Рівень довіри до судової системи в українському суспільстві настільки ж низький, наскільки високий рівень корупції в цій же системі. 78% жителів Хмельницької області, та ще п’яти областей Центрального регіону – Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської та Черкаської – під час опитування висловили недовіру судовій владі. Взагалі в Україні лише 5% громадян повністю довіряють суду – це найнижчий показник довіри серед державних інституцій.
Таким виявився результат опитування, яке проводилось на замовлення Центру політико-правових реформ у липні цього року компанією GFK Ukraine (опитувальник розроблений проектом USAID «Справедливе правосуддя»).
«Ми досліджуємо запит суспільства, тобто, ретельно вивчаємо, як оцінює роботу суду та інших державних органів звичайний українець. Важливо знати ставлення людей до реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, тим паче, зміни до Конституції, повинні відбуватись за участі тих, для кого, власне, вони і здійснюються – громадян України», – переконана Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.
Центр політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР) починає всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої залучити звичайних громадян до конституційних змін. Проект буде реалізовуватись у 20 областях України, в тому числі і у Хмельницькій області.
В Україні довгий час формувався імідж, що Конституція – це книга для дуже розумних, вона ледь не найкраща в світі, нею необхідно користуватись у виняткових випадках і взагалі до звичайної людини це не має ніякого стосунку. Громадяни торкались сторінок Основного Закону, в переважній більшості у шкільному та студентському віці напередодні іспитів з правознавства. Тож Конституція і реальне життя зараз ніби знаходяться на різних орбітах. Як приклад, – сьогоднішня «безкоштовна» освіта та медицина. Подібні нехтування призвели до розквіту корупції та непрофесіоналізму в органах державної влади. І «почесне лідерство» тут можна віддати судам, реформування яких є одним з найважливіших завдань для майбутнього конституційного процесу.
«Процес реформування судової гілки влади триває вже другий рік поспіль, однак суттєвих зрушень поки що не відбулось. Громадяни потребують перш за все, неупереджених суддів, які прийдуть на посаду за результатами відкритого конкурсу, ліквідацію, нарешті, «телефонного права», коли по дзвінку приймаються панібратські рішення, одним словом – забезпечення виконання ст. 55 Конституції України, в якій говориться, що права і свобода громадянина захищаються судом», – зазначив Володимир Шаповал, головний експерт групи конституційна реформа Реанімаційного пакету реформ, голова Центральної виборчої комісії 2007-2013, суддя Конституційного Суду у відставці.
Версія для друку
22.12.2015 at 15:32
Самі працівники суду, та їхні родини
22.12.2015 at 17:08
перший коментар вдалий на 100%, дійсно цих 7% є самі судді та працівники судів , а самі громадяни як дрібна наживка у судових засіданнях, де правлять бал великі “щупарі” у мантіях.
22.12.2015 at 19:00
ЦЬОГО УРОДА ВЗЯТИ НА КОНТРОЛЬ МАЙДАНУ !
ЧИ «ЗАХИСТИТЬ» ВИЩИЙ ВОРОН ТАКИХ СУДДІВ-ПЕРЕВЕРТНІВ, ЧИ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, ВИКЛЮЄ ЇМ ОКО ?
Сьогодні соціальна сторона хабарництва в судах полягає в тому, що певна частинна суддів не заклопотанні, щоб правильно, у відповідності із законом, розглянути та вирішити те чи інше провадження, вони максимально використовують судові процеси на свою шкурницьку вигоду-взяти хабаря.
За даними моніторингу Центру політико-правових реформ, кількість суддів, щодо яких Вища рада юстиції (ВРЮ) вносить подання на звільнення, зростає. Так, у 2011 році звільнили 9 суддів, в 2012 році – 12, а за 2013-й внесли подання на 21 суддю.Сьогодні вони покотом ідуть, тільки запитання- КУДИ?
Ще 10 квітня 2013, Співробітники СБУ спільно з Генпрокуратурою викрили протиправну діяльність судді Деражнянського райсуду Хмельницької області Дворнік Олега Станіславовича, який вимагав та отримав хабар від місцевого мешканця.36-річний суддя Дворнік О.С. вимагав гроші від родича засудженої особи, за залишення без змін вироку суду першої інстанції. Цей вирок був оскаржений прокуратурою, яка вимагала заміну умовного терміну реальним строком ув’язнення. Суддю Дворнік О.С. затримано “на гарячому” під час одержання 5 тисяч доларів США. 13 квітня 2013 р. судді повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 та ч.4 ст.369 Кримінального кодексу.
28 листопада 2013 року на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на підставі клопотання Генерального прокурора України було прийнято рішення відсторонити від займаної посади двох суддів, в тому числі суддю Деражнянського районного суду Хмельницької області Дворніка Олега Станіславович, у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності відсторонені від посади, – терміном на 2 місяці:
Суддя Дворнік О.С. відстороняється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, уже не вперше – це його третє відсторонення по одній і тій же справі у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Коли народ уже ногами стукає у двері не захистять слова й печатки на папері. На цей час довіра народу України до органів уповноважених на здійснення правосуддя в державі зрівнялась з довірою до правоохоронних органів та складає близько 0,9%. Ще два роки тому рівень такої довіри до органів правосуддя складав близько 6-7 %. З огляду на викладене зазначені органи втратили легітимність у свідомості переважної більшості громадян держави в незалежності від місця проживання. Спроби влади обмежити внутрішню свободу особи є жалюгідними
Сьогодні певна частина суддів в Україні та їхня совість не живуть в одному тілі.
Всі справи по хабарництву серед суддів потрібно оперативно доводити до кінця, і ні в якому разі не підводити ці дії під амністію, або застосовувати умовний термін у вироку. Нехай на нарах ця непотріб та перевертні пишуть свої мемуари. Відбування термінів за вироком цих “суддів” організувати не в “ментовську” Менську колонію, а на загальні зони, у нас же за Конституцією рівноправність ….
На жаль ці падлюки настільки приростають до своїх крісел, що забувають, що за вікном люди, а не скоти. Такі судді працюють і беруть хабарі по –життєво, брешуть по-життєво,займаються корупцією по-життєво, працюють по дзвінкам-по-життєво,- причому схеми у них відпрацьовані по всій вертикалі, і за це їм НІЧОГО НЕ БУДЕ. Такі “закони” прийнятті там, на верхах створюють корупцію.
Salus Populi Suprema Lex – благо народу – вищий закон!? Вчили нас древні римляни.
СУДДІВ – ХАБАРНИКІВ ПОЖИТТЄВО ЛИШИТИ ПОСАД ТА ВОЛІ ІЗ КОНФІСКАЦІЄЮ МАЙНА! І ТІЛЬКИ ТАК, А ЯКЩО НІ, ТО НАРОД САМ БУДЕ СЕБЕ ЗАХИЩАТИ! НАМ НЕ ПОТРІБНЕ ТАКЕ «ПРАВОСУДДЯ»!
22.12.2015 at 21:41
При виконанні державного гімну потрібно вставати. Це закономірна норма цивілізованого світу.
До процесуальних норм поведінки у залі суду, які прямо чи опосередковано визначені у законі, належать вимоги етики спілкування з судом (обов’язок вставати, коли суд заходить чи виходить, спілкуватися із суддею, лише сточи та в офіційній формі, звертатися до судді «Ваша честь»)
Таких по честей не удостоєні навіть керівники держав.
Судді, боронь Боже, щось заперечити, його не можна запитати на якій підставі торочить протизаконні версії.Він, широко відомий хапуга і здирця, але його, лише стоячи, маєш називати “Ваша честь”, бо може вигнати за двері та й штраф вліпити за образу його гідності.
А ще їх називають народними суддями?!!!!!!!
Неперевершений парадокс нашого суспільства.