Незалежний громадський портал

Рибні скандали на Хмельниччині не на чутках дійшли і до самого гаранта Конституції – Президента України. Багатотиражні всеукраїнські та обласні газети тільки й вели мову про те, як губернатор Хмельниччини Василь Ядуха, прикриваючись так званим державним підприємством «Селекційним центром по рибництву «Поділля», намагається прибрати до рук власної родини наймасивніші водойми області, які споконвіків годували простий люд і давали можливість сільським трудівникам вижити у скрутний час…

Не дивлячись ні на що та переступаючи закони України щодо корупційних діянь влади в державі, до яких недавно були внесені зміни Президентом України Віктором Януковичем, голова Хмельницької облдержадміністрації чітко дав вказівки своїм підлеглим у містах Хмельниччини – Полонному, Красилові, Старій Синяві, Старокостянтинові, Волочиську та Летичеві – будь-що видати розпорядження голів райдержадміністрацій про надання дозволів ДП «Селекційним центром по рибництву «Поділля», ( замітьте, до якого має причетність губернаторська донька), на розробку проектів землеустрою та передачу в оренду земель водного фонду. Усі штати державних структур як і юридичні служби райдержадміністрацій за вказівкою голів кинулися виконувати доручення.

Розпорядження масово «штампували»…
Це ж сам губернатор бореться так за наповнення бюджетів районів! І кому яка справа, що сина та дружину він забезпечив гарними ділянками землі та нерухомістю, а доньку хоче зробити рибною принцесою? Серед населення навіть стала актуальною приказка: «З’їв Василь сало, та й кричить, що йому ще мало!»

Василь Ядуха навіть не звернув уваги на те, що своєю діяльністю та самовпевненістю, ігноруючи підписані Президентом закони, відкидаючи мораль та совість перед народом, він також завдає шкоди і знижує рейтинг своєї політичної сили Партії Регіонів на Хмельниччині, яка наразі крокує на вибори! Його діяльність просто примусила широкі кола громадськості не довіряти владі на місцях, а рибалкам шукати захисту на сесіях районних рад серед депутатів та в судах різних інстанцій.

Таким чином у районних центрах масово поширились пікети та мітинги на захист трудівників-рибалок та їхніх родин, яким нині треба якось виживати… Тож, риба, як кажуть, починає гнити з голови…
З 2009 року такі ось «рибні скандали» не дають спокійно працювати рибалкам, тому вони почали колективно звертатись за допомогою до правників та судів різних інстанцій. У 2012 році у травні-липні Хмельницьким окружним адміністративним судом видано ряд постанов на захист прав ВАТ «Хмельницького виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства», в яких визнав протиправними (незаконними) і скасував розпорядження Летичівської, Старокостянтинівської, Волочиської, Старосинявської, Полонської райдержадміністрацій та рішення Красилівської районної ради про затвердження технічної документації з грошової оцінки земельних ділянок водного фонду, які передали в оренду ДП «Селекційному центру по рибництву «Поділля», таке ж рішення Старосинявської селищної ради депутати селищної ради, розуміючи ситуацію, відмінили самі і виступили на захист прав рибалок, бо коли ще Красилів і Старокостянтинів мають інші підприємства, що працюють та дають робочі місця, то у Старій Синяві, ВАТ «Хмельницькрибхоз» – це єдине, яке ще не «розірвали» на частини…

Також Вищим адміністративним судом України прийнято постанови про скасування попередніх постанов інших судів та задоволено скарги ВАТ «Хмельницького виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства». Як бачимо, Богиня правосуддя Феміда сказала: «Досить розводити дерибан, потрібно працювати!» І від того, що місцеві адміністрації тільки виконуватимуть вказівки незрозумілого характеру, районні бюджети теж не стануть повнішими… Це уже нині розуміють самі депутати районних рад, розуміють мешканці міст Хмельниччини.

А люди дивуються, у селах – налякані, може, скоро і в них відбиратимуть останнє? Вище керівництво теж починає розуміти, що саме такій дестабілізації соціально-політичного становища в області «завдячує» місцевому губернатору.

Тоді виникає питання: «Де поділися служби по економічних правопорушеннях, СБУ та прокуратур, контрольно-ревізійні управління та численні інспекції, адже ж, правда, легше знайти корупційні діяння у незахищеного сільського голови, учителя чи медика, ніж копатися в «рибних справах» самого губернатора?!»

Що тут скажеш… Може і в них проснеться совість та нове професійне бачення справи? Краяни поки що на це тільки і надіються…

Олесь Гонта,

Старосинявський портал,

газета “Скрижалі”.