У м. Любліні (Польща) відбулася презентація нової книжки сестри Ґаліни Ірени Шуміль, присвячена історії чудотворної ікони Летичівської Божої Матері. Назва книжки «Ніколи я тебе, люде, не покинула…» була взята з поезії Марії Конопніцької «Богородиця». Книга представляє цікаву, проте надзвичайно складну історію ікони Летичівської Богородиці та її культ упродовж 400 років.
У вступі настоятель Летичівського санктуарію о. Адам Пшивускі пише: «В історію Летичівської ікони вплітається історія відкуплення, освячення та виховання людей, котрі протягом стількох років доторкалися стопами та серцем санктуарію в Летичеві. Для них це місце було і є дорогим, вибраним Марією, але водночас від самого початку просякнуте молитвами, сльозами і кров’ю тих, хто мешкав в околицях, і тих, хто прибував здалека. … Летичів завжди був духовною столицею Поділля, фортецею віри, побожності та відваги люду. Це таємниця та особливість цього санктуарію».
Зміст книжки опирається на історичні документи, розповіді свідків, події, в яких автор особисто брала участь. Автор книги, с. Ґаліна Ірена Шуміль, упродовж 50‑ти років опікувалася іконою Летичівської Богородиці, котра нині знаходиться в парафії Божої Матері Святого Розарію в Любліні.
Книжка стала джерелом натхнення для однойменного документального фільму, прем’єрний показ котрого відбувся разом із презентацією. Режисер фільму Януш Ханас показав польським глядачам незвичайну історію Святині Поділля – ікони Летичівської Богородиці.
Зйомки фільму велися в Любліні (Польща) та українських містах: Хотині, Львові, Луцьку, Кам’янці‑Подільському та Летичеві.
Довідка: Ікона Летичівської Богородиці (Цариця Поділля та Волині) ‒ одна з найкращих копій ікони Salus populi Romani. Дата виконання копії остаточно не визначена, але все вказує на початок XVI століття. Автор, який майстерно написав її олійними фарбами, невідомий.
У 1606 році домініканські монахи, які оселилися у Летичеві наприкінці XIV століття, принесли з Ватикану копію ікони з Базиліки Святого Петра в Ватикані, яку подарував домініканцям Папа Климент VII.
Існує багато переказів про чуда за посередництвом Летичівської Богородиці. Найбільш відоме з них, чудо, коли Марія попередила гетьмана Станіслава Ревера-Потоцького під час сну про наближення нападу татар на військо. А 235 років тому тодішній адміністратор дієцезії здійснив коронацію ікони.
З того часу ікона кілька разів вивозилась з Летичева. І сьогодні у санктуарії в Летичеві висить копія ікони, привезеної до міста понад 400 років тому. Оригінал знаходиться у Любліні (Польща), куди ікону вивезли на тимчасове сховище ще у 1945 році.
