Незалежний громадський портал

В лютому 2019 року Верховна Рада прийняла закони «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Тексти законів є надзвичайно об’ємними, складними не лише в розумінні, а й навіть у їх читанні.

Тому думаю буде важливо, щоб виробники продукції, а це по суті є виробники їжі підготувались до введення в дію цих законів заздалегідь, а споживачі також змогли зрозуміти, що та як має бути у найближчому майбутньому.

Якщо для виробників органічної продукції буде неможливим здійснювати продаж своїх товарів без отримання сертифіката, то споживачі від цього отримують якнайменше це скорочення асортименту товарів та підвищення їхньої ціни оскільки виконати вимоги законодавства на мою думку буде не лише складно, але і не можливо.

Що потрібно зрозуміти та знати виробникам органічної продукції?

По перше, що таке органічна продукція, і за визначенням закону це сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва.

Може уявити собі що це усе те, що відноситься до харчування, а його перелік є надзвичайно великим.

Згідно того ж закону, у процесі органічного виробництва забороняється застосування кормів, речовин, методів, способів та будь-чого, що не є природним, і для доведення цього виробник має мати для цього відповідний документ, яким є відповідний сертифікат, який видається органом сертифікації.

Таким чином, хоча такого не вказано у законі, виробники продукції відтепер мають створити спеціальні лабораторії та відділи контролю і підготовки до сертифікації. Крім того виробникам слід вже планувати додаткові витрати на проведення сертифікації, вартість якої думаю буде в межах 400 – 1000 грн за одне найменування продукції. Також потрібно створити систему обліку за рухом складових, які використовуються у виробництві органічної продукції, порядок погодження та використання складових і інгредієнтів.

Іншою частиною, яка суттєво ускладнить життя виробникам продукції є її маркування до якого відтепер вноситься такий масив інформації, що навряд чи хто знає навіть про її існування.

Є занадто складним також і технологія виробництва органічних товарів по причині сертифікації самого виробництва, порядок взаємодії з контролюючим органом та послідуюче декларування такої продукції.

Персонал, який буде задіяний у виробництві органічної продукції повинен буде забезпечити відбір тварин за походженням, гуманно ставитись до них, зводити до мінімуму їхніх страждань та утримання тварин з урахуванням еволюційних, фізіологічних та поведінкових потреб; забезпечувати їх постійним доступом до зон на відкритому повітрі та вільним вигулом, забороняється прив’язувати або ізолювати його.

Що стосується здійснення заготівлі об’єктів рослинного світу та/або їхніх частин у їх природному середовищі то воно повинно відбуватись на чітко визначених територіях та ділянках у порядку, встановленому законодавством за умови що такі території та ділянки протягом останніх трьох років не піддавалися обробці речовинами іншими, ніж речовини (інгредієнти, компоненти), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях.

Зазначений вище закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» є не менш складним та не менш проблематичним для виробників.

Відтепер на етикетках має бути назва харчового продукту; перелік інгредієнтів; будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; мінімальний термін придатності або дата «вжити до»; будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;  країна походження або місце походження – у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону; інструкції з використання – у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої; інформація про поживну цінність харчового продукту.

Крім цього є обов’язковою інформація про енергетичну цінність; вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

Є новим у маркуванні те, що для прикладу назва м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі порізаного чи порційного м’яса, туш чи їх частин повинна включати інформацію про наявність доданої води, якщо додана вода становить більше 5 відсотків маси готового продукту. Ці вимоги поширюються на рибні продукти і готові рибні продукти у формі шматків, порцій, філе або цілого рибного продукту.

Також до маркування відноситься і торгова марка виробника, яка наноситься на упаковку лише за умови наявності у неї правового захисту.