Електронна система “Вибори-2012” Центральної виборчої комісії мляво, але впевнено творить нову історію українського парламентаризму. На зміну старій системі обрання депутатів за партійними списками прийшла змішана, яка заклала підвалини розвитку мажоритарної системи. Саме самовисуванці, кандидати у нардепи на місцях стали об’єктом підвищеної уваги з боку партії влади. Регіонали з багатьма із ними на початковому етапі уклали неформальні домовленості подальшої співпраці у Верховній Раді. “Пакти про ненапад” трималися у суворій таємниці.
Автору цих рядків вдалося вивести на чисту воду голову Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядуху, який протягом передвиборного періоду приховував справжні наміри щодо ставки на майбутніх переможців по одномандатних округах регіону. Як з’ясувалося, офіційні кандидати у народні депутати від Партії регіонів не лише діяли за олімпійським принципом “головне не перемога, а участь”, відтягуючи людський негатив до партії влади а й дискредитовували саму ж Партію регіонів.
Ця коротка розмова з губернатором Василем Ядухою відбулася учора по телефону.
— Василю Степановичу, кандидати від Партії регіонів, які балотувалися в одномандатних округах Хмельниччини, продемонстрували низькі електоральні результати. Це говорить про непопулярність партії влади чи не харизматичність провладних кандидатів?
— Ні, мова не йде про непопулярність або не харизматичність. Насправді влада підтримувала зовсім інших кандидатів, котрі мають більший досвід роботи. На людей, які працюють у системі влади, ми ставки не робили.
— Тоді поясність реальну місію непрохідних кандидатів від партії влади.
— Їхня роль на мажоритарних округах — це популяризація Партії влади, а не самих себе. Вони виступали агітаторами за політичну силу, не рекламуючи себе.
— Даруйте, але як можна агітувати за партію влади, коли тебе не сприймають на місцях, коли твій рейтинг дорівнює одному-двома відсоткам?
— Не можна говорити про рейтинги цих кандидатів. Якщо би вся політична машина була спрямована на підтримку кандидата у народні депутати, він був би іншим. Але, оскільки ставка була зроблена на інших, ми досягли запланований результат.
А тепер приклади “конфединційної” співпраці влади Хмельниччини з реальними переможцями. Візьмемо 192 виборчий округ з межами Городоцького, Ярмолинецького і Чемеровецького районів. На сьогодні електронна система “Вибори-2012” ЦВК зафіксувала непідкупну перемогу київського мільйонера Олександра Герегу — 58,04% підтримки.
Регіоналка, начальник управління праці та соціального захисту населення Городоцької РДА Галина Пятак посіла 7 із 9 місць із результатом 1,28%. Ось така відбулася “популяризація” Партії регіонів з боку завідома непровідної місцевої регіоналки.
У 192 виборчому окрузі(Шепетівський, Полонський, Славутський райони і м. Славута) першим забіг подолав самовисуванець, бізнесмен-банкір в одній особі Сергій Буряк, який, за версією журналу “Forbes Україна”, 2011 року потрапив до рейтингу 100 найзаможніших українців зі статком 216 млн. дол. В його активі 42,65%.
Натомість заступник директора Шепетівського НВК і кандидат ПР Олена Герасименко отримала 2,25% довіри. Очевидно, тут з “популяризацією” партії влади теж довелося позичати очі в Сірка.
188-й округ(частина Хмельницького, Хмельницький і Волочиський райони) довів лояльне ставлення губернатора до депутата Хмельницької обласної ради від Народної партії Сергія Лабазюка, який йшов на вибори, як самовисуванець. Йому вдалося перемогти іншого самовисуванця, голову Хмельницької райдержадміністрації Віктора Коліщака з відривом у 469 голосів.
Кандидат-регіонал, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Хмельницької ОДА Вадим Плюта взяв своїх 1,99%.
З прогнозованим результатом завершилася виборча гонка у 193 виборчому окрузі з центром у Кам’янці-Подільському. Місцевий бізнесмен, депутат обласної ради від Партії регіонів і чоловік регіонали Інни Богословської Володимир Мельниченко йшов під брендом самовисуванця і взяв 44,05%.
Офіційного кандидата-регіонала Віктора Барчишина на етапі передвиборних перегонів зняли з реєстрації, оскільки існувала загроза розтягування голосів, які б потім знадобилися самому Мельниченку. Адже на окрузі балотувався сильний кандидат від ОО Ростислав Ярема.
На решті трьох мажоритарних округах області (187-й, 189-й 191-й) розгорілася дещо конкурентна боротьба, а тому самовисуванці, похрещені владою або справжні кандидати-регіонали намагалися самостійно виборювати перемогу.