Незалежний громадський портал

Відповіді на питання впливу на комунальні підприємства, створені органами місцевого самоврядування слід шукати у положеннях законодавства, яким є зокрема Конституція України (стаття 143), Господарський Кодекс України (стаття 78), статут підприємства. Однак, коли постає питання управління керівником комунального підприємства, який не підкоряється думкам та намірам депутатів, останні мають пам’ятати, що вони є представниками громади, які зобов’язані діяти у відповідності до закону та у спосіб передбачений ним.

А відтак, комунальне підприємство, яке самостійно, на власний розсуд та на свій ризик укладає договора з іншими підприємствами, вступає з ними у договірні відносини є незалежним від політичної волі обранців народу, з будь – якого питання, в тому числі і комерційного розподілу доходів від його діяльності.

Згідно Конституції України (стаття 143), територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування … утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Зауважу, що контроль це не управління.

У відповідності до п.7 статті 78 Господарського Кодексу України,  комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Підзвітність це також не форма управління.

Однак, час від часу органи місцевого самоврядування намагаються якимись чином впливати на управлінські функції комунальних підприємств, присвоювати непритаманні для себе повноваження, зобов’язують керівників підприємства діяти так, як накажуть, що є невірним.

Зокрема, є невірним ухвалювати рішення міською радою яким зобов’язують комунальне підприємство розірвати, для прикладу договір намірів про співпрацю. При чому в даному випадку мотиви такого рішення не мають ніякого значення.

Питання розірвання договорів регулюється загальними нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, які стосуються усіх суб’єктів господарювання, в тому числі і комунальних підприємств. Зазначені кодекси не містять у переліку підстав для розірвання договору – рішення органу місцевого самоврядування, а тому такі рішення не можливо використати як дієвий засіб впливу на керівника підприємства, з метою примушування розірвати договір.

У разі порушення керівником комунального підприємства статуту, положень законодавства, допущення зловживань чи при виникненні підозри про неконкурентні дії, орган місцевого самоврядування має право отримати звіт по такому питанню розглянути його та прийняти рішення про звільнення керівника у разі виявлення фактів порушень.

Однак розірвати договір, керівник того ж комунального підприємства, самостійно не має можливості, а отже і виконати рішення органу місцевого самоврядування розірвати договір також виконувати не буде.