Незалежний громадський портал

Вірний “батьківщинівець” Олег Лукашук впевнено йде до здійснення задуманого ще у 1998 році – обратися на посаду мера Хмельницького. Тоді успішному підприємцю і політику-новачку невистачило 2-3 сотні голосів, які, як подейкують хмельничани, його конкурент «позичив» під час підрахунку голосів.

Нині народний депутат України 4-7 скликань, за плечима якого понад 80 законопроектів, з яких 15 стали законодавчими актами України, згадує той час з гумором, адже за одного битого двох небитих дають.

Пам’ятний його “батл” у 2012 році з київським бізнесменом Олександром Слободяном на хмельницькій мажоритарці, де зійшлися (анти)пивні концерти і налагоджена електоральна “інфраструктура”, не залишив жодних шансів для “варяга”.

На позачергових парламентських виборах-2014 Олег Лукашук вирішив не створювати проблем своєму тодішньому однопартійцю і чинному меру Сергію Мельнику і зосередився на керівництві обласним штабом «Батьківщини». Та у підсумку фракція «Батьківщини» свого депутата з Хмельницького не дочекалася…

Про Олега Лукашука гаряче заговорили одного липневого спекотного дня. Тоді до відкритого пункту надання благодійної допомоги фонду «Святого Володимира», заснованого Лукашуком ще у 1998 році, прийшло неочікувано багато пенсіонерів. Сам політик і меценат таке явище пояснює так – якби не наближення виборів, ніхто не побачив би у наданні допомоги інформаційного приводу. Адже чомусь ніхто не створює інформаційний шум навколо щоденних черг у газконторі, місцях оформлення субсидій, наданні адмінпослуг, відділеннях банків-банкрутів при виплаті по крихтах депозитів.

— Одну мешканку, котра стояла за нашими продуктами, журналісти запитали: “Чому така черга і за чим стоїте?” На що пенсіонерка відповіла: “Рінату (Ахметову — авт.) можна роздавати, а Олегу (Лукашуку — авт.) хіба не можна?!” — каже Лукашук, сумно посміхаючись від такого неочікуваного порівняння.

— Як Ви оцінюєте передвиборчий настрій на мерські вибори у Хмельницькому наприкінці серпня?

— Якщо абстрагуватись від того, що я прийняв рішення балотуватися на посаду хмельницького міського голови, то, як пересічний виборець, скажу: підтримувати слід людину-патріота. Мені не відомо, скільки зареєструється претендентів. Кажуть, що це буде близько 40 осіб. Але, на мою думку, моральне право висуватися на посаду мера мають ті особи, котрі бодай каскою чи бронежилетом, придбаними за власні кошти, допомогли нашій армії, яка воює на сході України. Інше означатиме, що до владного крісла рвуться лише з корисливих мотивів.

А ще життя підказує, що успішними мерами були ті, котрі мали фах будівельника. Це і колишні мери Києва – Олександр Омельченко, Одеси – Едуард Гурвіц, Москви – Юрій Лужков. До речі, за Омельченка контрольний пакет таких соціально значимих підприємств як “Київхліб”, «Київмлин», «Київводоканал», “Київенерго” був у власності громади, а не так, як зараз, – належать олігархам.

— Між іншим, про олігархів. У хмельницькі ЗМІ запустили інформацію, що дружина мільярдера Олександра Гереги Галина нібито має намір позмагатися за посаду градоначальника Хмельницького.

— Не думаю… А, зрештою, це право кожного громадянина України, проте, як показали вибори 2012 року у моєму окрузі, мудрим хмельничанам “парашутисти” не потрібні.

— Сьогодні кілька потенційних кандидатів у мери заявили про свої наміри позмагатися за цю посаду. Це — Сергій Чекман, Сергій Мандзій і Ви. Кого вважаєте своїм головним супротивником?

— Головним супротивником для себе вважаю ті проблеми міста, що дістануться у спадок. А потенційним висуванцям раджу наступне: якщо людина не має виробничого досвіду, вона не спроможна ефективно управляти містом. І жартома скажу: хто не працював на виробництві, а хоче стати мером — візьміть молоток і декілька дошок та збийте хоча б собачу будку. Хоч що-небудь зробіть своїми руками. Місто — це складне господарство, і хоча нині його очолюють мої однопартійці, дуже прикро, що не можуть навіть впоратися з ремонтом комунальної лазні. Що вже казати про інше…

— Нове виборче законодавство для таких міст, як Хмельницький, передбачає вибори міських голів у два тури. Вас влаштовує таке нововведення?

— Мінус у тому, що на 1-2 тижні відкладеться вступ на посаду. А плюс полягає у більшій довірі виборців.

— Кілька місяців тому була інформація про певний внутрішній конфлікт у міській парторганізації ВО “Батьківщина”, пов’язаний з в.о. міського голови Костянтина Чернилевського і керівника міської організації та Вашого соратника Лева Бірюка. Все вже вичерпано?

— Взагалі-то конфлікт зводився до того, що мою кандидатуру на посаду мера Хмельницького підтримало вище партійне керівництво в особі Юлії Тимошенко.

Що стосується Чернилевського, то його висунуло бюро міської “Батьківщини”, яке складається здебільшого з членів виконавчого комітету міськради. Підкреслюю — бюро, а не первинні осередки. У мене немає образ, і Костянтин Іванович має конституційне право балотуватися на виборах.

— Одне з найболючіших проблем для міста, на думку хмельничан, є тотальна забудова, що тягне за собою не можливість встановлювати дитячі майданчики. Як збираєтесь вирішувати цю проблему у разі перемоги?

— Я багато з чим не погоджуюся, що робить міська влада. Зокрема, я проти того, що забудовується територія в заплаві річки Південний Буг і паркова зона. Забудовники допускають пряме порушення вимог Водного кодексу України, який забороняє таке будівництво.

Якщо мене оберуть мером, то наполягатиму на тому, що жоден квадратний метр, відведений під дитячий садочок, стадіон чи парк, не забиратиметься під житлову забудову.

Також не сприймаю той факт, що левову частку дорожніх підрядів у місті отримали приватні фірми. Для чого ж тоді комунальні служби і підприємства купували імпортну техніку, кладки асфальту і міні-асфальтний завод?

— А як бути з незаконними забудовами, зокрема, будинками від ЗАТ “Октант” (біля Першої поліклініки і кінотеатру імені Шевченка)?

— Немає слів! Приміром, будинок-хмарочос біля Першої поліклініки просто висить над проїзною частиною. Якщо завтра доведеться розширювати дорогу, цей будинок приречений на знесення. Ну не можна так бездумно переступати, так звану, червону лінію. Уявіть: якщо комусь раптом прийде у голову побудувати посеред дороги туалет. Як це виглядатиме? Є писані містобудівельні норми, яких всі повинні дотримуватися. Раджу громадянам не купувати квартири у таких будинках.

— За попереднього міського голови Сергія Мельника активно обговорювалося питання будівництва сміттєпереробного заводу. Наскільки сьогодні реально зрушити цю тему?

— Добре знайомий з керівником хмельницького ТОВ “Фрістайл ЛТД” Петром Крикуном, який ще у 2013 році хотів зводити сміттєпереробний завод вартістю 42 млн. євро. До речі, у нього є відповідні ділянки саме біля полігону, куди сьогодні звозяться всі відходи. Думаю, що варто знову повернутися до діалогу з цим підприємцем.

Перший же крок у цій роботі — встановити сортувальну лінію. Вона дасть можливість відділяти органічні рештки від твердих відходів.

— Не можемо оминути скандальну тему роздачі продуктових наборів хмельничанам від Вашого благодійного фонду. Зокрема, у соціальних мережах більшість негативно відгукувалися про такий вид благодійництва. Не боїтеся, що за Вами може закріпитися прізвисько “Маршал Гречко”, як це було у випадку з кандидатом у нардепи Геннадієм Корбаном, який прославився “гречкосійством” на окрузі, що в результаті не допомогло йому виграти вибори?

— Заснований мною благодійний фонд “Святого Володимира” допомагає людям з 1998 року. Кілька тижнів тому волонтери фонду переказали мені такий діалог: коли одну мешканку, котра стояла за продуктами, журналісти запитали: “Чому така черга і за чим стоїте?” Вона відповіла: “Рінату (Ахметову — авт.) можна роздавати, а Олегу (Лукашуку — авт.) хіба не можна?!” На щастя, Хмельницькому не загрожує гуманітарна катастрофа, але тих, хто потребує елементарної допомоги продуктами, коштами на ліки у нашому місті теж багато. І наш фонд у міру можливостей це робить з часу свого заснування.

У мене постійно працює громадська приймальня, де ми фіксуємо тих, хто звертається за допомогою. Були випадки, коли привозили дві фури, набитих цибулею, яку потім роздавали людям. Аналогічно було з бронежилетами. Звернулися військові, ми їх вислухали і посприяли, чим могли. Але це відбувалося у між виборчий період, а тому й не набувало ознак скандальності. У нас чомусь тільки допомога між виборами – це благодійність, а з наближенням виборів – це вже підкуп.

По-перше, виборча кампанія до місцевих рад не оголошена. По-друге, в Україні діяльність благодійній них фондів не заборонена законом. Та ми принципово призупинимо надання допомоги через фонд у період виборчої кампанії, аби уникнути спекуляцій з боку конкурентів. Хоч я з життя знаю, що для пенсіонера наш продуктовий набір має значення, і допоки так буде я буду допомагати людям. Для мене це не відносини з виборцями, а відносини з Богом.

— До речі, Ви знаєте, який посадовий оклад міського голови Хмельницького?

— Мені не відома зарплата мера і знати її не хочу. Якщо оберуть люди, одразу напишу заяву про відмову від заробітної плати.

— Готові працювати задарма?

— Політика, говорив Августин Блаженний, – це вища форма благодійництва. Тож працюватиму не задарма, а для хмельничан. І користуючись нагодою, хочу привітати дорогих земляків З Днем Державного Прапора України і Днем Незалежності України. Це особливі свята для кожного українця, незалежно від віросповідань і політичних поглядів. Нині Україна переживає складні часи агресії та посягань на незалежність та цілісність держави. Та наша сильна і мужня, духовно багата нація зможе вистояти і у цих випробуваннях – ми переможемо! Слава Україні!

Олександр Поліщук.