітися і провести переговори. Нам не потрібно третьої людини, лише Ви і я”, — звернувся він до Зеленко.
До політичних “розбірок” підключається ще один неафішований сайт “Подільська інфо”, на якому виходить новина про те, що Ткачуку хтось хоче закрити рота і за цю послугу пропонує відповідну нагороду. “Я відмовляюся від 1 000 000 у.о., відмовляюся, навіть якщо запропонують більше! Я не буду мовчати, й буду говорити правду! Для чого люди гинуть на фронті? Щоб знов та сама бл…дота пройшла, але від інших політичних сил?” — категорично заявив Ткачук.
Насправді цей “міжсобойчік” не вартує виїденого яйця. Кадрові рішення ухвалює Ляшко і грошові функціонери, котрі обступили молодого політика. Хмельниччина, яка раніше була пробютівською, зараз може розділити електоральну симпатію. Останні вибори показали, що у Хмельницькому персональний рейтинг Ляшка поступився двома-трьома відсотками Юлії Тимошенко.
Парадоксально, але факт — Радикальна партія Олега Ляшка перетворилася на яскраво виражену політичну силу “вождистського” типу, де на імені лідера тримається вся партія і рейтинг. Немає Ляшка — нема і партії. Цю хворобу свого часу пережили ющенкова “Наша Україна”, луценкова “Народна самооборона”. Наступний на черзі Ляшко?
Віталій Тараненко.
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!