Процес добровільного об’єднання територіальних громад, який в Україні тягнеться четвертий рік, виходить на фінішну пряму. Тих, хто до цього часу чухав потилицю або думав, що реформаторська затія, з якою носилася попередня влада, почине в бозі — помилилися. Їх усіх примусово приєднають до вже сформованих об’єднаних тергромад. А деякі діючі навіть позбудуться статусу ОТГ. Для цього ввімкнений спеціальний турборежим, який так полюбляє Зе!команда.
“Чиновник у Мінрегіоні візьме аркуш паперу і підрахує (за критеріями спроможності — авт.): школа є? Немає. Харчоблок є? Немає. Діти є? Немає. Він не буде запитувати, чи будуються або завершуються у вас ті чи інші об’єкти. Все це повинно бути на 10 грудня”, — практично на пальцях пояснив одному з голів ОТГ новий голова Хмельницької облдержадміністрації Дмитро Габінет.
Протягом двох насичених тижнів міжвідомча обласна робоча група з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою вносила зміни до Перспективного плану формування територій громад Хмельниччини. Базовим мірилом став перспективний план, який востаннє, 21 листопада 2018 року корегував Кабінет міністрів України.
Згідно з ним, на Хмельниччині планувалося створити 62 ОТГ: Білогірська і Ямпільська Білогірського району; Віньковецька і Зіньківська Віньковецького району; Волочиська, Війтовецька і Наркевицька Волочиського району; Городоцька і Сатанівська Городоцького району; Деражнянська і Вовковинецька Деражнянського району; Дунаєвецька міська, Дунаєвецька селищна, Маківська і Смотрицька Дунаєвецького району; Ізяславська і Плужненська Ізяславського району; Китайгородська, Колибаївська, Гуменецька, Слобідсько-Кульчієвецька, Жванецька, Орининська, Довжоцька і Староушицька Кам’янець-Подільського району; Красилівська і Антонінська Красилівського району; Летичівська і Меджибізька Летичівського району; Новоушицька ОТГ у межах однойменного району; Полонська і Понінківська Полонського району; Ганнопільська, Берездівська, Улашанівська і Крупецька Славутського району; Староостропільська Старокостянтинівського району; Старосинявська ОТГ у межах цілого району; Теофіпольська і Базалійська Теофіпольського району; Лісогринівецька, Гвардійська, Розсошанська, Чорноострівська, Олешинська, Шаровечківська і Копистинська Хмельницького району; Чемеровецька, Гуківська, Закупненська Чемеровецького району; Михайлюцька, Судилківська, Грицівська, Ленковецька Шепетівського району; Ярмолинецька і Солобковецька Ярмолинецького району, а також міські тергромади з центром у Хмельницькому, Славуті, Нетішині, Старокостянтинові, Шепетівці і Кам’янці-Подільському.
Незважаючи на урядові орієнтири, у 2019 році з’явилися чотири сільські ОТГ (Сахновецька Ізяславського району, Заслучненська Красилівського району, Сахновецька Старостянтинівського району і Плесенська Шепетівського району), яких немає у перспективному плані, але перші вибори вже призначені на 22 грудня цього року. Дві з них Сахновецьку ОТГ Ізяславського району і Плесенську ОТГ робоча група визнала неспроможними за критеріями Міністерства регіону.
Загалом, на кінець листопада на Хмельниччині діє 47 ОТГ.
Від Кам’янця відмахнулися сільради
Гостру полеміку викликало питання створення тергромад у Кам’янці-Подільському районі. Наразі тут створено шість ОТГ. Начальник управління регіонального розвитку та будівництва облдержадміністрації Віри Бригадир повідомила, що питань у робочої групи не виникало до Староушицької селищної ОТГ і Гуменецької сільської ОТГ. До останньої доєднується Циківська сільрада Чемеровецького району.
Взагалі-то Гуменці вважаються однією із заможних громад краю завдяки промисловим гігантам, розташованим на її території. У 2020 році бюджет сільради має віддати держбюджету (так звана реверсна дотація) 4,04 млн грн.
Що стосується Жванецької ОТГ, то до неї пропонувалося приєднати Колибаївську ОТГ, яка, щоправда, географічно наближена до Кам’янця-Подільського. Водночас було озвучено позицію 10 депутатів Жванецької тергромади, котрі наполягали на входженні до Колибаївської ОТГ.
Присутня на засіданні Жванецький сільський голова Тетяна Криворучко заявила, що позицію цих обранців не можна вважати думкою всього депкорпусу (22 осіб). Більше того вона повідомила, що дві сільради (Слобідсько-Рихтівська і Завальська) виявили намір ввійти до її ОТГ.
Членів робочої групи цікавила доля Рихтівської сільради, яка нині виглядає “білою плямою”. Відстань від неї до Жванчика і Кам’янця-Подільського — 17 км.
“Люди з Рихти категорично проти приєднання до міста Кам’янця-Подільського. Їм ближче все таки ж сільська територія. Але до кого вони готові доєднатися, мені не відомо”, — зауважила голова Жванецької ОТГ.
Ще одне укрупнення, яке загрожувало двом ОТГ району (Китайгородській і Слобідсько-Кульчієвецькій), станом на 26 листопада можна вважати таким, що не відбулося. Слобідсько-Кульчієвецька, в якому входять три сільради, добрала ще дві — Княжпільську і Кульчієвецьку. Разом з тим, вказані ОТГ є неспроможними за оцінкою методики Мінрегіону.
Із нових в районі має з’явитися Орининська сільська тергромада. Попередньо до неї ввійдуть 5 сільрад, плюс можуть долучитися Кадиївська і Довжоцька.
“Ми спілкувалися з людьми і є таке бачення, що Кадиївська і Довжоцька сільські ради не проти ввійти до Орининської ОТГ. Це буде чудова громада з понад 12 тис. населенням. Я вам більше скажу — Довжок просто категорично не хоче йти до Кам’янця-Подільського”, — наголосив нардеп-мажоритарник від “Слуги народу” Ігор Марчук.
На його думку, сьогодні потрібно надавати перевагу в об’єднанні саме сільським громадам. Що стосується Кам’янець-Подільської міської ОТГ, то, за словами Марчука, до неї можуть ввійти Колибаївську ОТГ і Зіньковецька сільська рада, що стане “маневром для міста з подальшого розвитку його інфраструктури”. Ідею нардепа підтримала більшість робочої групи.
Старокостянтинів, який “профукав” час
Чотири роки тому тодішній перший заступник голови Хмельницької обласної ради Віктор Адамський в інтерв’ю “Незалежному громадському порталу” висловив міркування, що стали пророчими: “У Старокостянтинова дещо інша історія. За Перспективним планом, місто планувало згуртувати дві третини сільських територій району. Обласна робоча група, потому обласна рада і, врешті, Кабмін пішли назустріч такому об’єднанню. Але аргументів у ініціаторів не вистачило. Припускаю, що у пропонованому форматі об’єднання не відбудеться ніколи”.
Станом на теперішній час Старокостянтинівський район не створив жодної ОТГ.
“Це єдиний район в області, що не створив жодної тергромади. Старокостянтинів мав би стати центром об’єднання. А щодо Сахновецької ОТГ, вибори якої відбудуться 22 грудня, то це, на мою думку, неповноцінна тергромада, яка більше схожа на велику сільську раду”, — розкритикував голова облради Михайло Загородний.
Скептицизм голови ради доповнила пані Бригадир, заявивши: як тільки-но область почала збирати пропозиції з внесення змін до Перспективного плану, раптово сільські ради Старокостянтинівщини приступили до гуртування між собою. Рішення місцевих сесій провозили в ОДА і вдень, і ввечері.
Таким чином, карта району видозмінилася і має попередній вигляд: Старокостянтинівська міська ОТГ, до якої, ймовірно, примкне Григорівська сільська рада; Пашковецька ОТГ (також до неї хоче ввійти Кременчуківська сільрада Красилівського району), Староостропільська ОТГ, Миролюбненська ОТГ і згадана вже Сахновецької ОТГ.
Всі біди за провал добровільного об’єднання міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук переклав на минуле керівництво райдержадміністрації. Мовляв, це вони завадили місту об’єднатися з селами, в яких він особисто побував.
“Нині ж виникають меркантильні інтереси в голів сільських рад, на територіях яких є землі і ферми. Вони поділили район на “вотчини”. Місто обійдеться, бо воно самодостатня і зможе вижити. Але я виходжу з державницької позиції, оскільки села продовжують вимирати. Таким чином, знову на поталу залишаємо Червону Семенівку, Залісся, Андронівку та інші, де мешкає 3-7 людей”, — зазначив міський голова.
Голова Великочернятинської сільської ради Оксана Дзюм, яка хоче ввійти до Пашковецької ОТГ, підтвердила слова Мельничука, що районне керівництво водило їх за носа у питанні об’єднання. На запитання, чому сьогодні села не хочуть об’єднатися з містом, сільський голова висловила побоювання, що влада Старокостянтинова не зможе в достатній мірі надавати послуги рівномірно всім територіям, у тому числі віддаленим населеним пунктам.
Після такої заяви мер Микола Мельничук не витримав:
“З Пашковець, де має бути центр ОТГ, 37 учнів і 15 дітей ходять до шкіл і садочків Старокостянтинова. Мені їх що потім виселити з міста? Рейсовий автобус їздить до Пашківців і перевозить пільговиків. Мені що припинити перевезення, бо то інша “держава”?” — не розуміє градоначальник.
Боротьба ЗЕ!депутатів за Хмельницький
Хмельницький опинився в тій ситуації, що й більшість міст обласного значення: практично всі навколишні та суміжні сільські громади давно створили ОТГ і тим самим отримали щеплення від потенційного поглинання з боку обласного центру. Такий паритет тримався до середини вересня 2019 року.
Першим “руку і серце” Хмельницький запропонував Давидковецькій сільській раді Хмельницького району. Це населений пункт, в якому мешкає близько 2 тис. людей, розташований у 14 кілометрах від обласного центру. За Перспективним планом, який торік затвердив Кабмін, Давидківці мали відійти до Копистинецької ОТГ Хмельницького району (Копистинська, Бахматовецька, Богдановецька, Масівецька, Пархомовецька, Пироговецька). Однак цієї громади так і не створили. Нині ж цей “нічийний” кусок робоча група ОДА віднесла до меж Хмельницької міської ОТГ.
Також у початковому варіанті внесення змін до Перспективного плану до Хмельницького “приєднали” три діючих ОТГ: Олешинська (Олешин, Іванківці, Черепова), Шаровечківська (Шаровечка, Мацьківці), Розсошанська (Розсоша, Ружичанка, Шумівці) Хмельницького району. Заступник міського голови Володимир Гончарук під час дискусії з читачами “Фейсбуку” зізнався, що думки хмельницької влади щодо саме такого поділу ніхто не запитував.
Під час засідання міжвідомчої обласної робочої групи 26 листопада пан Гончарук заявив, що Хмельницький цікавить Давидковецька сільська рада, Олешинська ОТГ (але без Черепівської сільської ради) і Шаровечківська ОТГ (без сіл Малашівці і Волиця).
Подібна “нарізка” обурила нардепа-мажоритарника 188 округу (куди входять всі села Хмельницького і Волочиського району) Сергія Лабазюка. Він заявив, що Копистин разом із Пархомівцями, Бахматівцями, Масівцями організовують нову ОТГ.
“Вони із суттєвим запізненням, але хочуть об’єднатися. Так, на цих територіях спрацював фактор місцевих “князьків”, котрі всі ці роки жили самі по собі… Якщо керуватися формулою добровільного об’єднання тергромад, то не треба зачіпати Розсошанську ОТГ, а доєднати до неї села Ярмолинецького району, які виявили бажання; дати можливість Шаровечківській ОТГ приєднати до себе Водичківську сільську раду”, — вважав політик.
Дещо заперечила заступниця голови Хмельницької ОДА Світлана Павлишина, яка переконана, що Шаровечківська ОТГ обов’язково має відійти до Хмельницького, оскільки там відсутня школа потужністю 250 учнів, а діючий їхній навчальний заклад — без спортивного залу та їдальні.
До розмови долучився депутат Хмельницької міськради кількох скликань і представник “Слуги народу” (136 номер партійного списку, який готується зайти до Верховної Ради — авт.) Сергій Мандзій. Він, як і в 2015 році, нині наполягав на укрупненні обласного центру за рахунок прилеглих сільських рад.
“Жодна громада не враховує фактору: діти з Шаровечки, Давидковець, Копистину та інших сіл навчаються і лікуються у хмельницьких закладах. Це ж стосується дорослого населення, яке їздить на роботу до Хмельницького. І якщо тільки місто виставить рахунки тим сільським територіям, мешканці яких отримали послуги, одразу одержимо великий скандал. Я вважаю, що ситуація з об’єднанням, була спотворена під час виборів 2014-2015 років. Замість того, щоб працювати з селами задля розширення і отримання перспективи розвитку, влада Хмельницького керувалася політичною мотивацією”, — сказав Мандзій.
Не на диктофон один із посадовців мерії заявив НГП, що у 2017 році Хмельницький витратив з міського бюджету 20 млн грн на фінансування освітніх та медичних послуг для іногородніх мешканців. Якби це були мешканці Хмельницького, то місто могло претендувати б на більшу суму медичної субвенції, яка розподіляється центром від кількості населення, пояснив наш співрозмовник.
Ще один зі “слуг”, мажоритарник з 187 округу Микола Стефанчук наполіг, що до складу майбутньої Хмельницької міської об’єднаної тергромади обов’язково повинні увійти Шаровечківська ОТГ і Водичківська сільська рада, “кущ” Копистина разом із Богданівцями, де є “стратегічний залізничний вузол”, Лісогринівецька і Стуфчинецька сільські ради і Розсошанська ОТГ, на якій розміщений аеропорт.
На фоні інших виступаючих Шаровечківській сільський голова Болеслав Бондар виглядав слабо підготовленим. Його аргументи не справили враження, ані на нардепів-мажоритарників, ані на голову ОДА.
У підсумку робоча група проголосувала за варіант приєднання до Хмельницької міської ОТГ Шаровечківської і Олешинської тергромад. Враховуючи наближення політичного сезону (це було помітно з риторики потенційних гравців, котрі сиділи на засіданні в ОДА — авт.), такі перспективи відривають шлях для команди Зеленського та його представників у Хмельницькому за рахунок сільських територій спробувати “збити” свободівського мера на місцевих виборах. Будуть це дочасні або чергові вибори (у містах, які більше за все цікавлять партію влади. Нагадаємо, що планові вибори до місцевих рад відбудуться восени 2020 року — авт.) — вирішувати Верховній Раді.
Віталій Тараненко.