Брюссель пішов назустріч Україні, заявивши про наміри рухатися в напрямку «промислового безвізу» для українського бізнесу.
Під час Саміту Президент України Володимир Зеленський і Президент Європейської ради Шарль Мішель домовилися разом оцінити досягнення цілей Угоди про асоціацію, щоб у подальшому оновити її. У Києві переконані – масштаби співробітництва вже більші, ніж були передбачені угодою станом на 2014 рік.
Процес відкриття доступу промислової продукції з ЄС на ринки України і навпаки триває вже понад 10 років. Запуск «промислового безвізу» дозволить українським виробникам не проходити сертифікацію в Євросоюзі для продажів на його території – достатньо буде висновків українських органів контролю. На сьогодні українська сторона поінформувала Європейську щодо готовності Києва до попередньої оціночної місії інституцій інфраструктури якості.
«Це дасть іще більше можливостей для нашого експорту. Вже почала роботу відповідна експертна місія. Тобто більше ринків збуту, більше конкурентних можливостей, більше робочих місць, більше технологій», — сказав під час саміту Президент Володимир Зеленський.
Варто відзначити, що перспективою «промислового безвізу» Україна завдячує «турборежиму» партії «Слуга Народу», яка ухвалила важливі законопроєкти — про остаточну необов’язковість стандартів і про ринковий нагляд.
За словами заступниці голови фракції «Слуга Народу» Євгенії Кравчук, Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції суттєво зекономить гроші українських виробників. Адже часто сертифікація продукції коштує в рази більше самого товару. Крім того, зменшення бюрократичних процедур зробить вихід на ринки ЄС простішим та швидшим.
За оцінками експертів, потенційно угода може охопити 15-20% українських промислових товарів, що принесе вітчизняному малому й середньому бізнесу до пів мільярда євро на рік.
Інтеграція України до ринку промислових товарів ЄС вигідна місцевим громадам, де розміщені експортоорієнтовані середні та малі підприємства. Вони не лише отримають можливість виходу на європейський ринок, а й на інші глобальні ринки світу, оскільки визнання якості українських товарів в Євросоюзі підвищить імідж вітчизняних виробників і сприятиме попиту на їх товари.
«Промисловий безвіз» виграшний для всіх, адже створить можливості для експорту продукції з високою доданою вартістю.
Наприклад, у західному регіоні на підприємствах з німецьким капіталом, де працюють понад 25 тисяч українців, уже виготовляють електричну проводку для автомобілів BMW, VW і Mercedes. А це саме той тип продукції, який підпадає під першу хвилю Угоди АСАА.
Загалом АСАА включає 27 секторів. В Мінекономіки зазначають, що одразу після підписання Угода пошириться на 3 пріоритетні галузі. А згодом буде розширена на всі напрямки.
Володимир Копанчук, кандидат у депутати Хмельницької обласної ради від партії «Слуга Народу»
Як зазначає кандидат у депутати Хмельницької обласної ради Володимир Копанчук: «Угода АСАА з ЄС – дієвий інструмент для усунення багатьох технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Вона сприятиме розширенню груп товарів в структурі експорту і дозволить змістити пріоритети з ключової на зараз сільськогосподарської продукції на інші види промисловості.
Як результат – нові можливості для підприємств нашої області, які працюють в різних галузях товарного виробництва та створюють продукт з високою доданою вартістю, стати впізнаваними на ринках держав Європи та бути конкурентоспроможними за рахунок відсутності додаткових мит та обмежувальних квот. Це, в свою чергу, також стане каталізатором до ланцюгової реакції зростання ВВП».
Юрій Маєвський, кандидат у депутати Хмельницької обласної ради від партії «Слуга Народу»
В свою чергу, кандидат у депутати Хмельницької обласної ради Юрій Маєвський переконаний, що дія угоди суттєво спростить вихід на європейські ринки і для невеликих виробників.
«Переконаний, що підписання та реалізація угоди призведе до зростання іміджу продукції, виготовленої в Україні, полегшить її доступ на глобальні ринки та збільшить привабливість України для локалізації виробництва.
Найголовніше, ми повинні всебічно підтримати національного товаровиробника і бути не сировинним придатком, а країною, яка експортує продукт з кінцевою доданою вартістю, що, в свою чергу, дасть суттєвий поштовх до економічного зростання нашої держави та розвитку внутрішнього ринку!» – зазначив він.