Незалежний громадський портал

У хмельницьких медіа жінки згадуються приблизно втричі рідше, ніж чоловіки, — в середньому, у 30% матеріалів. У вересні 2020 цей показник дорівнював 36%.

За результатами дослідження, в онлайн-медіа Хмельницької області експертки коментують кожен п’ятий матеріал (20%), в друкованих медіа експертки  коментують кожен четвертий матеріал (26 %).

Такими є результати дослідження гендерного балансу в медіа Хмельниччини, яке провели експерти ГО “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа” у жовтні 2020 року.*

Лідерами щодо дотримання гендерного балансу серед хмельницьких онлайн-медіа у цитуванні експерток є «Новини.Хмельницький» – 50% експерток проти 50% експертів, видання «Є» із співвідношенням 40 % коментарів експерток проти 60 % коментарів експертів. Водночас у моніторинговий період відсутні жодні коментарі експерток на сайтах газет «Актуально для подолян» та «Подільські Вісті».

Журналісти залучали експерток найчастіше коментувати теми здоров’я і політики (по 23 %) та освітні питання (16%), значно менше погоду та культурну тематику (по 13%).

Водночас 82% героїнь в хмельницьких онлайн-медіа були жінки в політичній тематиці. Це пояснюється тим, що більшість онлайн-медіа розміщували марковану чи не марковану політичну рекламу (джинсу) від партій, в яких згадувались кандидатки у депутати та кандидатки в очільники населених пунктів. Значно менше було героїнь в онлайн медіа в кримінальних хроніках (8 %), в спортивних (3%) та освітніх (2%) матеріалах. Новин із згадкою про жінок стосувались теми криміналу, дорожньо-транспортних пригод чи надзвичайних ситуацій.

У новинах хмельницьких телеканалів жінки-героїні становили 36,1%, а чоловіки стали героями в 63,9% випадків. Жінок-експерток було вдвічі менше, ніж чоловіків-експертів — 33,3% проти 66,7%.

Жінки частіше висловлювалися на теми, пов’язані з соціальними питаннями, аніж із політикою чи економікою. Натомість у сюжеті каналу ТВ7+ про вихователя дитсадка наголошують, що це унікальний випадок — чоловік на такій роботі (його називають «єдиним в Україні», втім не зрозуміло, звідки ця інформація взялася).

У програмі 33 каналу «Право на правду. Діалог» і герой-ресторатор, і ведуча транслюють стереотипи та вдаються до сексистських висловлювань. Герой розповідає про довірливих дівчат, яких він обманював, вдаючи багатія; згадував дівчат-моделей, які працювали в його ресторані, жартував, що забирає жіночу аудиторію у співака Олега Винника, та вдавався до об’єктивації: «Була одна дівчина…такая хорошенькая кстати, такая попа красивая у нее, все красивое у нее было». Ведуча також поставила героєві запитання про «жінок, потрібних йому для натхнення».

У сюжеті телеканалу «Місто» про «Міжнародний клуб успішних жінок» кілька разів вжили сексистські штампи «прекрасна стать» і «жіночий розум».

В друкованих медіа  гендерний баланс щодо експерток  дотримано  «Актуально для подолян» 50% експерток проти 50% експертів, у газеті “Сімейна” експертки залучаються частіше (57%), ніж чоловіки (43%). В газетах Газета «Подільські Вісті» та «День за Днем» взагалі відсутні коментарі експерток.

В друкованій пресі експертки найчастіше коментували тему здоров’я (44%), культури та соціальну тематику (по 22%).

Гендерний баланс щодо героїнь в місцевих газетах дотримано в матеріалах «Всім.Хмельницький»  49 % героїнь проти 51% чоловіків-героїв, дещо схожі результати у “Новини.Хмельницький” із 40% героїнь.

Найчастіше жінки були героїнями публікацій на політичну тематику (42%) та лайф сторі (32%).

Редакції хмельницьких медіа під час моніторингового періоду почали активніше використовувати фемінітиви. Так у жовтні 2020  індекс фемінітивів становить 28,6 %. Тобто кожен третій матеріал, де була згадка про жінку мав фемінітив. Цей маленький феномен можна пояснити тим, що у моніторинговий період в онлайн-медіа було розміщено значну кількість політичної реклами, в якій саме і містилася більша частина зафіксованих фемінітивів. До всього ж, зазвичай медіа розміщували одні і ті ж тексти з одними і тими ж фемінітивами. До прикладу, мова йде про вживання фемінітивів «кандидатка», «лікарка», «директорка», «очільниця» та «лідерка» тощо.

В друкованих медіа прослідковується аналогічна ситуація, адже значна кількість згаданої вище політичної реклами була розміщена і в них. Індекс фемінітивів зріс з 3 % до 20,5 % порівняно із минулим моніторинговим періодом.

На показники також могло вплинути і зменшення кількості матеріалів, які розмістили медіа за моніторинговий період, як онлайн- так і друковані медіа.

У моніторинговий період в онлайн-медіа не зафіксовано жодного  сексизму або дискримінаційних меседжів, водночас у друкованих медіа були зафіксовані поодинокі випадки з дискримінацією щодо жінок в матеріалах: «Актуально для подолян» під назвою «Колись вона любила осінь», «Проскурів» під назвою «Підкаже молитва» та «День за Днем» під назвою «Чоловіки розповіли, якою має бути справжня жінка».

*У межах дослідження було опрацьовано матеріали десяти регіональних сайтів та п’яти регіональних газет. Методологія моніторингу включала в себе аналіз кількості героїв/героїнь, експерток/експертів в новинах, які були опубліковані в стрічках обраних онлайн-ЗМІ з 5 по 11 жовтня 2020 року, а також основних випусках газет за цей період (425 новин в онлайн-медіа та 76 новин у друкованих медіа).

Моніторинг проводили у таких газетах: “Актуально для подолян”, “Подільські вісті”, “Проскурів”, “Сімейна”, “День за днем”; онлайн-медіа: “Актуально для подолян”, “Поділля NEWS” “Подільські вісті”, “Новини Хмельницького “Є”, “Всім”, “Депо.Хмельницький”, “0382.ua”, “Незалежний громадський портал”, “ХМ-інсайд”, “Новини.Хмельницький”

**Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.