“Хмельницькобленерго” заправиться на 27 мільйонів у Коломойського, Єремєєва і партнера доньки начальника автотрансінспекції

ПАТ «Хмельницькобленерго» 1 квітня за результатами тендеру уклало угоди на придбання палива. Загальна вартість угод становить 27,58 млн грн.

Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель», пишуть “Наші гроші”.

Більшу частину замовлення на 19,97 млн грн. отримало ТОВ ВТФ «Авіас» (лот №7) з групи Ігоря Коломойського.

ПМВКП «Лан» заплять 4,41 млн грн. (лот№1) Власником цієї компанії записаний хмельничанин Григорій Літницький, який відомий як партнер Катерини Кравчук по ТОВ «СКС». Обидві фірми займаються оптовою торгівлею паливом, зареєстровані в одному будинку і мають спільний номер телефону, який і був вказаний на тендері – (0382) 76-40-77.

Катерина Кравчук є донькою начальника управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області Олександра Томчишина. На Катерину Кравчук було переоформлено також ТОВ «Сатурн», яким раніше її володів її батько. Це підприємство займається ремонтом і техобслуговуванням автомобілів.

Також 2,53 млн грн. отримає ТОВ «Вог Рітейл» (лот№2) з паливно-промислової групи «Континіум» народного депутата Ігоря Єремєєва.

Ще 0,67 млн грн. дістанеться ТОВ «Подільське» (лот3), яке очолює Андрій Петринюк, депутат Теофіпольської райради (Хмельницька область) від Народної партії. Співзасновниками фірми є фермерське підприємство «Огайо-1» того ж Андрія Петринюка, фермерське підприємство «Огайо» Олександра Петринюка (брат), а також мешканка Івано-Франківська Людмила Тітова.

Loading...
Теги: ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 5

  1. Цей Олександр Томчишин – хамло, якого світ не бачив, тюрма за ним давно плаче

  2. Ну ось , доля дає цій людині ще один шанс використовувати свій кривавий ” зоряний час – біс”. Перший такий він вже використав – на ” евромайдане ” у Києві , який 22 лютого 2014 закінчився збройним державним переворотом і поваленням законної влади в Україні . Одну з перших скрипок у цьому страшному дійстві зіграли ця людина і його організація, ” закутого ” ​​в уніформу , краги і берци , наколінники і щитки , каски і мотоциклетні шоломи , з щитами , битами , ланцюгами , киями і ” коктейлями Молотова” в руках.Це було страшне і нещадне вуличне , але добре організоване воїнство , на щедрі іноземні подачки – гранти і ” пожертви” українських олігархів минуле багаторічну вишкіл в легальних і напівлегальних літніх таборах і підготовлюване до сутички в 2015 році на законних президентських виборах і після них . Але ситуація покликала їх на барикади раніше, і в ситуації , коли всі сподівалися лише на “авось” , до них неждано-негадано прийшов успіх . Законний президент України Віктор Янукович елементарно злякався , не виконав свої конституційні обов’язки з наведення порядку в країні і безвольно поступився владою . Що і дозволило цій людині не просто з’являтися на публіці вже не в уніформі , а в костюмі , але ще й претендувати на вищу посаду в країні.Він став кандидатом в президенти України і з’явився на публіці на першій прес -конференції , променисто посміхаючись , намагаючись навіть жартувати і виділяючи впевненість у швидкій президентської перемоги. Як закономірний продовженні перемоги майданної . Така була , мабуть , задумка іміджмейкерів . Але за спиною стояли дужі охоронці . Вже тоді було зрозуміло , що небезпеки підстерігають його не тільки з боку зовнішніх ворогів ( Росія звинуватила його в пособництві тероризму , оголосила в міжнародний розшук і заочно заарештувала ) . Ворогів у нього багато і в самій Україні – він багатьом заважає. Як раптовий політичний конкурент .Звуть цю людину Дмитро Ярош. Йому 42 роки від народження , і він лідер руху “Правий сектор ” (” ПС” ) , яке зіграло чи не головну роль у перевороті . А після нього робить спробу стати однойменної політичною партією ( документи знаходяться на реєстрації в Мін’юсті України ) .Такий кульбіт Яроша став відвертою несподіванкою для багатьох українських колишніх опозиційних політиків ( Юлії Тимошенко , Арсенія Яценюка , Олега Тягнибока , Віталія Кличка і т. д) , які були впевнені , що ” правосекі ” так азартно тягають каштани з вогню саме для них. І це практично коштувало Ярошу кар’єри. Його західні покровителі вивели головну ударну силу – бойовиків – в запас , в усі ті ж табори в Україні та за її межами готується до нових майданів , і поставили зовсім на інших політиків при владі в Україні . Позосталих бойовикам і новобранцям майдану , які поповнили ряди ” ПС” під час вуличних боїв , запропонували або йти в створювану Національну гвардію і воювати з ” російською агресією ” , або роззброїтися і розійтися по домівках , очистивши майдан і все займані будівлі.На підтвердження серйозності своїх намірів влада пішла на демонстративне і холоднокровне вбивство одного з найвідоміших , одіозних і безбашенних “стовпів ” ” ПС” , бойовика і терориста з ще чеченським стажем Олександра Музичко ( Сашка Білого ) . Щоб Ярош зрозумів , хто в домі господар , Сашко Білий, за версією влади , не витерпів лихої долі і сам застрелився , пустивши дві кулі собі в серце .Сумно посміялися все. Одному Ярошу стало не до сміху. Його “ПС ” відмовився йти воювати з Росією і – як грізна бойова сила – став здуватися зі швидкістю надутого помилково і проколотого відомого з часів СРСР ” виробу № 2″. Бойовики неохоче записувалися в Нацгвардію і віддали перевагу ” смерті за неньку ” безкарне та відносно спокійний ” кришування ” вітчизняного бізнесу , рекет і відверте рейдерство. За гроші на свою кишеню , зрозуміло . В ” ПС” трапився і відвертий розкол на помірних і ” революціонерів ” . Перші на чолі з Ярошем вибрали перехід в легальну політику. Другі заговорили про ” майдані – 3 ” і продовження ” національної революції ” до повного викорінення олігархів і породженої їх правлінням корупції. Про сам Яроша заговорили , що під тотальним тиском і під загрозою фізичного знищення не руками ” російських агресорів , а в” форматі “Сашка Білого, він пішов в прислужники Тимошенко та тимчасового уряду. ” ПС “почали планомірно виганяти з усіх захоплених ним будівель.І ось тепер , коли на південному сході України почалося повномасштабне народне повстання , що вимагає перебудови країни на нових федеральних принципах , Ярош знову отримав шанс реабілітуватися перед ” національною революцією ” , стати ” патріотом з патріотів ” і повернути втрачені кондиції і колишню славу. Він закликав усі структури ” ПС” до повної мобілізації і рішучих дій “щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності країни”. ” У ці години на сході України відбувається повторення кримського сценарію , інспіровані Москвою групи злочинців захоплюють будівлі силових структур , змушують їх керівників писати заяви про звільнення , беруть в заручники міліціонерів. При повній бездіяльності центральної влади , зокрема – МВС , Кремль розраховує , що зможе зайняти східні області України , не зустрівши ні найменшого опору … Враховуючи ситуацію , наказую всім структурам “ПС ” провести повну мобілізацію і приготуватися до рішучих дій ” , – кликнув він через прес -службу своєї партії.Тобто Ярош знову встав перед знайомої дилемою – пан або пропав. Або слава на полях ” битв ” – каральних операцій і терактів проти повсталого Південного Сходу і можливе президентство або обмін своїх голосів на посаду в майбутній владі . Або ж безславний захід сонця. Ярош до цього завжди вибирав рішучі дії і націоналізм , і йому поки щастило.Ярош – це типове явище в середовищі діячів українського націоналізму , який так буйно відродився у незалежній Україні і навіть став головним мотиватором її розвитку . Захід , поволі , але системно ” заточуючи ” незалежну Україну проти Росії , за два десятиліття фактично відродив націоналістичне підпілля бандерівського типу , що працює в стилі розгромленої в 50- их роках минулого століття Української повстанської армії ( УПА) – бойового крила Організації українських націоналістів ( ОУН) , якій до 1959 року і керував з Мюнхена Степан Бандера. В Україні паралельно з легальними політичними партіями виникли і отримали щедру західне фінансування всілякі спортивно- патріотичні організації – від пластунів ( галичанських скаутів ) до Української національної асамблеї ( УНА) , “Тризуба” імені Бандери , ” Патріота України ” або ” Білого молота ” і т . д.Вони стали особливо бурхливо розвиватися після “помаранчевої революції” 2004 року. І потім всіляко підтримувалися і навіть фінансово підживлювалися олігархами як фон для майбутньої президентської кампанії Януковича , який хотів перемогти ” коричневий реванш ” і повторно стати президентом. Але , як бачимо , не став. Просто колишня влада загралася і , виходить , сама підготувала для майдану частина того ” ​​горючого матеріалу ” , який і відправив її на смітник історії .І на майдані сплив Ярош. Типовий перевертень , який у радянські часи вдало мімікрувати і зберігся , пройшовши вишкіл піонера і комсомольця , все одно вибрав націоналізм , коли це стало можливо , стало перспективним і прибутковим. Про Яроша сьогодні відомо не багато. Але характерним є те , що він, такий завзятий ” укронацік ” , – виходець та Південного Сходу , який він сьогодні збирається потопити в крові.Ярош – земляк незабутнього ” ​​дагагого ” ​​Леоніда Ілліча Брежнєва , генерального секретаря ЦК КПРС і ” батька застою ” який і випестував майбутнього бойовика . Дмитро народився в 1971 році в Дніпродзержинську Дніпропетровської області , де і закінчив середню школу , в термін міняючи на грудях піонерський галстук і комсомольський значок.У 1989-1991 роках служив у ракетних військах в Білорусії і під Іркутськом в Радянській армії , куди , стверджують біографи , вже пішов переконаним націоналістом і прихильником змін, оскільки ще до армії вступив в Народний рух України , який в первинному назві мав слова “за перебудову ” . А в армії нібито різко виступив проти ГКЧП і навіть розклеював листівки , що викривають ” підступи комуністичної імперії”.Ось саме тоді ж і почалася його дивовижна біографія , яка мало не коштувала йому реєстрації кандидатів президента в 2014 році. Ярош при реєстрації в ЦВК подав декларацію , згідно з якою він за минулий рік заробив трохи більше 800 гривень , але при цьому сплатив необхідні заставу в 2,5 млн. гривень. ЦВК зацікавилася настільки дивним невідповідністю , і, схоже , тільки майданні ” революційні заслуги ” так вибухонебезпечна ситуація у вигляді озброєних прихильників кандидата не дозволили їй послати його подалі. Сам Ярош пояснив походження застави просто : взяв кредит у ” ПС” . А ” ПС” , швидше за все , добув його у бізнесу відомо, яким шляхом. Рекет , знаєте , справа прибуткова …Виявляється , починаючи з 1988 року , Ярош ніде і ніколи офіційно не працював , а тільки займався політикою. Але в офіційних партіях не перебував , а лише з 1994 року позначився в згаданому вище ” Тризубі” імені Бандери , який остаточно і очолив лише в 2005 році. За цей покрите мороком невідомості час він в 2001 році закінчив філологічний факультет педагогічного університету імені Івана Франка в Дрогобичі Львівської області і навіть написав книгу ” Українська революція : ХХI століття ” .На що жив цей ” революціонер XXI століття ” всі ці довгі майже 26 років? Це таємниця , але не біном Ньютона , а скоріше секрет Полішинеля. Сам він якось розповів , що працював вахтовим методом на ” Ноябрьскнафтогазе ” , ремонтував електродвигуни на Дніпровському меткомбінаті і навіть торгував на базарі , продаючи дитячі кофтинки , які в’язала його дружина. Але підтвердження цьому – тільки його слова . І швидше за все Ярош отримував грантову ” зарплату” як бойовик , а потім і керівник бойовиків , яких готували для ” славних справ”. Дещо, крім західних подачок , підкидали і вітчизняні любителі ” неньки ” . Два роки тому воєнізовані табори “Тризуба” відвідав нинішній глава Служби безпеки України , а тоді її екс -глава Валентин Наливайченко і перед озброєними напівбандитами обіцяв їм , що вони , якщо будуть ” правовірними українцями” , то і будуть правити своєю країною.Вони трохи і не дорвалися до влади , коли в листопаді 2013 року на ” евромайдан ” організувалися в “Правий сектор” , вливши в себе все більш дрібні неонаціоналістіческіе воєнізовані і парамілітарні структури, і повели масовану атаку на чинну владу і перемогли її .І зараз кандидат у президенти Ярош – це типова ” темна конячка” президентських перегонів , від якої можна чекати всякого. Він – навіть мимовільний претендент на роль “третьої сили” , за яку в Україні на будь-яких виборах більш-менш активно голосують ті , кому за владу голосувати соромно , а за відомих фаворитів гонки від опозиції – противно . У цій ролі в Україні колись навіть виступив екс -голова українського КДБ радянських часів Євген Марчук , який в 1999 році раптом ” зафрондіровал ” проти всіх і вийшов на третє місце. Тоді він став Секретарем ради нацбезпеки і оборони , передавши голоси переміг в підсумку Леоніду Кучмі. Востаннє розіграв цю карту і нинішній суперник Яроша по гонці , екс -“регіонал ” Сергій Тігіпко, який набрав у 2010 році 13 % голосів і завоював почесну “бронзу” , яку вдало ” конвертував ” в пост першого віце -прем’єра , нібито подарувавши голоси лідеру кампанії Януковичу , і який став президентом.Доля і Марчука , і Тігіпко , які зрадили своїх виборців , – відверто сумна. І Ярош спробує її уникнути. Але у нього є й інші конкуренти по головному , я б навіть сказав , наріжного тези його передвиборної програми – патріотизму , наскрізь просякнутих дикою , фактично зоологічної русофобією . Мету свого життя і діяльності Ярош бачить у знищенні Росії . У будь-якому її вигляді. І фізично тут і зараз , і в пам’яті співгромадян – українців. Він називає Росію ” імперським чудовисько ” на чолі з ” сатанинської Москвою” , пропонує її повністю зруйнувати і побудувати “на її території кілька національних державних утворень ” . Тільки в повній і беззастережній перемозі над Росією він бачить стовідсоткова запорука існування і процвітання незалежної України .І на цьому терені його з усіх сторін підпирають і тіснять інші шукачі президентства – лідер “Свободи ” Олег Тягнибок , український ліберал Олег Ляшко , лідер партії “Громадянська позиція” екс -міністр оборони України Анатолій Гриценко і , звичайно ж , закулісна ” господиня України ” Юлія Тимошенко. Всі вони буквально змагаються в супераптріотізме . Але тільки у Яроша є реальні можливості внести особисту лепту в перемогу над ” сепаратизмом , спонсорованих Росією” (такий офіційний погляд Києва на події на Південно- Сході).Ярош цілеспрямовано йде до своєї мети , намагаючись ізбеажть спокус і очиститься від компромату. Він не хоче ” плямувати ” співпрацею з нинішньою владою і вже відмовився від посади заступника секретаря РНБО , який йому запропонували на майдані як приз за ” перемогу”. Спробував довести , що він особисто не грабував автопарк поваленого президента і не роз’їжджав на вкрадених машинах за різними заходам , демонструючи силу переможця . Офіційно і особисто спростував чутки про те , що його сім’я – дружина , дві дочки і син – живуть у Лондоні , і запевнив , що вони – в Україні , але не бажають бачити ЗМІ.Сьогодні бойовики ” Правого сектора ” таки увійшли на Південно- Схід. Півтори сотні їх , закамуфльованих по- майданному , вже з’явилися в Слов’янську , який слідом за Донецьком почав створювати паралельні органи влади. Там вони і заговорили з співгромадянами мовою дубини . Єдиною мовою , якою досконало володіє і їх лідер – Дмитро Ярош.Але по-любому очолити Україну Ярош має шанс в одному випадку – якщо йому дозволять стати або він сам стане диктатором в результаті ще одного державного перевороту. Може бути , саме з цією метою він і зараз став радником -помічником давнього друга Наливайченко , який знову , нагадую , очолює спецслужбу України .

  3. ІНФОРМАЦІОТЕСТ, ти маєш комплекс? Хворий чи просто бикуєш?

  4. Таке враження що ініціатори статті дуже зацікавлені були в тендері по Хмельницькобленерго.

  5. Знову ці виродки Петринюки, ніяк не наїдяться. Це ж в свій час вони відправляли людей на антимайдан…. горіть у вогні, покидьки василеві !!!

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.