28 вересня депутати Хмельницької міської ради на позачерговій сесії створили небезпечний прецедент, — порушивши Положення про звання “Почесний громадянин міста Хмельницького”, протиснули рішення, питання до якого виникали у юридичного відділу міськради. Більшість депкорпусу при в’ялому супротиві мера Олександра Симчишина зробили “почесним громадянином” депутата ради (фракція ВО “Батьківщина”) Лева Бірюка, кандидатура якого набрала недостатню підтримку в членів конкурсної комісії, яка займається відбором претендентів на найвищу відзнаку.
“Якщо депутати вважають, що це Положення неправильне, нехай змінюють. До речі, його затвердила міська рада V скликання, по ньому без заперечень працювали депутати VI скликання і теперішнього VII скликання. Натомість маємо ситуацію, коли двері відкриті, а вікно закрите, але чомусь лізуть через вікно… Якщо міська влада дозволяє собі порушувати закон, то як можна вимагати з громадян жити за правилами”, — ділиться власними спостереження з НГП член комісії з визначення кандидатів на “почесних” і Почесний громадянин Хмельницького Володимир Швець.
Володимир Федорович погодився розповісти про внутрішню кухню комісії і запевнив, що ніхто з керівництва мерії (нині головою є заступниця міського голови з гуманітарних питань Галина Мельник — НГП) не вливає на рішення членів комісії.
“Щорічно до 15 травня комісія приймає клопотання від трудових колективів та організацій міста, які направляють визначений пакет документів на висуненого кандидата. Далі ми вивчаємо ці документи і направляємо на публічне обговорення. У 2016 році зіткнулися з певним подвійним трактуванням під час подачі документів. Мова йде про кандидатів, котрі у біографічних довідках писали, що є академіками, а насправді були членами громадських організацій, котрі у своїх назвах використовували слово “академія”.
Після громадського обговорення комісія одержує рейтингові дані по кожному кандидату. Одразу скажу, що думки членів комісії можуть не збігатися з думками містян, оскільки Положення цього не передбачає. Далі наступає завершальний етап, на якому ми таємним голосуванням визначаємося за дві кандидатури, які кожен собі обирає. Так сталося, що у 2013 році комісія не зуміла зібрати більшість голосів і місто не мало Почесного громадянина. У 2016 році голоси членів комісія розділилися таким чином, що обрали одного кандидата на “почесного”, якого потім затвердила сесія ради”, — зазначив Швець.
На цьому місці мій співрозмовник перескакує на події позачергової сесії 28 вересня і звертає увагу на показовий факт.
“Один із депутатів ради говорив приблизно таке: “Для чого тоді міська рада, коли у Положенні написано, що комісія обговорює і пропонує кандидатів, виконком виносить рішення, а депутати є машинкою для голосування”. На мій погляд, цей обранець та інші, котрі так думають, або не знають своїх повноважень, або ліниві. У них є маса можливостей! Наприклад, якщо депутати вважають, що хтось із запропонованих комісією кандидатів не достойний “почесного”, не голосують на сесії. Або хтось із обранців переконаний, що звання “Почесний громадянин Хмельницького” заслуговує більш достойніша людина, готує подання на мера або виконком. Такий випадок був у 2011 році”.
Пан Швець зауважив, що вивчав досвід присвоєння “почесних громадян” в інших обласних центрах. За його словами, ніде немає більше двох номінантів на рік. Щоправда, зізнається, що запобіжник по двох кандидатах Хмельницький прописав у Положенні спеціально, щоб не знецінити саму почесну нагороду. Додає, що такі прецеденти вже були, коли на початку 2000-х пропонувалося зробити “почесними” одразу п’ятьох людей.
“Я не був присутнім, коли комісія обирала цьогорічних кандидатів. Якби був, то проголосував би за Лева Бірюка. Тут треба брати до уваги не теперішній час, а період з кінця 80-х років минулого століття. Будучи робітником заводу “Темп”, Лев Васильович організовував в місті та області Народний рух, коли більшість з нас сиділи на кухнях. Він і прапор один із перших підіймав і багато чого іншого зробив. Саме за те, що Бірюк доклав зусиль, щоб Хмельницький пробудився, йому давно треба було дати “почесного”.
На запитання, чи сам спосіб, в який депутати обрали “почесним” свого колегу, не знецінює найвищу відзнаку тергромади міста, Швець відповідає стримано, добираючи слова.
“Це більше повинно хвилювати самого кандидата, якого обрали “почесним громадянином”. Тому що, він може відчувати певні незручності в душі, порівнюючи себе з тим, хто пройшов процедуру, визначену конкурсним Положенням… Можу запевнити, що у 2019 році комісія не відійде від норм Положення і обиратиме двох кандидатів на “почесного громадянина”.
Протягом розмови співбесідник згадує, що 25 років (шість скликань) працював депутатом Хмельницької міської ради. На його думку, лише Хмельницька міська рада I скликання (1990-1994 роки) не порушувала рішень, які сама ж виписала. Усі наступні, у тому числі виконкоми і мери, дотримувалися наступного принципу: своїм голосуванням ухвалюємо будь-яке рішення, яке вважаємо необхідним.
У контексті цього до пана Швеця, який сьогодні ще є позаштатним радником міського голови Симчишина, ставимо питання: щоби він порадив меру, аби завадити прийняттю сесійних рішень з порушеннями.
“Пораду дав би депутатам, а не меру, яким має один голос на сесії. Нині міський голова може агітувати будь за що, але кінцеве рішення за депутатами. Приблизно до IV скликання міської ради мер мав вплив на депкорпус через те, що більшість складали його підлеглі. Сьогодні цього немає”.
Наостанок Володимир Швець додає, що крім пільг та одноразової винагороди “почесним”, хотів би бачити вироблені механізми для залучення цих людей до активного життя Хмельницького.
“У деяких містах “почесні громадяни” мають право брати участь у заходах міської ради, долучатися до розробок цільових програм, стратегій тощо. На жаль, у Хмельницькому цього не прописано і виходить так, що людина працездатного віку, яка отримала нагороду “почесного” і винагороду (20 мінімальних зарплат на день ухвалення рішення – НГП), після цього за неї забувають. Я вважаю, що почесним хмельничанам треба дати право долучатися до активного життя міста, внісши зміни до відповідного Положення”.
Спілкувався
Віталій Тараненко.
Фото автора.