Для когось це звичайне місто, а для людей, яким небайдуже рідне місто, привід поглянути на його історію, оцінити сучасність та спрогнозувати майбутнє. Лідер , який об’єднав у команду людей різних за професіями Сергій Чекман вважає, що завтрашній день міста залежить від кожного хмельничанина. Він переконаний – щоб повернути людям комфортне місто не слід чекати благ згори, необхідно об’єднатися і спільно змінювати наш Хмельницький на краще.
– Що особисто для Вас означає бути Хмельничанином?
– Це коли ти прокидаєшся, бачиш знайомий пейзаж за вікном і вкотре говориш собі, що звідси нікуди не поїдеш. Адже коли люблять людину, то керуються почуттями, які важко пояснити логічно. Так само з Хмельницьким. В нашому місті є безліч проблем, про них можна говорити годинами,але це не заважає його любити. А ще бути Хмельничанином – це бажання аби твої діти жили у Хмельницькому.Адже коли довіряєш місту найцінніше, що в тебе є – це чогось варте. Врешті-решт потрібно вміти любити не себе в місті, а місто в собі. І тоді всі твої дії будуть спрямовані на те, щоб зробити місто кращим.
– Для багатьох День міста Хмельницький – це свято зі сльозами на очах. Вони згадують місто, яким воно було 20-30 років тому і не впізнають. Вам близькі ці почуття?
– Я з народження проживаю у Хмельницькому, тому добре пам’ятаю як було колись. Місто поступово розвивалося ,було комфортніше, добріше. Тоді перехожі один одному просто так посміхались. В деяких мікрорайонах люди один одного знали в обличчя , були традиції жити двором.
Спробуйте сьогодні знайти щось подібне. Усі замкнуті, всі по своїх квартирах. Навіть зібрати мешканців дому на суботник у своєму ж дворі нелегко. Той Хмельницький був чистішим, зеленішим, привітнішим.
Тоді відчувалася атмосфера справжнього свята, зараз місто більше нагадує велике незавершене будівництво.
– Чому сталися такі разючі зміни?
– Просто останні 10 років ми не могли дати відповіді на одне запитання: «Яким місто врешті-решт ми хочемо побудувати?». Управлінці між собою так і не домовились і від цього програли всі. Але краще це визнати зараз, ніж ніколи. Я не хотів би щоб наші діти заздрили нашим містам-сусідам ,як це сьогодні. Тому нам – Хмельничанам-потрібно вже сьогодні єднатися, щоб наступне покоління відчуло ту гордість за Хмельницький, яку ми відчували у свій час.
–Тобто є ще шанс повернути той комфортний Хмельницький?
– Шанс є завжди, головне ним скористатися .Не варто йти вперед, постійно озираючись .
Ми живемо у зовсім іншій країні. Але це не означає, що мусимо змиритися з тим, що зараз відбувається у Хмельницькому. Перш ніж мріяти про глобальні зміни треба почати з себе. Багатьом необхідно навчитися банальних речей –
не викидати сміття повз смітник, дружелюбно ставитися до сусідів, не хамити людям. Чому, наприклад, коли зайдеш в один під’їзд багатоповерхівки там чисто й охайно, а заглянеш у сусідній – і звідти хочеться швидше втекти? Очевидно, що в одному живуть люди, які люблять свій дім, люблять місто,а в іншому –особи, яким на все плювати і вони готові до кінця життя борсатися у цьому бруді. Переконаний, що перших більше і саме вони подають приклад для змін.
– Що конкретно може зробити хмельничанин ,аби ці зміни сталися швидше?
– Є принаймні три рівні, на кожному з яких можна досягти результату. Наприклад, ваш двір захаращений сміттям. Одні роблять вигляд, що цього не помічають, а інші домовляються з сусідами і виходять на кілька годин, щоб його прибрати. Це перший рівень. Ви невдоволені, що у вашому мікрорайоні на кожному кроці кіоски, не вивозять сміття або забудовують ваші двори та дитячі майданчики. Можна об’єднатися з ініціативними людьми і створити орган самоорганізації населення, щоб впливати на прийняття рішень у місті. І я готовий посприяти у цьому.Це другий рівень.
І, нарешті, в день виборів, місцевих, парламентських чи президентських можна поїхати на пікнік і потім бідкатись, що в нас все так погано.
А можна прийти на дільницю і зробити осмислений вибір. Тобто майбутнє Хмельничан залежить від кожного з нас.
– Скоро місцеві вибори . Що Хмельничанам чекати від них? І що робити, аби депутати звернули увагу на проблеми городян?
– Ці вибори будуть особливі. У міській раді нарешті можуть з’явитися депутати, які представлятимуть інтереси кожного жителя міста. Раніше ми обирали кота в мішку, бо голосували за партійні списки, навіть не знаючи, хто туди входить. Мали не раду , а армію солдатів партії. Вони боялися і звітували своїм партійним босам, а не виборцям. Згадайте, що хорошого ці депутати зробивли для міста ? Особисто я пам’ятаю хаотичну забудову міста, де власники будівельних компаній є депутатами, переодично палаюче сміттєзвалище, проблему з перевезенням Хмельничан та непорозуміння на ринках міста, яке призвело до зменьшиння доходів працюючих.
А що потрібно робити Хмельничанам, так це прийти на виборчі дільниці та зробити свій вибір, щоб за нього не зробили інші .
– Яким ви бачите Хмельницький у майбутньому і що побажаєте хмельничанам?
– Для мене Хмельницький у майбутнього це передусім комфортне місто де хочеться жити та працювати. Місто, яким варто пишатися, місто, з якого будуть брати приклад. Можна перераховувати конкретні речі – це й чистота вулиць, і відсутність пробок, наші тролейбуси , доступність шкіл, дитсадків, лікарень і багато іншого та найголовніше – тут житимуть люди, які будуть патріотами свого міста, готові його захищати, готові відповідати за свої дії. Це досяжний ідеал. Бажаю, щоб ми – Хмельничани – нарешті об’єдналися заради змін, щоб кожен Хмельничанин відчув підтримку та повагу один до одного , не заради себе, а заради наших дітей, щоб вони жили у місті нашої мрії.
Юрій Поліщук.
На правах реклами.