Друга частина нашої публікації (першу читайте за цим посиланням — https://ngp-ua.info/2016/01/25491) стосуватиметься комунальних видань міського і районного штибу, по яких роздержавлення вдарить найбільше. Ці ЗМІ мають невисокі тиражі, але водночас користуються непоганою фінансовою підтримкою від місцевої влади. Саме фінансова захищеність дозволяє районкам не напружуватися з пошуком рекламодавців або з вирішенням питань здешевлення друку видань, як це зазвичай роблять приватні медіа.
“Незалежному громадському порталу” потрапила в розпорядження інформація про те, як марнотратно використовуються міські бюджети на утримання підконтрольних газет. Київська муніципальна газета “Хрещатик” з тиражом 3163 примірників одержала річних дотацій на суму 3,8 млн. грн; газета Львівської міської ради “Ратуша” з накладом 3 тис. екземплярів отримала підтримку від засновника у розмірі 980 тис. грн; виданню Чернівецької міської ради “Чернівці” з тиражом 2607 примірників виділили з бюджету 646 тис. грн; газета Хмельницької міської ради “Проскурів” з 3-тисячним тиражом мала підтримку від влади на суму 550 тис. грн; видання Рівненської міської ради “7 днів” при тиражі 3633 примірника одержало дотацій на суму 349,1 тис. грн. Це всі дані за 2014 рік.
Як втриматися газеті “Проскурів”
— Ми готові до будь-якого сценарію роздержавлення комунальних газет. Готові ще тісніше затягнути паски, які й так не були розпущені і спробувати вижити. Адже маємо певний інформаційний бренд на ринку Хмельницького, — заявив Богдан Теленько, який з 1998 року редакторує у виданні “Проскурів”.
Попри те він визнає: на сьогодні комунальна газета Хмельницької міськради тільки на половину самостійно покриває власні витрати. Решту коштів платить міська скарбниця. Однак, коли “Проскурів” вийде з-під комунального лона і повністю перейде у ринкове середовище, в газети з’явиться можливість виставляти рахунки колишньому засновнику за кожне опубліковане інформаційне повідомлення. Інша річ, наскільки залишатиметься потреба у міської ради у друкові різних регуляторних актів, коли у неї ще є телерадіокомпанія “Місто” і офіційний веб-ресурс.
— На прикладі газетного номера від 17 грудня 2015 року наша редакція підбила загальну кількість повідомлень, в яких прямо або опосередкована висвітлюється діяльність міської влади. Загалом, назбиралося інформацій на 16 тисяч гривень при розрахунку 3,5 грн за квадратний сантиметр друкованої площі. Тепер множимо 16 тисяч на 52 річних примірника газети і отримуємо 832 тисячі гривень — приблизно стільки міська влада мала би заплатити “Проскурову” за висвітлення своєї роботи, — наголосив редактор.
Теленько підрахував: щоб втриматися газеті на плаву, треба мати не менше 10 тисяч підписників. Тобто нинішній тираж 3 тисячі примірників має збільшитися ще на 7 тисяч! Аби “підсадити” читача на видання, у роздержавленій газеті мають з’явитися гострі та злободенні публікації, журналістські розслідування. Нинішній керманич ЗМІ не виключає, що з виходом міської ради з числа засновників “Проскурова”, також може зрости кількість критичних матеріалів про ту ж саму роботу органів місцевого самоврядування. Але, як поєднати цю закономірність із друком позитивних інформацій про владу (щоб мати фінансування на утримання видання), відповіді поки що немає.
“Кам’янець-Подільський Вісник” не цікавий владі?
Газета Кам’янець-Подільської міської ради “Кам’янець-Подільський Вісник” виходить з 1 січня 1991 року. Офіційний тираж 5 тисяч 500 примірників. Оплату комунальних послуг редакція здійснює за рахунок власної діяльності. Протягом 2010-2015 років комунальне видання отримало дотацій з міського бюджету на суму 474 тис. грн.
За словами міського голови Кам’янця-Подільського Михайла Сімашкевича, місто готове розпрощатися із комунальною газетою, і одним з ймовірних шляхів висвітлення своєї діяльності бачить укладання договорів з рейтинговими приватними газетами.
— Ми будемо виходити з переліку засновників, адже Законом це передбачено. Можливий варіант після цього — це укладання договорів з іншими газетами на висвітлення діяльності міської ради. Нам це вийде дешевше, зможемо розміщувати офіційну інформацію у різних виданнях. Це дасть змогу донести нашу позицію до більшої кількості людей. Наразі ми вже не маємо стільки фінансів, щоб утримувати газету. Як варіант — створення колонки міськради у виданнях, — пояснив мер.
Окрім своєї газети, міська рада має договір на висвітлення своєї роботи із радіо «Подолянин – TV» (60,3 тис. грн. в рік) та Кам’янець-Подільською телерадіокомпанією (60,5 тис. грн. в рік).
Сімашкевич додав, що найближчим часом буде створено депутатську комісію з вивчення подальшої долі «Вісника». На його думку, всі депутати зможуть висловити власну думку і запропонувати шляхи співпраці зі ЗМІ. Наразі є пропозиції від депутатських фракцій, щоб припинити фінансування комунальної газети.
У коментарі НГП головний редактор «Кам’янець-Подільського Вісника» Петро Поліщук повідомив, що в редакції вивчають ймовірні шляхи діяльності газети. Наразі розглядаються усі «за» і «проти» роздержавлення, і після висновків міської ради у ЗМІ сподіваються на діалог між владою і медіа щодо подальшої співпраці.
Районний вимір
У газеті Білогірської районної ради і райдержадміністрації “Життя і слово” стверджують, що готові до роздержавлення. Ба більше — останні роки практично самі себе утримують.
— Думаю, що трудовий колектив районки ініціюватиме процес роздержавлення. Справа в тім, що ми вже навчилися виживати. За 2014-2015 роки з районного бюджету газета одержала лише 20 тисяч гривень. Цього року вдалося вийти на хороший тираж 3945 примірників. Переконана, що перспектива в районних газетах — за периферійною тематикою, а не гонитвою за сенсаціями. Це має бути видання для домашнього читання, простим, де переважатимуть позитивні публікації. Адже негативу й так вистачає всюди. І тому місцева преса повинна висвітлювати життя району, — вважає редактор Наталія Герман.
За її словами, районка після реформи ЗМІ зможе працювати без фінансової підтримки влади. Єдина умова — треба зберегти передплатну базу видання на рівні 4 тисячі підписників, як є сьогодні. Звісно, що треба бути до кінця чесним і визнати, що місцева влада також доклалася до рекордної передплати “Життя і слово”, про яку сказала Герман. Однак чи надалі районна влада адміністративно сприятиме передплатній кампанії районки, залежатиме від того, як вибудуються ринкові відносини з реформованим ЗМІ.
Редактор Хмельницької районної газети “Прибузька зоря” (тираж 2700 примірників — НГП) Михайло Цимбалюк, якого нещодавно призначила сесія Хмельницької районної ради, зауважив, що процес роздержавлення має дати суспільству справжню журналістику.
— Загальною відповіддю на ці питання й буде те, хто з нас виживе, а хто ні. Мені б хотілося, щоб у нас було побільше газет, щоб з’явилися місцеві журнали тощо. Мета роздержавлення — дати суспільству справжню журналістику. І все залежить від того, як об’єктивно і актуально ми подаватимемо інформацію і чи готові будуть платити за неї люди в селах, — зазначив він.
Керівник районки нагадав, що на його пам’яті зникнення хмельницьких газет, як «Моя газета +», «ВСІМ», «Є!», «Подільський кур’єр», «Подільська хроніка», «Подільські новини», які не були державними чи комунальними. Проте від закриття не врятувала динамічність журналістів і розкутість редакційної політики, гострота їхніх матеріалів та розслідувань, дошкульне репортерство при лояльності їхніх власників.
— Так от теперішні комунальні видання, насамперед газети районних рад і адміністрацій, ще ой як недотягують до того рівня журналістики. То й звісно, що припинення виходу багатьох із них буде логічним. Але глибоко неправий той, хто ставить хрест на цих газетах. Скоро зникнуть їхні донори — райради і райдержадміністрації (внаслідок адміністративно-територіальної реформи сущих на сьогодні районів не стане). Але ресурси і повноваження перейдуть до територіальних громад, і я не бачу перешкод для того, аби теперішня районка не працювала з радами і виконкомами кількох громад. Адже наша влада — обласна, міська, районна, а незабаром територіальної громади — психологічно не готова залишитися без «бойового листка», — переконаний Цимбалюк.
У Хмельницькій обласної організації Національній спілці журналістів України (НСЖУ) цілком підтримують запущений процес роздержавлення комунальних і державних друкованих ЗМІ. Вважають, що газетярі матимуть можливість самостійно визначати редакційну політику, провадити господарську діяльність, ЗМІ вийдуть з-під впливу органів влади. Як показує досвід, усі плюси і мінуси реформ стають помітними з плином часу.
— У декого є побоювання, що зміни підуть за східноєвропейським сценарієм, коли більшість реформованих ЗМІ були поглинені транснаціональними компаніями або припинили своє існування. Звісно, частина закриється, це неминуче. Ще одним чинником, який підганяє реформу державних та комунальних ЗМІ — адміністративно-територіальна реформа, що призвела до утворення громад. Таким чином, засновники деяких комунальних газет просто припинять існувати, — резюмував секретар обласної організації НСЖУ Володимир Дмитрик.
І додав: якщо газета дійсно потрібна читачу, то вона виживе завдяки своїй аудиторії, якщо ж ні — то постає питання про доцільність існування такого ЗМІ.
“15 кроків до свободи”
На сайті Держкомтелерадіо з’явилася інформація про доопрацювання дорожньої карти реформування державних та комунальних ЗМІ, яку назвали символічно «15 кроків до свободи». Це фактично календарний план реформування ЗМІ, який складений для учасників першого, «пілотного» етапу роздержавлення.
Від Хмельниччини “у пілотку” хочуть іти три газети: газета Хмельницької облдержадміністрації і обласної ради “Подільські вісті”, газета Волочиської районної ради і райдержадміністрації “Зоря”, газета Славутської міської ради, районної ради і райдержадміністрації “Трудівник Полісся”.
Спільною для всіх «пілотників» стане постанова Кабінету міністрів України, якою буде затверджено перелік учасників першого етапу реформування ЗМІ. Це відбудеться після прийняття рішень всіх сесій районних, міських рад про реформування редакцій. Кінцевий термін, який відведений для проведення зборів трудових колективів редакцій — до 31 березня 2016 року.
Загалом, «Дорожня карта» передбачає такі 15 кроків:
– проведення зборів з визначення способу та етапу реформування трудових колективів усіх редакцій комунальних та державних друкованих ЗМІ, які бажають взяти участь у реформуванні;
– рішення засновників/співзасновників про реформування;
– публікація рішення співзасновників про реформування;
– проведення інвентаризації майна редакції станом на 01.01.2016;
– направлення клопотання Держкомтелерадіо (копія – НСЖУ) та переліку майна для включення до зведеного переліку об’єктів реформування;
– направлення співзасновникам вимоги щодо погашення боргів ЗМІ;
– постанова Кабінету Міністрів України про зведений перелік учасників першого етапу реформування;
– затвердження зведеного переліку об’єктів реформування;
– збори трудового колективу з перетворення редакції у суб’єкт господарювання;
– проведення процедури реорганізації редакції;
– державна реєстрація перетвореного підприємства;
– укладання договору про вихід з числа співзасновників друкованого ЗМІ;
– державна перереєстрація газети;
– переукладення (укладання) господарчих угод, зокрема: на висвітлення діяльності органів влади; оренди приміщень; з обласними дирекціями «Укрпошти»; друкарнями тощо;
– узагальнення результатів першого етапу реформування та внесення пропозицій.
Віталій Тараненко,
Вадим Олексюк,
Дмитро Шеремета.