Незалежний громадський портал

Святкуючи 22 річницю Незалежности, природно замислитися про наше буденне життя, його проблеми і негаразди.

22 роки тому ми здобули, без сумніву, найдорожче – Свободу і Незалежність. Так, саме здобули. Незалежність нам ніхто не дарував, вона не подарунок і не падала нам з неба.

Це результат важкої багатовікової боротьби, національно-визвольних змагань, подвигів і крові Українських Героїв, видатних боїв і славних перемог, трагічних сторінок і крові невинних.

Про вільну Україну хтось мріяв, хтось молився за неї, хтось боровся, хтось обрав боротьбу за Незалежність і Свободу сенсом свого життя. Наше, нині живуще покоління отримало можливість утвердити віковічну мрію предків. Наше завдання – бути гідними синами своїх славних прадідів.

Ми здобули державу за формою, але на за змістом. Не за те боролися і перемагали Герої, не за те віддавали свої життя і молоді роки. На жаль, далеко не всі цінують Незалежність і Свободу, воліють бути рабами. Багато хто не викорінив з себе рабство та “совок”.

“Совок” доживає, гниє, але все ще існує. Його підживлюють і внутрішні, і зовнішні недруги. Він – головний ворог Свободи і Незалежности. “Совок” – у мисленні, “совок” – у світосприйнятті, “совок” – у владі. І допоки цей “совок” житиме, хай гниючи, – ми будемо борсатися у проблемах і рухатися вперед не зможемо.

“Совок” у владі

На всіх ключових посадах у державному управлінні – чи то на центральному, чи то на місцевому рівні – вихідці із совєцької системи. Гляньте їхні біографії – усі як один! Більшість таких, хто просто вчасно змінив партквиток і сховав значок у шухлядку, але все одно залишився “совком”. І змінюватися вони не будуть нізащо. Їхній стиль управління – “я начальник – ти дурак” і навпаки.

Завищенні показники, формальні звіти, дешева показуха, суцільна брехня, ухвалення рішень без громади, параноїдальний страх перед людьми, переляк від мітингів, зборів, постійне самовихваляння – це їхній стиль. Вони оточують себе тими, хто співатиме хвальбу і стоятиме на колінах. Для них влада – корито, а не засіб служіння. Вони – діти “совкової” системи, її бережуть і цінують. Її захищають і відстоюють, бо вона дозволяє їм брехати, красти та жити на широку ногу. І допоки ми не усунемо їх, будемо пожинати наслідки. Пора б уже молоді, яка росла в умовах Свободи і Незалежности, брати на себе відповідальність, а людям старшого віку – довірити цій молоді.

Совок у мисленні і світосприйнятті

В одній із найвідоміших промов Джон Кеннеді сказав: “Не питай, що може для тебе зробити держава, запитай себе, що ти зробив для держави”. Ось вона – альтернатива “совку” у поведінці і світогляді. Чекати чогось від когось, забуваючи, що манна з неба не падає; вірити в “доброго царя”, боятися чиновника, ходити до нього на поклін і просити – це наслідки “совка”.

Антисовок у мисленні і діях – це активність, самопожертва, служіння. Антисовок – це принцип: “якщо не я – то хто?”. Не чекати, поки хтось, а починати із себе, працювати, бути активним у громадських справах, брати на себе відповідальність. Почати із себе – це не смітити на вулиці, прибрати двір, посадити дерево, полагодити лавку. Почати з себе – це вести здоровий спосіб життя, сприяти розвитку фізичної культури. Почати з себе – це культивувати сімейні цінності. Почати з себе – це організувати людей для захисту своїх прав та інтересів. Почати з себе – це знищити в собі байдужість. Почати з себе – це бути українцем, гідним своїх великих предків.

Подолати “совок” – надважливе і актуальне завдання на сьогодні

“Совок” – це синонім раба, покірного слуги, що змирився і служить. Промовчати, сподіватися на когось, бути байдужим, не стати на бік справедливості й добра – так живуть раби. А “рабів до раю не пускають”…

Противага рабству – це Свобода і Незалежність. Тільки вільні люди у вільній країні заслуговують шансу на успіх. Але спочатку треба вичавити “совка”, вичавити звідусіль. Виконання цього нелегкого, але доленосного завдання залежить від кожного з нас. І чим швидше та якісніше ми це зробимо – тим швидше отримаємо шанс на реальні зміни і рух вперед. Борімося!