Вибори до місцевих територіальних громад, які відбулися 29 жовтня, стали не лише барометром електоральної симпатії до політичних “вождів”. Більше всього у виборчих бюлетенях люди хотіли бачити своїх впізнаваних земляків, з їхніми плюсами і мінусами. Сільський електорат менш за все цікавила велика політика — їм треба, щоб працював дитячий садочок або ФАП, ремонтувалися дороги тощо.
Ще одним невід’ємним атрибутом виборчих перегонів була роздача подарунків, продовольчих пайків та грошей. На жаль, цей негативний політичний прийом на фоні зубожілого населення, здебільшого, дає запланований результат. Так, в одній з ОТГ спостерігачі від Комітету виборців України зафіксували солідне “підживлення” електорату — в одні руки роздавалися рушники, теплі ковдри, а також грошові кошти в розмірі 500 грн.
За підсумками волевиявлення перемогу до місцевих рад семи територіальних громад можуть святкувати чотири політичні сили, які завели найбільше депутатів: “За конкретні справи”, ВО “Батьківщина”, БПП “Солідарність” і Аграрна партія. Щодо виборів голів рад, то тут більшість узяли провладна БПП і партія Гереги.
“Незалежний громадський портал” зустрівся з головою обласного осередку БПП “Солідарність” Костянтином Чернилевським. Для нас було дивним, що партія влади здобула нуль мандатів в Антонінській селищній ОТГ. На що у пана Чернилевського знайшлося пояснення: діюча голова Кондратюк планувала балотуватися на вибори від БПП, але за кілька днів до виборів передумала й пішла під прапорами партії “За конкретні справи”. Відповідно, кандидати у депутати, які підбиралися БПП, також змінили орієнтири.
Фото Віталія Тараненка
— Ви задоволені результатами виборів до тергромад і які були очікування?
— Звичайно незадоволений. Ми розраховувала вибороти посаду голови в Солобковецькій сільській ОТГ Ярмолинецького району. На жаль, кандидат і голова місцевого осередку Євгеній Міходуй поступився 76 голосами кандидату-переможцю Сергію Когуту від “За конкретних справ”. Також шкодую, що на цих виборах сильну роль відігравала фінансова складова з підкупом виборців. Зокрема, у Красилові наші соратники викрили і заявили в поліцію про два випадки підкупу виборців. Люди від наших опонентів роздавали по 100 гривень за голос. Фінансовий розрахунок вівся на одній з місцевих квартир після пред’явлення фотокопії заповненого бюлетеню на дільниці. Наразі відкрито кримінальні провадження.
— Тобто політичні технології з підкупом виборців нікуди не ділися?
— На жаль. Натомість БПП прийняв рішення не купляти виборців і не застосовувати адмінресурс. Це чистий результат. Однак, прикро, що багато людей зголосились віддати свій голос за чергову подачку, хай навіть і вагому. Тому висновки цих виборів наштовхують на те, що треба вносити зміни до виборчого законодавства з метою викорінення ганебного явища з підкупу виборців.
— Після оприлюднення перших результатів голосування НГП отримав інформацію, що партія “Поруч” Сергія Лабазюка незадоволена тим, що БПП записала до своїх лав сільського голову Олешина Віталія Осядлого. Насправді він йшов як самовисуванець і його підтримували “лабазюківці”.
— Я оперую документами, а тому маю власноруч заповнену заяву Осядлим про вступ до БПП. Те, що Осядлий, можливо, відчуває тиск з боку партії нардепа є цілком логічним, оскільки Лабазюк переймається тим, що відбувається в його виборчому окрузі. Однак у цьому випадку сам кандидат на голову Олешина, вважаю, поступив розважливо. Це говорить про те, що ця кандидатура влаштовувала ключові політичні сили.
Сьогодні мне дивують кандидати, котрі взяли прапор від “Батьківщини”, лідер якої Тимошенко розкритикувала процес децентралізації і свого часу його не підтримала.
— На Вашу думку, що було визначальним, коли виборців голосували за кандидатів від провладної політичної сили?
— Даремно політики заполітизовують сільські вибори. Як правило, люди орієнтуються на авторитетних кандидатів. Тому там, де нам не вдалося віднайти таких людей, маємо гірші показники. Хочеться ж бачити більше авторитетних людей, за якими підуть інші і які повірять в реформи.
— Колишня голова Слобідсько-Кульчієвецької ТВК від «БПП «Солідарність», а нині член комісії від Аграрної партії України Ірина Кармаш звинуватила чинного голову села і водночас переможця на посаду голови Слобідки-Кульчієвецької Руслана Нестерова у тиску та погрозах. Із відповідною заявою жінка звернулася до поліції. Чи розбирали Ви цей конфлікт?
— Кримінальне провадження закрито, оскільки факти тиску не підтвердилися. Що стосується факту заміни голови комісії, де працювала Кармаш, то це природній процес. Наш кандидат Нестеров висловив незадоволення активністю спілкування голови комісії за квотою БПП з представниками Аграрної партії. Ми її замінили і, як показав час, зробили правильно. Адже потім Кармаш була призначена членом комісії від Аграрної партії.
— Наскільки сильно прогресуватиме фактор Гереги на інші території області? Адже вибори у Городку і Ярмолинецькому районі вкотре довели: “вотчина” дисципліновано віддячила голосами за партію нардепа, яка йшла до місцевих рад.
— Так. Але чомусь не розумію їхньої “агресивності” на виборах до Грицівської селищної ОТГ Шепетівського району. Це не їхній виборчий округ (фактично округ закріплений за нардепом від БПП Романом Мацолою – НГП). Якщо дивитися з позиції виборця, то йому нині вигідніше підтримати провладних кандидатів на голови тергромад чи депутатів, аби їм у Києві було простіше вибивати гроші для підзвітної громади.
Взагалі, це політична відповідальність наших громадян. Якщо хочемо йти за ковдрою, значить йдемо за ковдрою. Напевно, тоді не варто чекати на європейське життя. Якщо ж хочемо робити реформи, значить їх робимо.
— Вас влаштовує, як на Хмельниччині втілюється реформа децентралізації?
— Мені подобається те, що Хмельницька область пішла своїм шляхом. Адже, до прикладу, Тернопільщина зробила ставку на об’єднання маленьких сільських рад. Що, на мою думку, є неправильно.
— Як так сталося, що до складу селищної ради Антонінської ОТГ не потрапили кандидати від БПП?
— Ми працювали з діючою селищною головою Наталією Кондратюк. Проте у останню мить вона вирішила залучитись підтримкою партії «За конкретні справи». Ми не були готові були провести заміну, тому сталося як сталося. Кожен має право обирати з якою політичною силою йому йти на вибори. Однак, чисто по-людськи, слід попередити про зміну позиції.
Якби були попередженні заздалегідь, цілком очевидно, що ми встигли б переформатуватись. Хоча попередній аналіз ситуації говорив, що найбільші шанси на перемогу має діюча селищна голова, що й, зрештою, сталося.
— Кожна партія має певні кадрові проблеми. Це стосується у першу чергу якості роботи депутатів. Яка ситуація з фракцією БПП у міській раді?
— Ситуація на сьогодні доволі стабільна. Нормалізувались певні процеси, які вирували серед депутатів фракції.
— Сьогоднішній склад міської ради демонструє повну підтримку діяльності міського голови. Невже все влаштовує в діяльності міської влади?
— Ви знаєте, що сьогодні більшість депутатського корпусу заробляє на голосуваннях. І для більшості це не секрет. Такого не було у міській раді за всі роки незалежності. От тільки питання, чи всі проголосовані таким чином рішення працюють для городян?
— Якщо ми вже почали обговорювати міські проблеми, поясніть, чому на Вашу думку, відтерміновується будівництво сміттєпереробного заводу?
— Тому що, його нинішня влада не збирається будувати. Коли я виконував обов’язки міського голови, існувала державна програма «Чисте місто», яка передбачала будівництво сміттєпереробного заводу. Наголошую, що це програма державна, а не моя, чи Сергія Мельника. Тобто держава виступала посередником та гарантом у цьому будівництві.
Державне підприємство пропонувало місту декілька варіантів, і ми зупинилися на проекті, котрий презентували підприємці з Польщі. Однак його реалізацію відтермінували у часі, оскільки почалися виборчі перегони за крісло міського голови.
Після виборів відповідний лист про продовження реалізації проекту був адресований новообраному міському голові Олександру Симчишину. Однак нова команда вирішила іти іншим шляхом.
— Чому, на Вашу думку, так сталося?
— Мабуть тому, що один із заступників мера вирішив за бюджетні кошти трішки подивитись світ (жарт). Не знаю, які аргументи переважили, але якби взяли до роботи той пропонований проект, впевнений, що завод побудували б раніше 2022 року. Жалко, що цей шанс втратили.
— Як Ви думаєте, коли завершиться будівництво Чернелівського водогону?
— Сьогодні, коли децентралізація дала хороші фінансові можливості для громад, слід професійно та якісно їх спрямовувати на реалізацію соціально важливих інфраструктурних проектів. Тому, якби нинішня міська влада реально хотіла б вирішити цю проблему, то чернелівський водогін був би проведений за один рік. Фінансові можливості дають це зробити, однак вони вирішили піти шляхом зберігання грошей на депозитах.
Розмовляли
Вадим Олексюк,
Віталій Тараненко.