Незалежний громадський портал

Хмельниччина не належить до регіонів, де часто і систематично порушують права журналістів. У 2016 році ІМІ зафіксував у регіоні чотири випадки зазіхання на свободу слова, а за перший квартал цього року інформації про порушення журналістських прав в області взагалі немає.

Та попри це, місцевих мешканців вже давно перестали дивувати повідомлення у ЗМІ про перешкоджання роботі столичних журналістів (і навіть їх побиття) на Хмельниччині. А все через те, що за рік – з травня 2016 до травня 2017 – подібних заяв було аж п’ять.  Вочевидь, такою «прихильністю» до заїжджих медійників не може похвалитися жоден інший регіон.

Так, трохи більше року тому прес-секретар обласної прокуратури навмисне травмувала журналістку каналу «2+2». Улітку минулого року на знімальну групу «24» каналу напали представники місцевої компанії «Управдом» у Шепетівці, тоді поранена в результаті конфлікту журналістка написала заяву про напад та перешкоджання журналістській діяльності. Відтак восени 2016-го про напад на ведучу проекту «Новий інспектор Фреймут» у Хмельницькому повідомив телеканал «1+1».  У грудні до місцевої поліції надійшло звернення від ведучої шоу «Ревізор: Магазини» (Новий канал) Наталії Кудряшової, яка звинувачувала у нападі керуючого супермаркетом «Колібріс». Останнім у цьому переліку став нещодавній випадок у Кам’янці-Подільському: прес-служба «Нового каналу» повідомила, що нове обличчя шоу “Ревізор” Микола Тищенко потрапив до лікарні після бійки на зйомках в одному з готельно-ресторанних комплексів Кам’янця.

У всіх зазначених випадках журналісти зверталися до поліції, яка, у свою чергу, за фактами порушень відкривала кримінальні провадження.

Чим завершилися справи, які так емоційно коментували в ЗМІ всі учасники конфліктів? Як з’ясувалося, винних і досі не покарали. І, зазначає старший слідчий слідчого управління ГУ НП у Хмельницькій області Анатолій Парандій, аж ніяк не через бездіяльність правоохоронців.

Як би не парадоксально це звучало, але справедливість, здається, мало цікавить самих заявників. Зрозуміло, що скромні результати розслідувань резонансних справ щодо порушень свободи слова  – аргумент не на користь українських правоохоронних органів, тим більше їхніх регіональних підрозділів. Але наразі йдеться не про очевидну відсутність належної уваги до розслідування злочинів проти журналістів з боку держави, а саме про небажання самих медійників докладати зусиль, щоб “поліпшити статистику”.

Якщо не брати до уваги справу про травмування журналістки в обласній прокуратурі, яку слідчі поліції передали за належністю до тієї ж прокуратури, то результати розслідування усіх інших проваджень – наслідок абсолютного невтручання потерпілих у роботу слідчих, щоб довести вину своїх кривдників.

Зокрема, за словами слідчого, журналістка «24 каналу», яка заявляла про поранення під час зйомок в офісі управлінської компанії «Управдом» у Шепетівці, жодного разу не з’явилася на слідчі дії. Повістка, яку правоохоронці надіслали їй на вказану в заяві адресу, повернулася. Тож 2 лютого 2017 року провадження закрили. Так само не вийшла на зв’язок з хмельницькими поліцейськими і Ольга Фреймут. На усі звернення слідчих телезірка відповіла мовчанням, як наслідок – справу закрили. Така ж доля спіткала і провадження, в якому фігурувала ведуча шоу «Ревізор: Магазини» Наталія Кудряшова. Схоже, і новий ведучий «Ревізора» Микола Тищенко не налаштований на співпрацю зі слідством.

Що ж до останнього факту, то, як розповів Анатолій Парандій, повідомлення про вчинення правопорушення внесено до ЄРДР, порушено справу за ч. 2 ст. 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста», яка передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. Проте, незважаючи на те, що з часу інциденту минуло два місяці, Микола Тищенко ще й досі не пройшов судово-медичну експертизу, яка б підтвердила наявність у нього тілесних ушкоджень і їх ступінь. Журналіст не відповідає на дзвінки слідчих. Наприкінці травня правоохоронці з Хмельницького направили до Києва постанову про проведення процесуальних дій на іншій території. Сподіваються, що, можливо, у столиці ведучий зможе знайти час у своєму щільному графіку, щоб поспілкуватися з поліцією. Однак ніяких зрушень з того часу й до цього моменту в справі не відбулося. Чи дочекаються слідчі якоїсь реакції від Миколи Тищенка? Зважаючи на попередній досвід, малоймовірно.

Усі ці приклади вказують на, як виглядає, популярну серед журналістів, які приїжджають на зйомки до Хмельниччини, тенденцію: гучно, на широкий загал, заявляти про порушення їхніх прав, а відтак зникати у невідомому напрямку. Власне, така поведінка змушує споживача медіа-продукції не лише здогадуватися про її причини, але й сумніватися у доброчесності самих журналістів: чи було насправді порушення, чи весь галас – заради піару?

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Мережа медіа-спостерігачів”, який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.