Сакраментальне питання принца данського Гамлета «Бути чи не бути?» постає перед нами у житті доволі часто. От і тепер, у переддень виборів до міської ради, воно знову стало актуальним. Бути чи не бути у моєму рідному Хмельницькому такій міській раді, для якої інтереси міської громади, хмельничан будуть важливішими за власні інтереси депутатів. А це у повній мірі залежить від нас, від того вибору, який ми маємо зробити 25 жовтня.
Мені довелось бути депутатом Хмельницької міської ради з 1990 року протягом більше 25 років поспіль. Приймаючи участь у шести виборчих кампаніях нічого подібного до того, що відбувається у цьому році, ніколи бачити не довелось. Маю на увазі тих кандидатів у депутати міської ради, які сьогодні є депутатами міської ради 7-го скликання. Частина із них, а саме 21, зрадили тим партіям, від яких були обрані у 2015 році, навіть ті, хто мав найбільше представництво у міській раді.
Фото НГП
І усі вони, та й інші, в один голос розповідають нам про свої досягнення, забувши при цьому сказати, що усе це зроблено за кошти міського бюджету, який складається із податків та інших платежів, сплачених хмельницькими підприємствами та підприємцями, усіма працюючими хмельничанами.
Та й взагалі, складається враження, що кандидати у депутати міської ради нас – виборців вважають або недолугими, або такими, яких можна задешево «купити». Додатковим підтвердженням цьому для мене є масове встановлення чергових, передвиборчих лавок у дворах або фарбування дверей у підʼїздах. Знову обіцяють підвищити пенсії та зарплати, хоча саме на це місцеві депутати аж ніяк не можуть вплинути – не їх рівень компетенції. Невже ми знову купимось на таке?
Мені дуже хочеться, щоб хмельничани, йдучи на виборчі дільниці, задумались над тим, якого депутата вони хочуть бачити у міській раді після цих виборів. Такого, який за 1-2 скликання у рази збільшив свої статки, використавши своє членство у «земельній» комісії, або проштовхнувши через міську раду рішення про продаж родичам частини площі Свободи (на перетині вул. Свободи та проспекту Миру), або забудувавши зелену зону.
До речі, не так давно була оприлюднена місцева петиція щодо заборони продажу частини площі Свободи. На сьогодні, 18 жовтня, через 66 днів після оприлюднення, її підписали лише 143 хмельничанина. Невже тільки ці активні думаючі городяни вважають за необхідне вказати діючим та майбутнім депутатам міської ради на неухильну необхідність виконувати закон. Своєю пасивністю ми лише освячуємо незаконні дії депутатів.
Ми не повинні допустити, щоб депутати вкрали у нас наше спільне майно – частину площі Свободи! Все ж таки я сподіваюсь на те, що до 9 листопада, останнього дня для цього, цю петицію підпишуть більше 500 хмельничан, що стане застереженням для нового складу міської ради від будь-яких порушень законодавства.
І зовсім не дивує той факт, що жоден діючий депутат міської ради або керівник її виконавчих органів так і не підписав цю петицію, та й інші, що стосуються захисту навколишнього середовища або незаконних забудов. Чи не є це приводом зробити так, щоб більше ніхто із них ніколи не став депутатом міської ради.
Депутат міської ради повинен захищати інтереси міської громади, знати чим і як живуть його виборці, а рішення міської ради мають прийматись виключно у межах законодавства.
Проголосуйте за тих, у кому Ви впевнені, у першу чергу у людських якостях, для кого чесність, порядність, законослухняність є головними принципами життя.
Міська рада не місце для збагачення себе та своїх родичів і друзів.
Володимир Швець,
депутат Хмельницької міської ради І-VІ скликань,
почесний громадянин міста Хмельницького,
для НГП.