Мер Нетішина розкритикував фейсбук-спільноту за паніку довкола ХАЕС

Міський голова Нетішина Олександр Супрунюк відреагував на дописи містян у “Фейсбуці” довкола зупинки двох енергоблоків Хмельницької АЕС.

За його словами, 3 січня сталась невелика поломка-протікання прокладки.

“Для заміни треба було зупинити енергоблок. так як перший енергоблок на плановому ремонті, для обігріву було запущено резервну котельню, яка працює на мазуті. О 9-30 було повідомлено ЖКО, про тимчасове зниження температури опалення та гарячої води. мінімальна температура була 45 градусів. о 9-40 мені передзвонив генеральний директор ХАЕС Панащенко М.С. повідомив, що котельня працює, при потребі готові включити додаткові котли. Домовились про координацію дій. Біля 15-00 було ввімкнено додаткові потужності. Температура води піднялася.За весь період ремонту енергоблоку в місті ніяких катастрофічних подій не відбулося. Проте в соцмережах люди замерзали та помирали через відсутність води та тепла”, – зазначив мер.

Як писав НГП, 8 січня о 15 год. 19 хв. енергоблок №2 Хмельницької АЕС підключено до енергосистеми після проведення ремонтних робіт.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Один коментар

  1. В черговий раз звертаю увагу на справжню проблему, яка стосується не тільки ядерної енергетики, а і безпеки (ядерної, взагалі техногенної, економічної…) нашого та інших народів, а саме:
    На даний час за офіційною статистикою вже більше 60 % електроенергії на Україні виробляється на АЕС (це в зв’язку з катастрофічним зменшенням постачання вугілля з Донбасу та тим, що там в «зоні ризику» розташовані значні потужності ТЕС, а раніше було приблизно 50 %).
    Гарантований термін безпечної експлуатації (приблизно 30 років) змонтованих на наших АЕС блоків ще радянського виробництва закінчується, а єдиний пострадянський бдок був закінчений монтажем на початку 2000-их років на Хмельницькій АЕС теж з агрегатів ще радянського / російського виробництва (введений в експлуатацію в першій половині 90-их на Запоріжській АЕС агрегат можна взагалі вважати радянським).
    Нічого реального стосовно розбудови на Україні нових потужностей АЕС не робиться (контракт с Росією щодо співпраці у будівництві нових реакторних блоків на АЕС розірваний, конкретних дій з іншими партнерами не має).
    Також припинені роботи (співпраця з Росією) з будівництва на Кировоградщині (де є відповідна сировина) потужностей з виробництва (передбачався майже повнийо цикл) паливних елементів для АЕС.
    Отже через деякий час ми, експлуатуючи старі потужності АЕС (на даний час на Україні 15 діючих реакторів, усі типу ВВЕР), будемо, або суттєво ризикувати стосовно настання техногенної катастрофи світового маштабу, або… сидіти при свічках (на Україні навіть гасових ламп вже не можуть виробляти).
    Крім вказаного дуже велика вірогідність виникнення наступного дуже суттєвого ризику, а саме: Одержуючи паливні елементи для АЕС з Росії «відроблені» елементи ми повертали туди ж. А тепер, розірвавши з Росією відповідні відносини, де ми їх будемо утилізовувати та / або «захоронювати» (за останньою інформацією планують це робити в т.з. «Чорнобильській зоні», тобто недалеко від Києва)?
    Тепер думайте – Чи є підстави для паніки?

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.