Незалежний громадський портал

Міський голова Кам’янця-Подільського — один із тих градоначальників, хто публічно засудив кривавий розгін учасників Євромайдану 30 листопада 2013 року та виступив проти призупинення процесу з підписання Україною угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Більше того Михайло Сімашкевич вважає, що співпраця з Європою для Кам’янця-Подільського є запорукою для притоку іноземних інвестицій, а також залучення доступних кредитів під модернізацію комунальної сфери. 

Під час бесіди з паном Сімашкевичем він розповів історію, як чиновники вищого рівня намагаються розвести на гроші зарубіжних інвесторів. “Це було 2013 року. У Кам’янця-Подільський приїхала делегація з Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх зацікавила наша колишня тютюнова фабрика, яку вони мали намір переобладнати на бальнеологічний курорт. Це комунальний об’єкт, який ми оцінили у 5 мільйонів гривень. Сума влаштовувала інвестора. Однак хтось йому порадив це питання краще вирішити на вищому рівні, у Києві. У столиці суму викупу тютюнової фабрики підняли у чотири рази — до 20 мільйонів гривень. Арабський інвестор відмовився від вкладення інвестицій”, — зазначив мер. Михайло Сімашкевич зауважив: для того, щоб висікти корупцію, необхідна воля з боку Президента й уряду.

Інтерв’ю записовалося до останнього кровопролиття, яке відбулося в Україні і в Хмельницькому, зокрема. 

— Тема №1 минулого і вже прийдешнього років — Євромайдан та суспільно-політична напруга в країні. Наскільки розумію, Ви закордоном зустріли звістку про те, що Україна призупиняє євроінтеграційні процеси.

— Тоді якраз перебував у Празі як представник від Асоціації міст України. Чехи раніше за нас дізналися, що Україна на пів-дорозі зупинилася до Європи. Вони так жалісно дивилися на нас, пригощали тістечками… Якось ситуація нагніталася зовсім інший бік.

Звичайно, всі були вражені призупиненням євроінтеграції. Кам’янець-Подільський за два роки напрацьовував зв’язки з Європою і, здається, що мали до десятка міст-партнерів. Ми мали домовленості з турками про безкоштовну реконструкцію однієї з фортець Кам’янця-Подільського, яка свого часу належала Османській імперії. Але європейський вектор, що рухався зі швидкістю 100 кілометрів за годину, різко розвернувся назад і наклав певне відображення на всі наші напрацювання.

Ми мали на руках соціологію — 80% кам’янчан підтримали прагнення до ЄС. А 98% наших мешканців засудили силовий розгін студентів з Євромайдану у Києві. Для Кам’янця я бачу багато перспектив у роботі з Європою. Насамперед ми виграли гранд на ремонт однієї з шкіл міста вартістю 1,2 мільйони. Це дало змогу утеплити навчальний заклад і наблизити його до європейського зразка. Ще 40 мільйонів під 0,5% річних надав позики Світовий банк. Кошти спрямували на модернізацію системи водопостачання.

— Як вважаєте, Україна більше отримала збитків від того, що не зблизилася з ЄС, чи від того, що пішла би туди?

— Мені важко розписуватися за всю державу. Але наведу досить красномовний приклад. Нещодавно відвідав Москву (район аеропорту Домодєдово). Один із керівників цього району є вихідцем з Хмельниччини. Під час бесіди він заявив, що тривалий час ця частина міста була мертвою — крім аеропорту жодних доходів не було. Протягом 15 років їм вдалося щорічно збільшити доходи на третину. Передовсім за рахунок зборки тракторів “John Deere”, автомобілів “Мерседес”, “Нісан”… Що ж виходить, Росія йде до Європи і налагоджує мости. Особисто я за економічну вигоду з Європою.

Нині я не бачу плідної співпраці Кам’янця-Подільського з Росією, тому що, коли був Радянський Союз, наше місто мало спрямування мілітаризованої системи виробництва. Тобто був профіль виробництва зброї для військових. І тоді були розрахунки зі збільшення чисельності населення — у 2013 році Кам’янець-Подільський мав мати 230 тисяч мешканців. Під це відповідно готувалися проекти шкіл, лікарень.

Але все завмерло в один прекрасний день. Сьогодні об’єкти часів СРСР для нас дуже збиткові. Хоча би взяти місцеву ТЕЦ, яка фактично гріє землю і нам не вдається понизити гігакалорію. А ККД теплоелектростанції не відповідає жодній критиці. Тому наш похід до Європи — це шанс провести модернізацію, реконструкцію різних об’єктів міста, що дасть, відповідно, заощадження та економічний ефект.

З іншого боку, у ЄС не все так ідеально та райдужно. Я бачив, як за кілька кілометрів від штаб-квартири ЄС у Брюсселі, на вулиці лежали мішки зі сміттям. У Голландії, приміром, за це солідно оштрафували би.

— Цікаво, як Кам’янець-Подільський вирішує питання з утилізацією сміття? Чи планується будівництво сміттєпереробного заводу?

— З весни запустимо сортувальну лінію сміття. Наразі заключні відповідні угоди. Крім цього, побували у Німеччині, де підписали договір про наміри щодо переробки сміття на біогаз. Але наразі стоїмо на роздоріжжі. По-перше, до кінця не вирішена сама співпраця з німецькими інвесторами. По-друге, інвестору для переробки сміття потрібна у достатній кількості барда — відходи, що утворюються під час виробництва етилового спирту. Кам’янець-Подільський спиртовий завод міг би посприяти у вирішенні цього питання. Але річ у тім, що цей завод насправді не є державним, хоч і входить до відомства ДП “Укрспирт” — справжнім власником рахується дніпропетровська фірма, яка працює на приватну кишеню.

— Ви публічно заявили про підтримку Євромайдану. Це було спонтанне рішення, чи, все-таки, виважено до цього підійшли?

— Я був проти того, що Беркут побив студентів. Може у когось є запитання, чому хлопці 18 років пішли на барикади? Революції у всі часи робилися молоддю.

Мені не подобаються заклики на Майдані, щоб не сплачувати податків. Адже від цього першими постраждають бюджетники і пенсіонери. Як колишній податківець (з 1997 року до 2010 року служив в органах податкової служби — авт.), маю власну думку щодо Податкового кодексу, який прийняли 2010 року. Підтримую тодішнього віце-прем’єра Сергія Тігіпка, який сказав: “Як можна радитися з підприємцем і бізнесменом під час написання Податкового кодексу. Кожен з них хоче платити менше до скарбниці”. Вважаю, що велика помилка влади була у тому, що не створили системи диференційованого нарахування податків та тарифів. До прикладу, чому ж бабця, у якої звичайна “хрущівка”, платить за світло таким же тариф, що й бізнесмен, який володіє великим особняком? Переконаний, бідніший має жити за рахунок заможного.

— Ви зачепили тему формування податків. За словами депутата Хмельницької обласної ради від ВО “Батьківщина” Мар’яна Зеленецького, виконання власних надходжень обласного бюджету на 2014 рік, знаходиться під загрозою. Він прогнозує недоотримання, щонайменше, 18 млн. грн прибуткового податку на доходи фізичних осіб. Чи дійсно є проблеми з наповненням бюджету?

— Є, і достатньо суттєві. Я підтримую бачення губернатора Василя Ядухи у тому, що потрібно легалізувати заробітні плати. Уже існує велика проблема, країна живе від виборів до виборів. Я переконаний: якби прийшла дієва команда податківців, які були би зацікавлені у наведенні ладу у питаннях легалізації та виведення бізнесу з “тіні”, скарбниця отримала відповідні надходження.

— Тут є іще інша проблема. Яким чином надавати по руках контролюючим органам за те, що вони беруть хабарі з підприємців і закривають очі на “чорні” зарплати?

— За часів президента Кучми діяла непогана система заохочення для податківців — їм доплюсовували до 20 відсотків від загальною суми виявлених порушень податкового законодавства. Ніхто не говорив про корупцію в органах податкової служби. Податківці одержували солідні зарплати, преміальні і квартири.

Можна також запровадити систему стягнень аналогічній, що діє у Кам’янець-Подільській міській раді. Так, 60 відсотків працівників ради вже покарані: хто доганами, хто дисциплінарними стягненнями. Відповідні стягнення вони отримали за несвоєчасно виконані завдання.

— Повертаючись до теми всеукраїнського невдоволення, Кам’янець-Подільський брав активну участь у майданних подіях. Перемогою можна вважати саморозпуск фракції Партії регіонів у міській раді. Допущення такої ситуації говорить про слабкість місцевого осередку партії влади?

— Кожна людина має право на власну думку, у тому числі й члени Партії регіонів. І відповідати за те, що роблять верхи партії, низи не повинні. Тим паче, віддуватися перед людьми. Особисто я не підбивав депутатів виходити з Партії регіонів — мені всеодно, якого політичного забарвлення будуть обранці, аби разом працювати на користь громади. Я вважаю, що всі повинні об’єднатися довкола умовної партії кам’янчан та патріотів міста.

— Вам не здається, що роздор у лави місцевих регіоналів вніс нардеп-мажоритарник з Кам’янця Володимир Мельниченко, який вийшов з фракції Партії регіонів у Верховній Раді?

— Депутати з фракції ПР у Кам’янець-Подільській міській раді телефонували Мельниченку й радилися, як їм бути. Він відповів, що зробив свій вибір. Натомість порадив місцевим обранцям добре все зважити і колегіально ухвалити рішення.

— Які у Вас взаємини з Мельниченком?

— Ми знайомі давно, товаришуємо з дитинства. Займалися боксом і ганяли футбольного м’яча. Після армії наші шляхи розійшлися — Володя подався у бізнес, а я пішов працювати в міліцію, кримінальний розшук.

— Вам доводилося захищати бізнес Мельниченка на зорі його становлення?

— А яким чином? Я працював у міліції Кам’янець-Подільського району, а Володів бізнес розвивався у місті. У мене практично не було зайвого часу — мусив виїжджати на виклик та розслідувати вбивства, пограбування та зґвалтування.

— На парламентських виборах 2012 року Ви підтримали саме Мельниченка через те, що давно знаєте? Хоча, крім нього, балотувався не менш відомий кандидат Ростислав Ярема.

— Давайте не будемо обговорювати Ростислава Тарасовича поза очі. Я його дуже добре знаю — ще з того часу, коли з ним боровся на виборах 2010 року за крісло мера Кам’янця-Подільського. Тоді він звинуватив мене у підтасовці виборів. Якщо відверто, то моя виборча кампанія обійшлася у 48 тисяч гривень.

— Який піар можна зробити за 48 тисяч гривень?

— Замовили агітаційні листівки та білборди, орендували офіс, надрукували передвиборчу програму. Я ніколи не думав, що це все так дорого!

— Дорого?

— Я до кінця не прорахував, як проводяться вибори, думав, що хтось допоможе.

— Хіба Вам не допомагали партія “Сильна Україна” Тігіпка і Партія регіонів?

— Я не був членом “Сильної України”. Мені керівник Кам’янець-Подільського осередку запропонував балотуватися на мерські вибори від партії Тігіпка. Я погодився за однієї умови, що не вступатиму до її лав.

Що стосується Партії регіонів, то вона надала допомогу після завершення виборів, коли я почав формувати свою команду. До речі, я обговорював це з Сергієм Тігіпком. На що той слушно наголосив: “Тебе народ обрав міським головою. Ти прийшов відстоювати інтереси громади. Яка тобі різниця, хто з партій тебе підтримав? Для тебе головне, щоб місто розвивалося”.

Мені закидали під час виборів, мовляв, я провладний кандидат. А як сьогодні можна працювати без влади? Треба домовлятися. На сьогодні не можу назвати жодного ворога або тих людей, з якими колись посварився. Я їх просто не помічаю.

— Губернатора Хмельниччини Василя Ядуху можете записати у неприятелі? Адже очільник області останнім часом не шкодує критики на Вашу адресу, називаючи Вас непрофесіоналом, який не має бажання працювати на громаду.

— Василь Ядуха говорить не своїми словами. Очевидно, що хтось йому так подає інформацію. Я готовий прийняти комісію з області, яка перевірила б наші напрацювання за чотири роки. У Кам’янці-Подільському відремонтовано шість перехресть за кошти тутешніх підприємців. Також за спонсорські гроші плануємо закупити спеціальну машину для переробки дорожнього асфальту.

Я особисто говорив з губернатором після отих заяв і скажу, що в його очах і голосі не почув якихось образ чи неприязні до себе.

— Щоб закрити розмову мерських виборів-2010, на Вашу думку, кому було вигідно усунути рейтингового міського голову Кам’янця-Подільського Анатолія Нестерука? Це ще відбулося до того, як Ви офіційно заявили про балотування.

— Важко сказати, бо не проводив з цього приводу ніякого розслідування. Мабуть, початок його усунення від влади у Кам’янці, був закладений після спроб Нестерука повернути у комунальну власність “Тепловоденергію”, яку попередники передали у приватне користування. Між іншим, я теж встиг на собі відчути пресинг, коли протягом року добивав це питання. Не без допомоги друзів з Києва. Ми підрахували: за шість років користування “Тепловоденергією” приватники вклали в основні засоби лише 1,5 мільйони гривень. Натомість після переведення цього підприємства до комунальної власності нам вдалося освоїти на модернізацію 72 мільйони гривень.

— Вами активно зацікавилися в опозиції. Зокрема, депутат міської ради Валентина Волошина лобіює висловлення недовіру міському голові через сесію. Чи є достатня кількість голосів?

— Я готовий піти у відставку, але, відповідно до закону. Якщо вони думають, що залякають мене і я напишу заяву на звільнення, то цього у них не вийде. У мене чисте сумління — все, що зробив, залишається у Кам’янці. Більше того, є порозуміння з більшістю депутатського корпусу і навіть з тими, хто в опозиції. Розбіжності починаються, коли мова заходить за політику.

— У вересні минулого року весь Кам’янець-Подільський запам’ятав візит народного депутата від ВО “Свобода” Ірини Фаріон. Пошкоджене майно міського будинку культури, провокації від місцевих “тітушок”… Хто за цим стояв?

— У місті нараховується п’ять спортивних шкіл. Від кожної на зустріч з Фаріон прийшли представники, які хотіли перед народним депутатом поставити проблемні питання. Їх не пустили до будинку культури. Свободівці пропускали до зали своїх, а наших тренерів і спортсменів зупиняли біля входу. Ця “війна” тривала протягом двох годин. Вочевидь комусь потрібна була ця картинка, коли у приміщенні бризнули сльозогінним газом, поламали меблі. Кам’янець до таких подій не готувався. Коли провели впізнання цих хлопців з чубами, які не пускали людей, виявилося, що вони з Хмельницького.

— Після цієї сутички партія “Свобода” розповсюдила інформацію про причетних “тітушок” до зриву зустрічі з Фаріон. Серед них виявився Ваш радник Сергій Кротік. Що він там робив?

— Із самого початку Кротіка не було. Це вже під кінець, коли почалися сутички, я направив його до будинку культури. Сказав, щоб розібрався з ситуацією. Він відповідав за тренерів, котрі мали намір поставити запитання Фаріон.

— “Тітушки” є у Кам’янці?

— Та немає ніяких у нас “тітушок”. Це я заявляю офіційно. Немає і не буде, допоки я відповідаю за місто. Спортсмени Кам’янця-Подільського, котрі здобувають високі результати для країни, ніколи не братимуть участі у таких ігрищах. Але я не можу відповідати за двох-трьох дурнів, які завтра нап’ються і оголосять себе “тітушками”.

— На якій стадії знаходиться реконструкція зруйнованої у 2011 році історична пам’ятка “Новозахідна башта”?

— Сподіваюся, що цього року кошти з державного бюджету таки надійдуть. Тому що, є доручення Президента і Прем’єр-міністра. Розпорядником коштів виступає обласне управління житлово-комунального господарства. За три роки виділили лише 400 тисяч гривень на реставраційні роботи. Наразі потреба у коштах сягає понад 3,5 мільйони гривень.

— Свіже ноу-хау від влади Кам’янця-Подільського — на двірників пересічні мешканці можуть скаржитися через смс-повідомлення. Ваш прогноз дієвості цього заходу.

— Нині поспішно робити якісь висновки. Це більше для молоді, яка не поспішає перейматися комунальними проблемами. Тому на все потрібен час.