Сьогодні студенти багатьох коледжів отримали більші шанси, ніж їх попередники, оскільки частина цих навчальних закладів стає структурними підрозділами університетів. Оскільки, згідно нового закону «Про вищу освіту», коледжі опинилися поза системою вищих навчальних закладів, вони мають три варіанти виходу із ситуації. Якщо це потужний ВНЗ – він може активно зайнятися ліцензуванням і отримати дозвіл на підготовку бакалаврів – та третій рівень акредитації, ставши самостійним інститутом. Якщо такої можливості немає, коледж може стати структурним підрозділом ВНЗ 3-4 рівня акредитації і готувати студентів за його напрямками – які можуть бути ширші, ніж існуючі напрямки коледжу наразі. І третій шлях – активне ліцензування робітничих професій – і перехід із системи ВНЗ до системи професійно-технічної освіти із підготовкою робітничих кадрів.
Більшість відомих хмельницьких коледжів обрала шлях входження в структуру ВНЗ. Однак є одна цікава тенденція.
Зовсім недавно Хмельницький політехнічний коледж увійшов до структури Львівської політехніки. Нагадаю, що цього року ХПК зайняв 1-ше місце на Хмельниччині серед вишів І–ІІ рівня акредитації. Коледж може похвалитися потужною матеріально-технічною базою: 14 спеціалізованих лабораторій із сучасним устаткуванням, 14 комп’ютерних класів, навчально-виробничі майстерні. Коледж демонструє позитивну динаміку за кількістю поданих заяв на вступ і кількістю зарахованих студентів. Навчальний заклад має великий стадіон, спортивний майданчик з баскетболу, волейболу тощо. А недавно тут відкрили й автошколу.
Як так сталося, що освітянський заклад, в розвиток якого стільки сил доклали підприємства Хмельницького та області, перейшов під юрисдикцію Львівського вишу? Чому він не у структурі місцевого ВНЗ – Хмельницького національного університету? Відповідь, очевидно, проста – ректору ХНУ Скибі зайві клопоти ні до чого. Адже система, котра приносить дохід йому та багатьом родичам працює й так.
З’ясувалося, що така тенденція в Хмельницькому не поодинока. На фасаді Хмельницького торгово-економічного коледжу можна прочитати, що це структура Київського національного торговельно-економічного університету. І це під боком Хмельницького національного університету. Дива тай годі. Це не просто приєднання Хмельницьких коледжів до вишів Львова та Києва, це відтік молодших спеціалістів на навчання до чужих ВНЗ.
Виникає питання чому. Спеціальності, за якими готують студентів коледжі, є в Хмельницькому університеті, знання які надають викладачі студентам не гірші. То чому?
Чи може університету не потрібні студенти для навчання? Аж ні. Тому що при зменшенні їх кількості в університеті регулярно проходить «оптимізація» професорсько-викладацького складу в бік скорочення. Чи може університет проводить аналогічні приєднання коледжів у Львові та Києва? Теж ні.
А взагалі, чому виші III та IV рівнів акредитації пропонують коледжам увійти в свою структуру? Практика показує, що таке об’єднання взаємовигідне. Для університетів це гарантоване зарахування до подальшого навчання молодших спеціалістів (з 2016 року молодших бакалаврів), наявність баз практик для надання студентам виробничих спеціальностей, а для коледжів можливість залучати до навчального процесу професорів та доцентів, користуватися науковими лабораторіями університету, проводити підготовку своїх викладачів через аспірантуру університету, перспективи для своїх студентів продовжити навчання в університеті за скороченою програмою.
Таким шляхом ідуть наші сусіди-університети зі Львова, Тернополя, Вінниці, Житомира.
Так в структурі Львівської політехніки аж сім коледжів, Тернопільського національного технологічного університету ім. І.Пулюя – чотири, Житомирського державного технологічного університету – два. Три коледжі в структурі побратима хмельницького університету – Київського національного університету технологій та дизайну.
Тільки Хмельницькому національному університету коледжі не потрібні. Чому?
Напевне ректору університету Скибі Миколі Єгоровичу хочеться спокійного життя. Ну не добрали кілька сотень абітурієнтів, так це можна компенсувати кількістю співробітників – і всі проблеми. Тоді питання до викладачів Хмельницького національного університету, а Вам теж все одно, що Вас скорочують?
Анатолій Полодюк