На засіданні бюджетної комісії обласної ради 11 лютого розгорілася гостра дискусія з приводу доцільності купівлі за мільйон гривень дитячого табору “Лісова казка” у монополіста “Укртелекому”. Ще за понад 12 млн. грн, які також мав виділити обласний бюджет, планувалося попутно відремонтувати цей об’єкт після викупу. Депутати від опозиції переконували владу відмовитися від дорогої забаганки.
— Навіщо нам та “Лісова казка”? В обласному бюджеті немає достатньо коштів, — заявив бютівець Мар’ян Зеленецький.
— Ми віддаємо Головчинці (оздоровчий заклад “Смарагдове містечко” відійшов Свято-Преображенському Головчинецькому жіночому монастирю — авт.) і купуємо “Лісову казку”, — не розумів свободівець Іван Гончар.
— Там, де вони хочуть купити цей піонерський табір, поряд розташований хмельницький міський дитячий табір “Чайка”. Ми ж тут хазяї цього регіону, тому давайте зробимо один показовий заклад обласного підкорядкування на базі “Чайки”, виділивши туди 3-4 мільйони гривень. А решту коштів пропорційно розкинемо між іншими дитячими таборами краю, — свою математику демонстрував бютівець Олег Хавронюк.
Влада в особі присутніх голови облради Миколи Дерикота і першого заступника голови Хмельницької ОДА Вадима Гаврішка переконувала у протилежному. Мовляв, табір потрібен, як кров з носа.
— За мільйон гривень купуємо в “Укртелекому” гарне приміщення, прекрасну територію зі спортивною базою. Це дійсно буде достойний заклад обласного значення для оздоровлення дітей… Беру відповідальність на себе і буду відстоювати цей заклад, бо він потрібен для дітей, — сказав Гаврішко.
Розв’язка зовсім недитячої історії із придбанням закінчилася нічим. В останній момент задній хід дав губернатор Василь Ядуха на позачерговій сесії 14 лютого, який, маючи контроль над “більшовиками” ради, зауважив, що ідея з придбанням дитячого табору є поспішною, тому що до кінця не вивчене питання та відсутня проектно-кошторисна документація на “Лісову казку”. Таким чином не було прийнято жодного рішення і питання перенесли на наступну сесію облради.
“Лісова казка”. Фото з сайту “Укртелеком”
Тим часом відбулася зміна політичної піраміди на Хмельниччині. За владні крісла сіли ті, хто вчора категорично гнули лінію на користь економії бюджетних коштів. Свободівця Гончара обрали головою обласної ради. Пан Зеленецький очолив обласну податкову службу. А тема “Лісової казки” залишилася притчею во язицех. Тепер уже нова влада замахнулася на мільйонну угоду з “Укртелекомом”. Іншим “пакетом” запускається припинення діяльності дитячого оздоровчого закладу “Смарагдове містечко” Хмельницької обласної ради шляхом ліквідації. Ці питання потрапили до порядку денного сесії облради, яка відбудеться 30 квітня.
“Смарагдове містечко”, яке похоронили
Це сьогодні департамент освіти і науки облдержадміністрації з гордо піднятою головою каже, що ідея із “Смарагдовим містечком” у Головчинцях була приречена. Кивають на місцевий монастир, який весь 2013 рік бив у набат, щоб йому повернули культові споруди, які розкинулися на території містечка.
Натомість у вересні 2012 року панували абсолютно інші настрої. Обласна влада на вересневій сесії реорганізувала Головчинецьку загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування шляхом перетворення у Головчинецький дитячий оздоровчий заклад “Смарагдове містечко” Хмельницької обласної ради. Це робилося під тим же самим соусом, що й нині: Хмельниччина, яка щорічно оздоровлює чи не найбільше школярів в Україні, потребує власної лікувальниці дитячого типу. Акценти розставлялися на тому, що діти, котрі оздоровлюватимуться у “Смарагдовому містечку”, не відриватимуться від навчального процесу. Такий собі “Артек” подільського розливу мав виникнути на Летичівщині.
Тим паче, як наголошують в освітянському відомстві, для закриття самої Головчинецької школи-інтернат існувало реальне підґрунтя — різко впала кількість вихованців. Якщо у навчальному 2009-2010 роках у закладі навчалося 116 дітей, то у 2011-2012 роках — 79.
“Після реорганізації школи-інтернат в оздоровчий заклад на адресу обласного керівництва посипалися скарги від народних депутатів та релігійної громади про повернення культових споруд. Дивно, але до цього часу Свято-Преображенський Головчинецький жіночий монастир не претендував на ці будівлі. Відповідно, обласна влада припинила будь-які реконструкції щодо перепрофілювання закладу”, — зазначив директор департаменту освіти і науки ОДА Віктор Очеретянко.
На офіційному сайті Хмельницької єпархії опубліковані повідомлення про наміри релігійної конфесії повернути частину об’єктів “Смарагдового містечка” у свою власність. До речі, 23 грудня 2013 року на зборах єпархіальної ради прийнято рішення “продовжити збір коштів на викуп приміщень колишньої школи-інтернат с. Головчинці (теперішній заклад “Смарагдове містечко”), які знаходяться на землях жіночого монастиря.
Колишній директор Головчинецької школи-інтернату Сергій Вознюк у лютому цього року на Народному віче повідомив людям про обіцянки влади щодо перепрофілювання школи-інтернату у всесезонний оздоровчий табір “Смарагдове містечко”. За його словами, у кінцевому результаті заклад зачинили, працівників відправили на “біржу”, а всі приміщення продали (монастирю — авт.) за 1 мільйон гривень, хоча надійшло лише 350 тис. гривень.
За більше року недієздатності “Смарагдового містечка” (до його купівлі монастирем — авт.) з обласного бюджету витрачено понад півмільйона на утримання персоналу і оплату компослуг.
Що купують тепер?
Хмельницька обласна рада фактично купує приватний дитячий табір “Лісова казка”. Та й то лише контрольний пакет акцій — 59,52%, яким володіє “Укртелеком”. Його майно складається з комплексу будівель (адмінкорпус, спальний корпус, овочесховище), розташованих на земельній ділянці площею 3,99 га, мережі електропостачання, водопостачання з автономної свердловини, водовідведення з наявністю каналізаційно-насосної станції. Вартість відчуження частки табору “Укртелекому”становить 980 тисяч 81 гривня.
Іншими власниками активів “Лісової казки” рахуються Асоціація сільськогосподарських підприємств Хмельницької області, якій належить 20,48% акцій і Рада сільськогосподарських виробників Летичівського району — має 20%. Попередня влада начебто вирішила питання, що Асоціація і Рада безоплатно віддадуть свої частки обласній раді. Як буде сьогодні, наразі невідомо.
Попри загальні позитивні характеристики дитячого табору його стан є вкрай важким. “Будівлі комплексу не обслуговуються. Під час атмосферних опадів протікає рубероїдна покрівля, що призводить до руйнації конструкцій”, — це витяг з минулорічного листа Ядухи Дерикоту. Загалом, “Лісова казка” не працює протягом останніх шести років. Світлини, які викладені на сайті “Укртелекому”, яскраво підтверджують забур’яненість територій дитячого табору.
Обласна рада втягується у незавидну “аферу”: купуючи табір за мільйон, зіскочити з фінансової “голки” стане майже неможливим. Річ утім, що після підписання угоди майно стає комунальним і, відповідно, потребуватиме належного нагляду. Охорона — це перший пункт витрат, на який доведеться розщедритися обласному бюджету.
Далі потрібно приступати до реалізації самого проекту цілорічної дитячої лікувальниці, враховуючи, що оздоровча кампанія-2014 не за горами. Насамперед нагадає про себе капітальний ремонт, який попередники оцінили у 12,2 млн. грн. Приблизно стільки ж коштів (12,5 млн. грн) на щорічне утримання потягне “Лісова казка”, якщо запрацює на повну потужність: 2,2 млн. грн. — становитимуть видатки на зарплати працівникам, 700 тис. грн — на оплату енергоносіїв, 2,6 млн. грн. — “з’їдатиме” харчування, 6,4 млн. грн. — оздоровлення дітей (180 дітей при вартості однієї путівки 2100 грн; загалом 17 змін), 600 тис. грн. — поточні витрати. Таку орієнтовну калькуляцію ще торік розробив обласний департамент освіти і науки.
Хіба це буде невелика розкіш для напівдірявого нинішнього бюджету Хмельниччини?