Цінність європейського вибору є безумовним пріорітетом розвитку українського суспільства. А тому, правильність зовнішьнополітичного курсу керівництва держави наразі не викликає жодних сумнівів.
Сумніви, а точніше певне занепокоєння, викликають механізми реалізації прямого зближення з ЄС. Вони недоступні для звичного товаровиробника і не зовсім зрозумілі пересічному українцю. Хтось скаже, що звичайна людина цим і не повинна цікавитись, для цього є експерти і фахівці. Та саме на житті малих та середніх підприємців, так би мовити виробничників, відобразиться економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС.
Взяти до прикладу агрогалузь, яка є ближчою мені. Як захистити і так малоперспективне в нашій державі село? Фабрики, великі підприємства все ж з «криками і болем» (адже це відчутно вдарить по кишені власників виробництва) зможуть адаптуватися до нових стандартів. Принаймні, хочеться в це вірити. А ось окремі приватні, фермерські і, скажемо так – домашні господарства… Як вони тепер боротимуться за реалізацію продукції? Скажу простіше – здати молоко чи буряк, забити худобу і продати м’ясо. Як з найменшими втратами сертифікувати товар, якщо наразі європейським стандартам якості відповідає менше половини агропродукції? Що зробити для часткової переорієнтації сільгоспвиробництва – за вимогами Європейських квот, – і зберегти родючість земель і т.д.?
Я веду до того, що механізми захисту товаровиробників і переробників, а в нас потужна аграрна область, повинні бути чітко прописані, без жодної абстракції. Недарма на цьому наголошують представники Партії розвитку України. Її активісти розуміють як важливість підписання Угоди та подальшої євроінтеграції України, так і небезпеку викликів для нашого підприємництва та аграрного сектору. Тому чітко переконаний, що на даному етапі значні зусилля держави необхідно направити саме на захист виробничих сил. Має бути розроблений чіткий, поетапний план щодо входження нашого сільського виробництва в ЗВТ. Влада повинна мінімізувати негативний короткостроковий вплив від підписання угоди та передбачити фінансову підтримку для селян на період адаптації до нових умов. Доступно розказати, що планується робити для захисту тих галузей, які стануть найуразливішими після набуття чинності умов вільної торгівлі з ЄС. Ми чекаємо, щоб влада представила заходи, які пом’якшать удар по населенню.
Євроінтеграційний шлях української держави невідворотний, проте важливо, щоб на цьому шляху Україна зайняла гідне місце, а головне, щоб враховувалися її національні інтереси, інтереси кожного жителя.
Цей момент і повинні вже зараз лобіювати як народні обранці, так і сам Президент.
Олександр Борбич,
депутат Старосинявської райради